Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.09.2021 року у справі №640/14936/20

УХВАЛА

14 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 640/14936/20

адміністративне провадження № К/9901/32539/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від
05.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
28.07.2021 у справі №640/14936/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАССІР УА" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчини дії,

УСТАНОВИЛ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАССІР УА" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - Головне управління ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - ДПС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2020 №1773381/39768357, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області;

- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАССІР УА" від 22.05.2020 №1722, днем її фактичного подання, тобто 11.06.2020;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від
17.04.2020 №16948;

- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Львівській області виключити товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАССІР УА" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021, адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної податкової служби у Львівській області 27.08.2021, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Згідно з частиною 1 статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №640/14936/20 є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.07.2020 №1773381/39768357, прийняте комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області; зобов'язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАССІР УА" від 22.05.2020 №1722, днем її фактичного подання -
11.06.2020; визнання протиправними та скасування рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Львівській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 17.04.2020 №16948; зобов'язання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкових накладних позивача і протиправно винесено оскаржувані рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №640/14936/20 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.

Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин 3 та 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

Отже, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2021, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 у справі щодо визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Крім того податковий орган звернувся з клопотанням у якому просив суд замінити Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ ~organization0~) його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ ~organization1~).

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про здійснення процесуального правонаступництва та необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 52, пунктом 2 частини 5 статті 328, пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про заміну відповідача його правонаступником задовольнити.

Замінити Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ ~organization2~) його процесуальним правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області (код ЄДРПОУ ~organization3~).

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2021 у справі №640/14936/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАССІР УА" до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчини дії.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіВ. В. Хохуляк І. А. Гончарова Р. Ф. Ханова