Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.12.2019 року у справі №823/918/18

УХВАЛА

16 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 823/918/18

адміністративне провадження № К/9901/32831/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Рибачука А. І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не зазначення в довідці № 6606 від
16.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за нормами, чинними станом на 01.01.2016 щомісячних надбавок, підвищень та премії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 в наступних розмірах: надбавка за виконання обов'язків особливо важливих завдань (49%), надбавка за оперативно-розшукову діяльність (39%), премія (49,70%), надбавка за службу в спецпідрозділах УБОЗ (42%), матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу, вихідна грошова допомога при звільненні із ОВС України, компенсаційні виплати за не отримане військове обмундирування та інші види грошового забезпечення, які не були враховані, що значно зменшує розмір пенсії позивача;

- зобов'язати відповідача виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для подальшого перерахунку пенсії нової довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством станом на 01.01.2016, за формою передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393", згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від
17.07.1992 №393", постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2600,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковника міліції - 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 2400,00 грн, надбавка за виконання обов'язків особливо важливих завдань (49%) - 3528,00 грн, надбавка за службу в спецпідрозділах УБОЗ (42%) - 1092,00 грн, надбавка за оперативно-розшукову діяльність (39%) - 1950,00 грн, матеріальна допомога на оздоровлення - 2600,00 грн, вихідна грошова допомога при звільненні із ОВС України - 1211,00 грн, компенсаційні виплати за не отримане військове обмундирування - 520,93грн, премія (49,70%) - 8453,16 грн, всього 27098,58 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області щодо не зазначення в довідці № 6606 від 16.05.2017 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за нормами, чинними станом на
01.01.2016 щомісячних надбавок, підвищень та премії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 та постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 в наступних розмірах: надбавки за виконання обов'язків особливо важливих завдань (49%), надбавки за оперативно-розшукову діяльність (39%), надбавки за службу в спецпідрозділах УБОЗ (42%).

Зобов'язано Ліквідаційну комісію УМВС України в Черкаській області виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області для подальшого перерахунку пенсії ОСОБА_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення, з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, передбачених чинним законодавством станом на 01.01.2016, за формою передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393", згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393", постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007, постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад - 2600,00 грн, оклад за спеціальним званням підполковника міліції - 2200,00 грн, надбавка за вислугу років (50%) - 2 400,00
грн, надбавка за виконання обов'язків особливо важливих завдань (49%) - 3528,00
грн, надбавка за службу в спецпідрозділах УБОЗ (42%) - 1092,00 грн, надбавка за оперативно-розшукову діяльність (39%) - 1 950,00 грн із зазначенням розміру премії, що фактично виплачена за відповідною посадою поліцейського (підполковник) за січень 2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області задоволено, ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року.

Ухвала суду вмотивована тим, що заявником в обґрунтування своєї заяви взагалі не зазначено обставин, які є нововиявленими, а лише висловлено свою незгоду із судовими рішеннями та своє суб'єктивне ставлення до правової позиції, що в них викладена.

01 грудня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати абзици 1,2,3,4 резолютивної частини рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року, ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року та ухвалити нове рішення.

Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених ч. 1 ст. 328 КАС України.

За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 823/918/18.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Отже, наявність ухвали суду касаційної інстанції, якою відмовлено у відкритті касаційного провадження за попередньо поданою ОСОБА_1 касаційною скаргою на ті самі судові рішення у справі № 823/918/18, унеможливлює повторний розгляд питання про відкриття касаційного провадження.

Зважаючи на викладене, у відкритті касаційного провадження за повторно поданою касаційною скаргою на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі № 823/918/18 - слід відмовити.

У касаційній скарзі також визначено предметом оскарження ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості касаційної скарги в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При цьому нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: 1) існування цих обставин на час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; 2) на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; 3) істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 2 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 2 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 4 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15.

Відповідно до частини 4 статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому частини 4 статті 368 КАС України для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (речення перше частини 2 статті 369 КАС України).

Зважаючи на встановлені судом апеляційної інстанції обставини під час розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, колегія суддів враховує, що обставини, на які посилається відповідач як на нововиявлені, зводяться до незгоди із ухваленим судовим рішенням у справі про відмову у задоволенні позову.

Натомість порядок касаційного оскарження судових рішень врегульований статтями 328, 329, 330, 331 КАС України. У свою чергу, стаття 361 КАС України регламентує можливість перегляду остаточного судового рішення, порядок якого має свої особливості.

Інститут перегляду судових рішень у адміністративних справах за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією та можливістю реалізації основного завдання адміністративного судочинства - ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від права на апеляційне або касаційне оскарження судових рішень. Переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили. Сукупність підстав для такого перегляду вказує на те, що вони не пов'язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні рішення, яким закінчено розгляд справи, проте встановлено існування обставин, про які раніше не було відомо суду та відповідній особі, яка звертається із заявою, і які вірогідно вплинули б на прийняте судом рішення якщо були б відомі суду на час ухвалення такого рішення.

Таким чином, інститут перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами спрямований на забезпечення додаткової можливості особі домогтись перегляду судового рішення з підстав наявності таких обставин навіть після використання права апеляційного та/або касаційного перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи, і особа позбавлена можливості повторно звертатись до суду з таким самим позовом (до того самого відповідача, про той самий предмет спору і з тих самих підстав) і вимагати нового розгляду адміністративного спору з урахуванням нової обставини, яка має суттєве значення для його вирішення, але не була врахована судом при ухваленні судового рішення.

Отже, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що заявником в обґрунтування заяви взагалі не зазначено обставин, які є нововиявленими, а лише висловлено свою незгоду із судовими рішеннями та своє суб'єктивне ставлення до правової позиції, що в них викладена.

При цьому колегія суддів враховує те, що обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не відповідають критеріям, які визначені нормами КАС України.

Отже, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, суд апеляційної інстанції правильно застосував положення статті 361, частини 4 статті 368 КАС України, їх правильне застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення зазначених норм права.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 333, 361, 368, 369 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик А. І. Рибачук