Історія справи

Постанова ВП ВС від 30.01.2019 року у справі №604/264/17
Ухвала КАС ВП від 05.04.2018 року у справі №604/264/17

УХВАЛА

11 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 604/264/17

адміністративне провадження № К/9901/46820/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів - Берназюка Я. О., Стародуба О. П.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 604/264/17

за позовом Підволочиського районного споживчого товариства до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення;

за касаційною скаргою Підволочиського районного споживчого товариства на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду (колегія суддів у складі: Яворського І. О., Попка Я. С., Обрізка І. М.) від 01 березня 2018 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У березні 2017 року Підволочиське районне споживче товариство звернулося до суду з адміністративним позовом до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2, в якому просило скасувати рішення від 17 вересня 2015 року № 1694 "Про скасування рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів від 12 грудня 1996 року № 153 "Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському районному споживчому товариству".

2. Постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року адміністративний позов задоволено.

3. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваного рішення відповідача, з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа № 1-9/2009), виходив із того, що рішення виконавчого комітету Підволочиської селищної ради народних депутатів від 12 грудня 1996 року № 153 "Про визнання права власності на будівлі, які належать Підволочиському рай СТ" є актом одноразового застосування і вичерпало свою дію фактом його виконання, а саме виготовлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна та державної реєстрації, а тому оскаржуване рішення відповідача підлягає скасуванню.

4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року задоволено частково апеляційну скаргу Підволочиської селищної ради Тернопільської області; постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року скасовано; прийнято нову постанову, якою провадження в справі закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

5. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції, з посиланням на постанову Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № К/9901/9282/18 (823/3501/13-а), виходив із того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

5.1. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Отже, рішення суб'єктів владних повноважень, до яких належать органи державної влади, органи місцевого самоврядування, можуть бути підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

5.2. Згідно п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить зокрема визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

5.3. Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Таким чином, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

5.4. Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

6. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, Підволочиське районне споживче товариство звернулося до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року, залишити без змін постанову Підволочиського районного суду Тернопільської області від 28 листопада 2017 року.

7. Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, витребувано з Підволочиського районного суду Тернопільської області справу № 604/264/17, установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. Справа надійшла на адресу Верховного Суду 07 вересня 2018 року.

9.10 травня 2018 року до Верховного Суду від Підволочиського районного споживчого товариства надійшло клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

10. Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2018 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

11. Станом на 11 жовтня 2018 року відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

ІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що:

- за наявності чинного процесуального документа - ухвали Господарського суду Тернопільської області від 03 січня 2017 року у справі № 921/1068/15-г/4 про належність розгляду справи адміністративним, а не господарським судам, та оскаржуваної постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2018 року про неналежність розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, за відсутності роз'яснення якому суду підвідомчий спір, Львівським апеляційним адміністративним судом позбавлено позивача гарантованого ст. 55 Конституцією України, яка є нормою прямої дії, права на судовий захист порушених прав;

- закриваючи провадження у справі, апеляційний суд послався на позицію Верховного Суду, викладену в ухвалі від 21 лютого 2018 року у справі № К/9901/9282/18 (823/3501/13-а), якою не встановлена підвідомчість будь-яких справ, не завершено розгляд справи по суті, вона є лише проміжним процесуальним документом по передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного суду, а тому вважає, що ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року не може бути обґрунтована постанова про закриття провадження у справі;

- апеляційним судом не з'ясовано і не досліджено наявні у справі докази у зв'язку з чим виник спір по даній справі, на захист яких прав споживче товариство звернулось до суду, підстави такого звернення до адміністративного суду, що призвело до прийняття необґрунтованої протиправної постанови.

13. У клопотанні про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду від 07 травня 2018 року № 2/34 позивач зазначає, що оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення судом юрисдикції адміністративних судів.

ІІІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді при розгляді матеріалів справи встановила, що скаржник оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення судом правил предметної юрисдикції.

15. Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

16. Згідно з ч. 1, 4 ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ч. 1, 4 ст. 347 КАС України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ч. 1, 4 ст. 347 КАС України.

17. За таких обставин та враховуючи, що Підволочиське районне споживче товариство оскаржує рішення суду апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, що відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України є безумовною підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи № 604/264/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись ст. 248, 346, 347 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Справу № 604/264/17 за позовом Підволочиського районного споживчого товариства до Підволочиської селищної ради Тернопільської області, третя особа - ОСОБА_2, про скасування рішення, передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя О. П. Стародуб