Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2020 року у справі №674/1654/19

УХВАЛА

13 травня 2020 року

Київ

справа №674/1654/19

адміністративне провадження №К/9901/11668/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О. В.,

суддів - Радишевської О. Р., Уханенка С. А.,

перевіривши касаційну скаргу адвоката Ткач Яни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сектору реагування патрульної поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління патрульної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову серії АПО18 №287445 від 20 жовтня 2019 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 183 КУпАП закрито. У задоволенні заяви ОСОБА_1 та його представника Ткач Я. С. щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись із указаним рішенням в частині відмови у задоволенні заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу, 23 квітня 2020 року представник позивача звернувся до суду із касаційною скаргою.

Зазначена касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

З 08 лютого 2020 року набрали чинності норми Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" якого установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України (в чинній редакції) підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Подана касаційна скарга обґрунтована незгодою скаржника з відмовою суду в задоволенні заяви про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу. При цьому адвокат наголошує на застосуванні судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в цій частині не у відповідності до правової позиції, висловленої Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 02 жовтня 2019 року по справі №815/1479/18, від 19 вересня 2019 року по справі №810/2760/17, а також Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постановах від 02 липня 2019 року по справі №918/537/18, від 01 серпня 2019 року по справі №915/237/18, від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19.

Проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки аргументи заявника про незастосування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду висловлених у справах №815/1479/18,810/2760/17,918/537/18,915/237/18,922/445/19 про застосування норми права у подібних правовідносинах є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.

Разом із касаційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що з огляду на висновки постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI" та з урахуванням правил частини 4 статті 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита, отже, позивач звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1 , 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Проаналізувавши доводи заявленого клопотання, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення, оскільки, ураховуючи висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року по справі №543/775/17, позивач (особа, на яку накладене адміністративне стягнення) на підставі частини 4 статті 288 КУпАП звільняється від сплати судового збору у справах щодо оскарження постанови про адміністративне правопорушення.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 328, 329, 330, 331, 332, 334, 335, 338, 340, 375 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Задовольнити клопотання адвоката Ткач Яни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, та звільнити від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Відкрити касаційне провадження за скаргою адвоката Ткач Яни Сергіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1, на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року.

Витребувати із Дунаєвецького районного суду Хмельницької області справу №674/1654/19 за позовом ОСОБА_1 до Сектору реагування патрульної поліції Дунаєвецького відділу поліції Головного управління патрульної поліції в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

Встановити строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 22.05.2020 та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

С. А. Уханенко