Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.05.2020 року у справі №520/9275/19

УХВАЛА

12 травня 2020 року

Київ

справа №520/9275/19

адміністративне провадження №К/9901/11285/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Концерну "Військторгсервіс" в особі "Східної" філії "Військторгсервіс" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
29.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
28.01.2020 у справі № 520/9275/19 за адміністративним позовом Концерну "Військторгсервіс" в особі "Східної" філії Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Концерн "Військторгсервіс" в особі "Східної" філії Концерну "Військторгсервіс" звернувся з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому просив: - визнати дії посадових осіб Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу № 516 від 14.03.2019 "Про проведення заходу державного контролю "Східна" філія концерну "Військторгсервіс" та направлення №02.03-03/938 від 14.03.2019 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспекційного відвідування незаконними з
13.04.2019; - визнати незаконною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21.06.2019 № ХК 5164/299/3НД/АВ/П/ТД-ФС.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року залишено без змін.

Вважаючи рішення судів попередніх інстанцій такими, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 21.04.2020.

За правилами частини 1 статті 334 КАС України, за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно частини 1 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 КАС України.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" та ст. 13 КАС України.

При вирішенні питання про наявність підстав для відкриття касаційного провадження за вказаною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених статтею 328 КАС України.

Отже, за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України (в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги), не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що предметом розгляду в цій справі є: - визнання дій посадових осіб Головного управління Держпраці у Харківській області щодо проведення інспекційного відвідування на підставі наказу № 516 від 14.03.2019 "Про проведення заходу державного контролю "Східна" філія концерну "Військторгсервіс" та направлення № 02.03-03/938 від 14.03.2019 на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування/невиїзного інспекційного відвідування незаконними з 13.04.2019; - визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 21.06.2019 № ХК 5164/299/3НД/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 125 190 грн.

При цьому, на момент звернення позивача до суду з цим позовом прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 921,00 грн, а тому оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі 125 190 грн., відноситься до справ незначної складності.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб'єктний склад її учасників та виходячи з того, що сума, щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: ціну позову та його предмет, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою позивача належить відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12 328 333 359 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" в особі "Східної" філії "Військторгсервіс" на постанову рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 520/9275/19 за адміністративним позовом Концерну "Військторгсервіс" в особі "Східної" філії Концерну "Військторгсервіс" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання дій протиправними, визнання незаконною та скасування постанов.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.........................................

С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду