Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.02.2020 року у справі №9901/23/20

УХВАЛА

24 лютого 2020 року

Київ

справа №9901/23/20

адміністративне провадження №П/9901/23/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.

суддів: Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Пасічник С. С., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

20.01.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся з позовною заявою до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якій просив суд визнати протиправним та скасувати протокольне рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"; визнати протиправним та скасувати абзац 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, а саме: "Рішення набирає чинності відповідно до абзацу третього підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".

Також, позивач просив витребувати у ВККС належним чином завірені копії всіх протокольних рішень, які стосуються кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді.

При цьому, у підтвердження дотримання процесуального строку звернення до суду позивач зазначив, що оскільки рішення колегії ВККС про відповідність судді ОСОБА_1 займаній посаді не надходило ні на адресу Господарського суду Київської області, ні на адресу за місцем його реєстрації та проживання, останній
29.11.2019 звернувся до ВККС з проханням надіслати оскаржувані рішення на адресу Господарського суду Київської області. Втім, як вказує позивач, рішення від
22.07.2019 №646/ко-19 та рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 були отримані ОСОБА_1 нарочно лише 19.12.2019 (після повторного звернення 19.12.2019 до ВККС з листом щодо видачі рішення від 22.07.2019 №646/ко-19), а отже, на переконання позивача, звернення до суду за захистом порушеного права відбувається у строк встановлений законом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: Олендера І. Я. (головуючий суддя), Васильєвої І. А., Гончарової І. А., Пасічник С. С., Ханової Р. Ф.

Ухвалою Верховного Суду від 24.01.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до ВККС було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Цією ж ухвалою позивачу визначено строк терміном у десять днів, протягом якого він матиме змогу надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, вказавши підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

При цьому, Суд звернув увагу, що позивачу, у підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, необхідно обґрунтувати причини тривалого очікування отримання спірних рішень, вказати про об'єктивну неможливість звернення до ВККС про отримання тексту рішення з метою запобігання пропуску встановленого законом строку для оскарження спірних актів, що, з огляду на наведене, могло б засвідчити про його намір відновити свої порушені права.

Також, Судом зазначено, що у випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду з даною позовною заявою у строк визначений законом, позивач має право звернутися до суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Вказану ухвалу вручено позивачу 12.02.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

В межах встановленого строку, на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем надано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви з прохальної частини якої вбачається, що ОСОБА_1 просить суд: прийняти заяву про усунення недоліків з доданими до неї документами; у разі пропуску позивачем процесуального строку на звернення до суду з позовною заявою, визнати причини його пропуску поважними та поновити пропущений строк, встановлений законом, для звернення до суду з позовною заявою; відкрити провадження у справі та розглянути справу по суті; задовольнити клопотання позивача про витребування судом доказів.

Обґрунтовуючи поважність причин несвоєчасного звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 зазначив, що 22.07.2019 комісією ВККС у засіданні було прийнято рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19, повний текст якого не проголошувався.

Як повідомляє позивач, не отримавши копію вищевказаного рішення ВККС засобами поштового зв'язку ні за адресою Господарського суду Київської області, ні за адресою місця його реєстрації та проживання, вперше ОСОБА_1 звернувся до ВККС про видачу копії такого 29.11.2019. У подальшому, не отримавши на визначену позивачем адресу оскаржуване рішення ВККС від 22.07.2019, ОСОБА_1 повторно
19.12.2019 звернувся до ВККС з проханням надати копію оскаржуваного рішення йому нарочно. Рішення ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 разом з рішенням ВККС від
07.08.2019 №745/ко-19 отримано позивачем 19.12.2019. Таким чином, лише після ознайомлення з повним текстом рішення ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 та рішенням ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19, яким виправлено описку в рішенні від 22.07.2019, позивачу стало відомо, що воно не відповідає вимогам Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Регламенту ВККС. На переконання позивача, саме вказані обставинними слугували підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

ОСОБА_1 окремо наголошує про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду та зазначає, що право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав виникло у позивача лише 19.12.2019, а саме після отримання повного тексту рішення ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 разом з рішенням ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19, яким внесені зміни в частину рішення від 22.07.2019 №646/ко-19, яку він оскаржує, та про прийняття якого позивачу не було відомо. Позивач вважає, що саме з цього часу, а саме з 19.12.2019 розпочався перебіг місячного строку на звернення з позовною заявою, який ОСОБА_1 було дотримано. В обґрунтування своїх доводів позивач наводить аргументи про відсутність процесуального зволікання при оскарженні спірних рішень.

