УХВАЛА

17 червня 2021 року

м. Київ

справа № 640/901/19

адміністративне провадження № К/9901/20487/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі №640/901/19 за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 адміністративний позов задоволено частково.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2020 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №640/901/19 відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Центральне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків
02.06.2021 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою судом з'ясовані такі обставини.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 адміністративний позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задоволено частково.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 апеляційну скаргу податкового органу залишено без руху у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний термін з моменту отримання ухвали.

16.12.2019 на адресу суду надійшла заява апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби є бюджетною організацією та будь-які перерахування коштів з рахунків відкритих в органах казначейства, в тому числі сплата судового збору, передбачає певну процедуру. З огляду на викладені обставини, апелянт потребує додаткового часу на усунення недоліків та просить продовжити строк, наданий для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.01.2020 задоволено заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії ухвали.

24.01.2020 від апелянта надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги з огляду на сплив строку, визначений в ухвалі суду від 20.01.2020. Обґрунтовуючи необхідність продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вживає заходів щодо сплати судового збору в розмірі 29980,67грн. На підтвердження вказаних доводів апелянт надав суду платіжне доручення №409 від 19.12.2019 в сумі 27100,58грн.

Крім того, відповідач просив продовжити строк на усунення недоліків на тридцять днів з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2020 частково задоволено заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії ухвали.

10.02.2020 від Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшла заява про продовження процесуального строку на усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору в частині оскарження вимог немайнового характеру та/або продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги на тридцять календарних днів. Заява обґрунтована неможливістю сплати решти судового збору у зв'язку із відсутністю бюджетного фінансування.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2020 відмовлено заявнику в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу, оскільки встановлені судом недоліки не були усунуті відповідачем у строк визначений судом.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Офіс великих платників податків Державної податкової служби вдруге 02.06.2021 звернувся з апеляційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Третього апеляційного адміністративного суду. Крім того, податковий орган просив здійснити процесуальне правонаступництво у справі.

В обґрунтування причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції апелянт зазначив, що у нього наявне конституційне право на апеляційне оскарження рішення суду. Крім того, просить врахувати, що апеляційна скарга подана у межах річного строку з моменту прийняття оскаржуваного рішення та положення пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.08.2021 клопотання про здійснення процесуального правонаступництва задоволено. Здійснено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - Офісом великих платників податків Державної податкової служби. Апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з пропуском процесуального строку та встановлено десятиденний термін з моменту отримання копії ухвали для надання обґрунтованої заяви про поновлення процесуального строку.

На виконання вимог даної ухвали відповідачем 20.08.2020 до суду подано заяву про усунення недоліків, в якій останній просив визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити його. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що вперше апеляційну скаргу було подано у межах встановлених КАС України строків, а її повернення було зумовлено відсутністю належного фінансування витрат, пов'язаних із сплатою судового збору. Наголошує, що Конституція України гарантує можливість апеляційного оскарження рішення суду. Крім того, з посиланням на ряд ухвал Верховного Суду вказує на те, що сплата судового збору є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 наведені в заяві підстави пропуску процесуального строку визнані неповажними та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2019 у справі №640/901/19.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції зазначив, що невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частиною 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі частини 3 статті 298 КАС України.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 06.08.2021 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків вдруге податної апеляційної скарги щодо надання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням причин поважності пропуску такого строку.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Відтак, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Крім того податковий орган звернувся з клопотанням у якому просив суд замінити Офіс великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ ~organization0~) його правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків (код ЄДРПОУ ~organization1~).

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 5 частини 1 та частиною 2 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.

Замінити Офіс великих платників податків Державної податкової служби (код ЄДРПОУ ~organization2~) його процесуальним правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків (код ЄДРПОУ ~organization3~).

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від
21.09.2020 у справі №640/901/19 за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Центрального міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великим платниками податків про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева Р. Ф. Ханова