Історія справи

Постанова КАС ВП від 06.04.2023 року у справі №240/16449/20
Ухвала КАС ВП від 17.06.2021 року у справі №240/16449/20

УХВАЛА

11 серпня 2021 року

Київ

справа №240/16449/20

адміністративне провадження №К/9901/21093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Шарапи В. М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року

у справі № 240/16449/20

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії та скасувати рішення відповідача щодо безпідставного зменшення відсоткового співвідношення уже призначеної пенсії до складових заробітку, які враховуються для перерахунку пенсії, з 90% до 60% при перерахунку та виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01 квітня 2019 року;

- зобов'язати відповідача здійснити з 01 квітня 2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, у розмірі 90% суми місячної заробітної плати за відповідною посадою, яка визначена у довідці Офісу Генерального прокурора України від 16 липня 2020 року №21-1437 зп, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, позов задоволено.

08 червня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі № 240/16449/20.

Ухвалою Верховного Суду від 16 червня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку із її невідповідністю вимогам ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки до такої не додано документ про сплату судового збору.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду скаржник надав до суду документ про сплату судового збору.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам КАС України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Відповідно до положень п. 8 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Частиною 1 ст. 328 КАС України.

Приписами пп. 1, 2, 3, 4 ч. 4 ст.328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пп. 1, 2, 3, 4 ч. 4 ст.328 КАС України.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до Пунктом 2 ч. 5 ст. 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

При касаційному оскарженні судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження скаржник повинен обґрунтувати підстави для відкриття касаційного провадження відповідно до ч. 4 ст. 328 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

В касаційній скарзі скаржник посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі пп. "а ", "в" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а справа становить виняткове значення для скаржника.

В касаційній скарзі скаржником зазначено, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20, в якій зазначено, що з 13 грудня 2019 особи, яким пенсії призначені відповідно до Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ або №1697-VII мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам (зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657), такі пенсії перераховуються з 13 грудня 2019 року, у цих правовідносинах вимоги щодо відсотку заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії, та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).

Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підставу на якій подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується, з доводами скаржника про наявність обставин, з якими законодавець обумовлює здійснення касаційного перегляду рішення суду.

Касаційна скарга відповідає вимогам ст. 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні.

Керуючись статтями 328, 330, 334, 338 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2021 року у справі №240/16449/20.

Витребувати з Житомирського окружного адміністративного суду справу №240/16449/20.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

В. М. Шарапа