Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.01.2018 року у справі №804/20/17

УХВАЛА

25 квітня 2018 року

Київ

справа №804/20/17

адміністративне провадження №К/9901/41078/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017 у справі №804/20/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі місті Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі місті Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2017, адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекція у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 16.03.2018 звернулась з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, яка обґрунтовано тим, що при первинному зверненні до суду касаційної інстанції заявником, до касаційної скарги не було додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмір, що призвело до її повернення останньому та порушення процесуальних строків на касаційне оскарження при повторному зверненні до суду касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 28.03.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення недоліків терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, на адресу суду направлено клопотання про продовження строку для вирішення питання щодо сплати судового збору, яке мотивовано неможливістю виконання вимог ухвали Верховного Суду від 28.03.2018 у відведений строк, у зв'язку з відсутністю на рахунках відповідача суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі та блокуванням рахунків Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (зупинення проведенням платежів за платіжними дорученнями останнього до проведення безспірного списання коштів).

На підтвердження фактів, викладених у вказаному клопотанні, заявником надано копію листа Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від
05.04.2018 про відсутність грошових коштів за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" та необхідність сплати судового збору за подання апеляційних та касаційних скарг.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що дані докази є неналежними для задоволення клопотання відповідача, оскільки останнім не надано жодних доказів на підтвердження вчинення будь-яких дій з метою отримання суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до вищестоящого органу фіскальної служи або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №804/20/17 та отримання відповідного фінансування.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина 2 статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981 № R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Державна податкова інспекція у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем у клопотанні обставини не є підставою для систематичного продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги та зловживання процесуальними правами.

Таким чином, клопотання відповідача про продовження строку задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених частини 2 статті 332 КАС України, застосовуються положення частини 2 статті 332 КАС України.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

ухвалив:

Відмовити в задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №804/20/17.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від
30.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від
13.12.2017 у справі №804/20/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі місті Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає..............

В.В. Хохуляк

Суддя Верховного Суду