Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2018 року у справі №804/6703/17

УХВАЛА

23 січня 2019 року

Київ

справа №804/6703/17

адміністративне провадження №К/9901/66777/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 804/6703/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року у справі №804/6703/17 касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС - залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України і встановлено строк тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних недоліків касаційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строків касаційного оскарження із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку та надання документу про сплату судового збору.

Ухвалою судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я. від 21 грудня 2018 року у справі №804/6703/17 продовжено Офісу великих платників податків ДФС строк для усунення недоліків касаційної скарги.

За змістом пункту 4 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

На виконання вимог ухвали Касаційного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року Офіс великих платників податків ДФС подав клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій із зазначенням підстав для поновлення такого строку та про відстрочення сплати судового збору за подачу ним касаційної скарги, обґрунтовуючи неможливістю своєчасної сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю належного фінансування.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI встановлено умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору не відповідає умовам встановленим статтею 8 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI, тому у задоволенні такого слід відмовити.

Крім того, скаржник подав до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.

Зі змісту клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги вбачається, що наведені у ньому доводи є необґрунтованими та не підтверджують того, що майновий/фінансовий стан скаржника перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обмежене фінансування бюджетної установи не може бути самостійною підставою для перенесення строку виконання вимог ухвали від 5 грудня 2018 року для усунення недоліків касаційної скарги у частині сплати судового збору. Крім того, з клопотання скаржника вбачається, що фінансування таких видатків здійснюється. Поряд з цим бюджетна установа такі видатки має використовувати ефективно та раціонально. Тому право на касаційне оскарження судового рішення установа, що фінансується з бюджету, має реалізовувати з огляду на доцільність такого та наявне фінансування на такі потреби, що надаються з державного бюджету.

З огляду на зазначене, суддя-доповідач вважає, що у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги слід відмовити.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

2 травня 2018 року скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції щодо оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, однак ухвалою Верховного Суду від 11 травня 2018 року було повернуто касаційну скаргу скаржнику, у зв'язку з не надання документа, що посвідчує повноваження Долгополової К.І. на представництво Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

29 листопада 2018 року скаржник повторно подав касаційну скаргу до суду з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку стверджуючи, що строк касаційного оскарження був пропущений з поважних причин, а саме відсутність фінансування, що призвело до порушення строків подання касаційної скарги повторно.

Розглянувши подане клопотання у про поновлення строку касаційного оскарження суд вважає, що з моменту повернення касаційної скарги та її повторного подання пройшов значний проміжок часу, крім того строк було пропущено не з поважних причин, а через невиконання приписів процесуального закону внаслідок чого касаційна скарга судом касаційної інстанції поверталась скаржнику, що дає підстави суду визнати наведені скаржником підстави про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження не поважними, а доводи - необґрунтованими.

Посилання скаржника на фінансовий стан особи публічного права суд вважає такими що не заслуговують на увагу, так як це не може бути самостійною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, оскільки не доведено, що вживались дії для усунення таких обставин, зокрема для отримання фінансування.

Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, який діє як суб'єкти владних повноважень, однак, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, в тому числі, вирішувати питання, пов'язані з організацією претензійно - позовної роботи через представника з наданням йому на підтвердження таких повноважень документів, які відповідають положенням Кодексу адміністративного судочинства України.

В поданні повторної касаційної скарги майже через пів року після отримання ухвали про повернення касаційної скарги не вбачається наміру добросовісної реалізації належного права на касаційне оскарження судових рішень та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Зазначені у клопотанні відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Суд вважає за необхідне зазначити, що подання касаційної скарги це право сторони, а не обов'язок. І якщо особа вважає за необхідне скористатися правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначене, хоча Кодекс адміністративного судочинства України і не встановлює конкретний момент для звернення з повторною касаційною скаргою, однак зобов'язує Суд встановити поважні підстави пропуску строку на касаційне оскарження. В підставах пропуску строку на касаційне оскарження, на які посилається скаржник, не вбачається ознаки поважних

Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.

Керуючись частиною 3 статті 3, пунктом 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги - відмовити.

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити.

У задоволенні клопотання Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про поновлення строку касаційного оскарження - відмовити.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 804/6703/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.........................................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду