Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.12.2020 року у справі №638/9125/20

УХВАЛА

07 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 638/9125/20

адміністративне провадження № К/9901/31964/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білак М. В.,

суддів: Губська О. А., Мельник-Томенко Ж. М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №638/9125/20 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №2 взводу №2 батальйону ДПП майора поліції Шейтора Анатолія Володимировича про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови від 24 червня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 7 липня 2020 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з відсутністю квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року, позовну заяву повернуто у зв'язку з не усуненням недоліків та несплатою судового збору.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду першої інстанції скаржник подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто у зв'язку з несплатою судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із зазначеними процесуальними ухвалами судів попередніх інстанцій скаржник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У поданій касаційній скарзі скаржник, з посиланням на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, просить передати зазначену справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку застосування норми права у подібних правовідносинах.

Дослідивши подану касаційну скаргу, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 328 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частин 1 та 2 статті 328 КАС України.

Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пункті 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 5 (відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частин 1 та 2 статті 328 КАС України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Аналіз статті 328 КАС України дає підстави вважати, що відповідно до частини першої цієї статті до касаційного суду можуть бути оскаржені саме рішення суду першої інстанції, судовий розгляд в якій закінчено (частина 3 статті 241 КАС України), після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, прийняті за наслідками розгляду апеляційної скарги на такі рішення.

Як слідує з матеріалів касаційної скарги, скаржник просить переглянути у касаційному порядку ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року, яка не була переглянута в апеляційному порядку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року, яка не переглянута в апеляційному порядку не може бути предметом касаційного оскарження.

Щодо оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року, Верховний Суд вважає за потрібне зазначити про таке.

Предметом розгляду зазначеної справи є законність постанови суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 сформовано правовий висновок, відповідно до якого у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статтю 2, 3, 4, 5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу про повернення апеляційної скарги зазначив, що скаржником не сплачено судовий збір за звернення до суду з вказаною апеляційною скаргою, що суперечить висновку Великої Палати Верховного Суду, а отже підстави для відкриття апеляційного провадження відсутні.

За змістом частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Водночас аналіз оскаржуваного судового рішення та доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики з питань застосування відповідних норм права, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Отже, зміст вказаних норм та проведений аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у розглядуваному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись статтями 248, 333 КАС України,

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду міста Харкова від 20 липня 2020 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2020 року у справі №638/9125/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ. В. Білак О. А. Губська Ж. М. Мельник-Томенко