Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2021 року у справі №580/3996/20

УХВАЛА

28 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 580/3996/20

адміністративне провадження № К/9901/13960/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу Військової частини А1402 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі №580/3996/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1402 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А1402, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив:

1) визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1402 щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у Військовій частині А1402, а саме за період з
01.12.2015 року по 03.02.2019 року включно;

2) зобов'язати Військову частину А1402 провести нарахування позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 року по
10.07.2020 року - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;

3) зобов'язати Військову частину А1402 виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 03.02.2019 року включно в сумі 121
328,23 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року позов задоволено частково:

1) визнано протиправними дії Військової частини А1402 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по
28.02.2018 із урахуванням базового місяця індексації - січня 2008 року;

2) зобов'язано Військову частину А1402 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із урахуванням базового місяця індексації - січня 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Військової частини А1402 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року - без змін.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 19 квітня 2021 року.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд, проаналізувавши матеріали касаційної скарги та оскаржувані у цій справі судові рішення, встановив, що предметом спору є визнання протиправними дій відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення; зобов'язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас, пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

В свою чергу, за змістом пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідними винятками згідно з пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд першої інстанції, врахувавши вимоги пункту 20 частини 1 статті 4, пункту 10 частини 6 статті 12, частини 1 статті 257 КАС України, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, відсутні підстави, за яких цю справу не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження.

Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).

На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Військової частини А1402 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2021 року у справі №580/3996/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1402 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак Ж. М. Мельник-Томенко