Історія справи

Ухвала КАС ВП від 23.01.2020 року у справі №160/2214/19

УХВАЛА

22 січня 2020 року

Київ

справа № 160/2214/19

адміністративне провадження № К/9901/35709/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М. М.,

суддів: Гусака М. Б., Усенко Є. А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від
06.11.2019 у справі № 160/2214/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета" відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Чиста планета" задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2019 скасовано та прийнято нову постанову. Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Чиста планета". Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь позивача судовий збір у розмірі 3362,00 грн.

11.09.2019 представником позивача подані до суду заяви про прийняття додаткових рішень в адміністративній справі № 160/2214/19 про розподіл судових витрат, понесених позивачем під час розгляду справи.

Додатковою постановою Третього апеляційного адміністративного суду від
06.11.2019 заяви позивача задоволено. Стягнуто на користь ТОВ "Чиста планета" витрати на правничу допомогу у сумі 14000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

21.12.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій відповідач просить скасувати додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 і прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ "Чиста планета" в задоволенні заяв про розподіл судових витрат на правову допомогу. Касаційна скарга обґрунтована тим, що сума у розмірі 14000,00 грн., стягнута судом, є неправомірною, оскільки є значно завищеною, не є співрозмірною понесеним витратам. Формування запиту з переліком необхідних документів для здійснення їх правової експертизи, формування правової позиції щодо предмету спору, юридичний аналіз та правова експертиза отриманих документів, формування правової позиції, виїзна усна правова консультація, підготовка позовної заяви та додатків до позову не є послугами, пов'язаними з розглядом справи, а є технічними діями, спрямованими на підготовку позовної заяви. Ці послуги відбуваються в процесі підготовки позовної заяви та не можуть бути відокремлені одна від одної. Здійснення контролю призначення справи до розгляду не є необхіною послугою, оскільки обов'язок повідомлення про розгляд справи покладається на суд. Послуги щодо підготовки та подачі заяви про долучення доказів та підготовки клопотання про залучення співвідповідача та подача уточненої позовної заяви є наслідком наявності недоліків у позовній заяві, отже понесені витрати не підлягають відшкодуванню.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від
13.01.2020 визначено склад колегії суддів, касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гімону М. М.

При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Отже, за загальним правилом, питання розподілу судових витрат вирішується судом у судовому рішенні, яким закінчується розгляд справи. Разом з тим, КАС України передбачені випадки, коли суд може бути вирішити питання розподілу судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог, а саме: 1) якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат (частина третя статті 143); 2) у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат (частина шоста статті 143); 3) якщо це питання не було вирішено (пункт 3 частини першої статті 252).

У таких випадках суд виносить додаткове рішення, постанову або ухвалу в порядку, визначеному КАС України.

Оскільки додаткова постанова після її прийняття стає частиною постанови, відповідно, порядок її оскарження є таким, що і для рішення по суті, оскільки вирішує питання, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.

Таким чином, при вирішенні питання про можливість відкриття касаційного провадження за скаргою на додаткову постанову вирішальним є питання можливості касаційного оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави вважати, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

На підставі наведеного, оцінивши характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, встановивши, що предмет спору не віднесений до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження, колегія суддів вважає, що ця справа є справою незначної складності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11.09.2019 не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Натомість обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що додаткова постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у цій справі з моменту її прийняття є невід'ємною частиною постанови, яка не підлягає касаційному оскарження, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на додаткову постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2019 у справі № 160/2214/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

М. М. Гімон

М. Б. Гусак

Є. А. Усенко,

Судді Верховного Суду