Історія справи

Постанова ВП ВС від 14.11.2018 року у справі №821/1768/17
Ухвала КАС ВП від 23.05.2018 року у справі №821/1768/17

УХВАЛА

про передачу справи на розгляд

Великої Палати Верховного Суду

15 серпня 2018 року

м. Київ

справа №821/1768/17

адміністративне провадження №К/9901/50822/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кравчука В.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні справу №821/1768/17 за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 у справі №821/1768/17 за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Соценко Катерини Олександрівни, за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення, -

УСТАНОВИЛ:

1.20.11.2017 представник ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Соценко Катерини Олександрівни та просив визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора індексний номер 33666119 від
01.02.2017 щодо реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_6.

2. Позовні вимоги було обґрунтовано тим, що є єдиним спадкоємцем житлового будинку з господарськими спорудами та побудовами, який розташований по АДРЕСА_1 Даний будинок належав на праві приватної власності згідно свідоцтва про право на особисту приватну власність її покійному батькові - ОСОБА_7 За її заявою була заведена спадкова справа.

Рішенням Чаплинського районного суду Херсонської області від 25.05.2017 р. за ОСОБА_4 визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами та побудовами за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті батька.

Разом з тим, реалізувати своє право на спадщину шляхом здійснення державної реєстрації вказаного майна не має можливості, так як у вересні 2017 року дізналася, що на 1/2 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 зареєстровано право власності на ОСОБА_6 та реєстрація будинку здійснена вже під адресою: АДРЕСА_2, без проведення будь-якого поділу, виділу частини від об'єкта нерухомого майна, який ОСОБА_6 ніколи не належав та не може належати.

При цьому, реєстрація права власності за ОСОБА_6 здійснена на підставі рішення Чаплинської селищної ради від 22.12.2016 р. № 93 про зміну нумерації будинку та технічного паспорту, однак вказані документи не є підставою виникнення права власності у ОСОБА_6 на житловий будинок.

3. Від відповідача надійшли заперечення на позов, в яких вона просила відмовити в задоволенні позову, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах своїх повноважень та в порядку, визначеному чинним законодавством.

Так, відповідно до п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; 2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

ОСОБА_6 27.01.2017 було подано всі необхідні документи, а саме, паспорт громадянина України, картку фізичної особи-платника податків, технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, квитанцію про сплату адміністративного збору за державну реєстрацію права власності.

Тому доводи позивача про незаконність здійснення державної реєстрації за ОСОБА_6 права власності на об'єкт нерухомого майна є безпідставними, а позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ігнорує особливості державної реєстрації прав на об'єкти нерухомого майна, що були закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства не здійснювалося ведення погосподарського обліку.

4. Від начальника відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області надійшла заява про розгляд справи без участі державного реєстратора.

5. Представник третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог, оскільки спір не є публічно-правовим, а випливає з відносин, які повинні вирішуватися за правилами ЦПК згідно позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 14.06.2016 по справі № 21-41а16.

Також вказала, що у 2013 році ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які є родичами, звернулися із заявою до ВП "Містобудівельник" із заявою про необхідність виготовлення графічних матеріалів щодо розподілу домогосподарства по АДРЕСА_1.

На підставі рішень Чаплинської селищної ради від 25.04.2013 № 38, від 28.07.2016 № 55, від 22.12.2016 №93, ВП "Містобудівельник" з одного домогосподарства з колишньою адресою АДРЕСА_1, було розділено за волевиявленням позивача та її дітей на три окремих житлових будинки з адресами: АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 ОСОБА_6 після виготовлення технічного паспорту на будинок, отримання рішення про присвоєння поштової адреси звернулася до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності, до якої додала всі документи, визначені п.42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, на підставі яких відповідачем правомірно прийнято рішення від 01.02.2017 з індексним номером 33666119 про проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Доводи позивача про те, що ОСОБА_6 є лише замовником технічної документації на об'єкт нерухомого майна, а не власником, суперечить Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, якою визначено, що замовником технічної документації є власник об'єкта нерухомого майна або уповноважена ним особа. Звертає увагу на те, що 22.11.2017 ОСОБА_6 здійснила реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер якої НОМЕР_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_2

6. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11.12.2017 позов був задоволений.

7. Не погоджуючись зі вказаною постановою, ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, та просила її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

8. Cуд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані правовідносини стосуються спору щодо права власності на нерухоме майно, про порушення судом 1-ої інстанції норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення справи "судом, не встановленим законом" та про необхідність скасувати постанову суду 1-ої інстанції та закрити провадження у справі, так як вказану справу віднесено до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства та необхідно роз'яснити особі, яка подала позовну заяву правові наслідки закриття провадження по справі.

9.16.05.2018 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника Позивача на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018.

10. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2018 було відкрито провадження у даній справі.

11. У касаційній скарзі представник Позивача просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 та направити справу на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

12. Станом на 04.07.2018 жодних позицій від інших учасників справи не надходило.

13. Позивач вважає, що спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства, оскільки саме незаконними діями державного реєстратора було порушено права Позивача. Якби державний реєстратор перевірив усі відомості та відповідально виконав свої посадові обов'язки, ніяких прав позивача порушено б не було. Позивач вважає протиправними саме дії державного реєстратора. Таким чином суд апеляційної інстанції прийшов до суперечливих висновків, фактично встановивши, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та закрив провадження по справі.

14. Проводячи дії з підготовки справи до касаційного розгляду, колегією суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді встановлено, що заявник касаційної скарги оскаржує судові рішення з мотивів порушення судами правил предметної юрисдикції.

15. Відповідно до ч. 6 ст. 346 КАС України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.

16. Згідно з ст. 347 КАС України питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

17. Про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в ст. 347 КАС України, або із обґрунтуванням підстав, визначених у ст. 347 КАС України.

18. На підставі викладеного, беручи до увагу ту обставину, що скаржник оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді дійшла висновку про наявність підстав для передачі справи №821/1768/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись ст. 346, 347 КАС України, Суд -

УХВАЛИВ:

Справу №821/1768/17 за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора відділу реєстрації Новокаховської міської ради Херсонської області Соценко Катерини Олександрівни, за участю третьої особи ОСОБА_6 про визнання незаконним та скасування рішення передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя Я.О. Берназюк

Суддя Н.В. Коваленко