Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.04.2018 року у справі №817/1363/17

УХВАЛА

21 серпня 2018 року

Київ

справа №817/1363/17

адміністративне провадження №К/9901/52211/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 817/1363/17 за позовом Приватного підприємства "Спіріт Захід" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2018 року касаційна скарга Головного управління ДФС у Рівненській області була залишена без руху, оскільки касаційна скарга подана з пропуском строку на касаційне оскарження, а клопотання про поновлення строку не містило документальних підтверджень дати отримання ухвали Верховного Суду про повернення первісної касаційної скарги, що унеможливлювало зробити висновок, про намір податкового органу звернутись повторно до суду з касаційною скаргою у найкоротший строк. Скаржнику встановлено строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом 10 днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 14.06.2018 на адресу суду було направлено конверт, яким направлялась первісна касаційна скарга, з штрихкодового ідентифікатора якого вбачається, що копію ухвали Верховного Суду про повернення касаційної скарги було отримано 24.05.2018 року, а з повторною касаційною скаргою контролюючий орган звернувся 30.05.2018 року.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 817/1363/17 є вимога про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень: № 0003424000 від 07.09.2017 року, яким за затримку на 28,28 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 43914,00 грн., зобов'язано ПП "Спіріт Захід" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4391,40 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами; № 0003434000 від 07.09.2017 року, яким, за затримку на 87,119,60,58,89,56,89,91,58,120 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 183076,00 грн., зобов'язано ПП "Спіріт Захід" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 36615,20 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами; № 0003444000 від 07.09.2017 року, яким, з посиланням на ст.126, п.п.222.3.1 п.222.3 ст.222 ПК України за затримку на 28,28 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 4815,80 грн., зобов'язано ПП "Спіріт Захід" сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 481,58 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами; № 0003454000 від 07.09.2017 року, яким, за затримку на 58,89,60,56,89,60,89,61,87,59,91 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 60346,10 грн., зобов'язано ПП "Спіріт Захід" сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 12069,22 грн. за платежем акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизними товарами.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 817/1363/17 позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області від 07.09.2017 № 0003424000, № 0003434000, № 0003444000, № 0003454000.

Задовольняючи адміністративний позов ПП "Спіріт Захід", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачем було вчасно сплачено всі суми податкових зобов'язань, задекларованих у податкових деклараціях акцизного податку у взаємовідносинах із бюджетами м. Рівне та м. Сарни. А тому висновки контролюючого органу про наявність заборгованості у платника податків перед бюджетом є неправомірними.

Правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 28.02.2018 К/9901/3823/18.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

У касаційній скарзі таких застережень, також не міститься.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Визнати поважними підстави пропуску строку на касаційне оскарження постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 817/1363/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 817/1363/17.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко