Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.12.2020 року у справі №380/899/20

УХВАЛА

17 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 380/899/20

адміністративне провадження № К/9901/33213/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Олендера І. Я.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №380/899/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення і зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 28 травня 2019 року №89333-50;

-зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 записи про нарахування податкового боргу у сумі 5089,46грн;

-зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 записи про нарахування податкового боргу та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з помилковою сплатою суми єдиного податку у розмірі 4810,00грн на недіючий рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №16969/10/13-01-52-05 від 17 грудня 2019 року про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31 грудня 2019 року з реєстру платника єдиного податку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області від 28 травня 2019 року №89333-50 про сплату податкового боргу в сумі - 5089,46грн.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 17 грудня 2019 року №16969/10/13-01-52-05 про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31 грудня 2019 року з реєстру платника єдиного податку. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Львівській області 01 грудня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №380/899/20 є вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 28 травня 2019 року №89333-50; зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 записи про нарахування податкового боргу у сумі 5089,46грн; зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити з інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 записи про нарахування податкового боргу та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з помилковою сплатою суми єдиного податку у розмірі 4810,00грн на недіючий рахунок Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області; визнання протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області №16969/10/13-01-52-05 від 17 грудня 2019 року про виключення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31 грудня 2019 року з реєстру платника єдиного податку.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що контролюючий орган при винесенні податкової вимоги від 28 травня 2019 року № 89333-50 діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України, оскільки врахував зобов'язання у сумі 4810,00грн як податковий борг, а тому оскаржена податкова вимога є протиправною яку слід скасувати. Сплата коштів до відповідного бюджету (місцевого бюджету) за податковими зобов'язаннями здійснена своєчасно, оскільки кошти (єдиний податок з фізичних осіб), хоча і не були перераховані на рахунок в органи казначейства відкритий для сплати єдиного податку до бюджету, проте помилкове зазначення іншого рахунку не призвело до ненадходження коштів на єдиний казначейський рахунок та, як наслідок, до відповідного місцевого бюджету. Тому, сплата коштів на помилковий казначейський рахунок не може вважатися підставою для висновку про несплату позивачем податкового зобов'язання та застосування до нього відповідних санкцій.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №380/899/20 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі щодо визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення і зобов'язання вчинити дії, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року у справі №380/899/20 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкової вимоги, рішення і зобов'язання вчинити дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк Л. І. Бившева І. Я. Олендер