Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.09.2019 року у справі №240/5092/18

УХВАЛА

27 вересня 2019 року

Київ

справа №240/5092/18

адміністративне провадження №К/9901/23996/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Стеценка С. Г.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від
18.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" про визнання протиправною відмови, зобов'язання задовольнити заяву та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, -

ВСТАНОВИВ:

22.08.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019.

Ухвалою Верховного Суду від 30.08.2019 зазначену касаційну скаргу залишено без руху з підстав невідповідності касаційної скарги вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України та надано скаржнику десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги з дня отримання копії цієї ухвали, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

23.09.2019, на виконання ухвали суду, від скаржника надійшло клопотання, згідно якого він просить продовжити строк для сплати судового збору у зв'язку зі зміною права першого підпису і оформлення відповідних документів.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для неможливості виконання ухвали суду, може бути підставою для висновку про наявність об'єктивних причин для надання додаткового строку для усунення недоліків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому посилання скаржника на зміну права першого підпису, не може бути поважною причиною для продовження строку для усунення недоліків, що полягає у сплаті судового збору, в розумінні КАС України, так як не є об'єктивною та непереборною обставиною.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд касаційної інстанції не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії як продовження строків для усунення недоліків.

Таким чином, клопотання заявника про продовження строку для усунення недоліків задоволенню не підлягає.

На підставі частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються правила частини 2 статті 332 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на наведене, враховуючи те, що станом на 27.09.2019, строк встановлений судом для усунення недоліків касаційної скарги закінчився, проте скаржником встановлені судом недоліки не усунуто, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.

Керуючись ст.ст. 169, 330, 332 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.07.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - колективне сільськогосподарське підприємство "Україна-Черняхів-1" про визнання протиправною відмови, зобов'язання задовольнити заяву та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою- повернути особі, яка її подала.

Роз'яснити скаржнику, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду із заявою в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає..............

С. Г. Стеценко,

Суддя Верховного Суду