Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №620/403/20

УХВАЛА

08 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 620/403/20

адміністративне провадження № К/9901/21185/20

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Гончарової І. А.,

суддів: Васильєвої І. А., Юрченко В. П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від
23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
23.07.2020 у справі №620/403/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

21.08.2020 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від
23.07.2020.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення-рішення № 00000381305 від 08.01.2019, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 194 769,89 грн податкове повідомлення-рішення № 00000391305 від 08.01.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 16
213,83грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від
23.07.2020, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановленою, що 12.11.2018 р. по 16.11.2018 посадовцями Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податків і зборів ОСОБА_1 за період з
01.01.2016 по 31.12.2016.

За результатами перевірки складено акт № 799/13/ НОМЕР_1 від 23.11.2018.

Відповідно до акта позивачем порушено вимоги, зокрема, ст.ст. 164, 168, підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України (надалі за текстом - "ПК України") внаслідок чого не сплачено до бюджету 155 815,91 грн податку на доходи фізичних осіб та 12984,66грн військового збору.

На підставі названого акта відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення № 00000381305 від 08.01.2019, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 194 769,89 грн, у тому числі 155815,91
грн, за основним платежем та 38 953,98грн за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 00000391305 від 08.01.2019 про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати військового збору на 16213,83 грн, у тому числі 12984,66
грн за основним платежем та 3246,17 грн за штрафними санкціями.

Вирішуючи спір по суті, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що прийняте Головним управлінням ДПС у Чернігівській області податкові повідомлення-рішення від 08.01.2019: №00000381305 у розмірі 194 769,89 грн та № 00000391305 у розмірі 16 213,83 грн є протиправними та підлягають скасуванню.

Головне управління ДПС у Чернігівській області, не погодившись із судовими рішеннями, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №620/403/20 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від
14.11.2019 № 294-IX).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 210200 грн, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №620/403/20 є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.01.2019: №00000381305 у розмірі 194769,89грн та № 00000391305 у розмірі 16 213,83 грн.

За таких обставин, з огляду на положення пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №620/403/20 не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 у справі №620/403/20 відмовити.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддіІ. А. Гончарова І. А. Васильєва В. П. Юрченко