З урахуванням наведеного, позивач просить суд під час вирішення питання щодо визнання поважними причин пропуску строку звернення, керуватись виключно принципом верховенства права та поновити пропущений строк і відкрити провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування протокольного рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про відповідність займаній посаді судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і додані до неї документи повернуто позивачу.

Суд, розглянувши заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з позовом в частині визнання протиправним та скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, вважає, що така підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Частина 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята цієї статті).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді судді, призначене рішенням ВККС від 26.04.2018 №99/зп-18. За результатами кваліфікаційного оцінювання позивача, ВККС прийнято рішення від 22.07.2019 №646/ко-19, яким визначено, що суддя Господарського суду Київської області ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 751,875 бала. Визнано суддю Господарського суду Київської області ОСОБА_1 таким, що відповідає займаній посаді. Зазначено, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Крім того, як встановлено Судом, Комісією ВККС також було прийнято рішення від 07.08.2019 №745/ко-19, яким розглянуто питання про виправлення допущеної описки в тексті рішення ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 та вирішено внести зміни в рішення Комісії від 22.07.2019 №646/ко-19, замінивши в тексті рішення слова та цифри "підпункту 4.10.8 пункту 4.10" словами та цифрами "підпункту 4.10.5 пункту 4.10".

29.11.2019 позивач звернувся до ВККС про надіслання рішення від 22.07.2019 на адресу Господарського суду Київської області, за місцем його роботи.

У зв'язку з тривалим ненадходженням вказаного рішення, позивач 19.12.2019 повторно звернувся до ВККС з проханням надати копію рішення ВККС від 22.07.2019 йому нарочно.

20.01.2019 ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив, крім іншого, визнати протиправним та скасувати абзац 3 резолютивної частини рішення ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від
07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням.

Таким чином, фактично позивач просить скасувати рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19.

Надаючи оцінку доводам позивача про наявність поважних причин пропуску строку для звернення до суду за захистом свої прав у вищевказаній частині позовних вимог, Суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку звернення ОСОБА_1 до суду з позовом в цій частині зважаючи на доводи позивача, що пропуск строку відбувся з незалежних від його волі обставин.

Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Положеннями частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки про наявність рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо виправлення описки в тексті рішення ВККС від 22.07.2018 №646/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді, яким, як стверджує позивача, порушено його права, ОСОБА_1 дізнався лише 19.12.2019, тобто в момент отримання такого рішення нарочно, а також враховуючи, що предметом заявлених позовних вимог є визнання протиправним та скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, Суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку звернення ОСОБА_1 з вказаною позовною вимогою та вбачає наявність підстав для поновлення строку її оскарження.

Суд встановив, що позовна заява в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням подана з додержанням вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства. Підстави для повернення позовної заяви, в цій частині, чи відмови у відкритті провадження в адміністративній справі відсутні.

Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 2 статті 266 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Обставин, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, не встановлено. Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження встановлено у статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 3, 12, 19, 22, 121, 171, 241, 248, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на звернення з позовною заявою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням.

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування абзацу 3 резолютивної частини рішення колегії ВККС від 22.07.2019 №646/ко-19 в редакції рішення ВККС від 07.08.2019 №745/ко-19 щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням.

Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження колегією суддів у складі п'яти суддів.

Справу призначити до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, яке відбудеться о 17 год. 15 хв. 06 квітня 2020 року в приміщенні суду за адресою: вул. Московська, 8, корпус 5, м. Київ, 01029.

Встановити відповідачу строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Встановити позивачу строк тривалістю п'ять днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Встановити відповідачу строк тривалістю три дні з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив і документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.

Повідомити сторони, що відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив та заперечення повинні відповідати вимогам частин 2 -4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повідомити сторонам, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повідомити сторони, що інформацію у справі, яка розглядається, учасники справи можуть отримати за адресою на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: supreme. court. gov. ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.













І. Я. Олендер

І. А. Васильєва

І. А. Гончарова

С. С. Пасічник

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду