Історія справи

Ухвала КАС ВП від 30.07.2020 року у справі №320/6987/19

УХВАЛА

27 липня 2020 року

м. Київ

справа № 320/6987/19

адміністративне провадження № К/9901/16419/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової служби (ДПС) України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ВІТАПОЛІС" до Державної податкової служби України, третя особа - Головне управління Державної податкової служби у Київській області, про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020, адміністративний позов задоволено: визнано незаконною бездіяльність ДПС України щодо невнесення даних про скасування анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ВІТАПОЛІС"; зобов'язано ДПС України внести до реєстру платників ПДВ зміни щодо скасування анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "ВІТАПОЛІС", що відбулось за рішенням Києво-Святошинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 18.11.2016 №63, зі збереженням у системі електронного адміністрування ПДВ показника залишку коштів 1' 287' 947,85 грн суми ПДВ, на яку ТОВ "ВІТАПОЛІС" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також зі збереженням в обліковій картці ТОВ "ВІТАПОЛІС" як платника податків від'ємного значення сум ПДВ за результатами діяльності у звітних періодах до жовтня 2016 року включно, у розмірі 3' 315' 979,00 грн.

03.07.2020 ДПС України подала до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2020.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС)).

Частиною 1 статті 13 КАС визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС .

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС розглядаються за правилами загального провадження) крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б)особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Суд першої інстанції не порушив норми частин 2 , 4 та пункту 10 частини 6 статті 12 КАС при вирішенні питання щодо розгляду справи у спрощеному позовному провадженні.

Доводів про наявність виключних обставин, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС, ДПС України у касаційній скарзі не зазначає, судовою колегією такі обставини також не встановлені.

Довід відповідача в касаційній скарзі, що справа є важливою для держави, для формування єдиної практики суду та недопущення безпідставного подання податкових декларацій, не відповідає меті правового регулювання, закладеній в норму підпункту ''в'' пункту 2 частини 5 статті 328 КАС.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтею 248, пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.01.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
16.06.2020.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЄ. А. Усенко М. М. Гімон М. Б. Гусак