Історія справи

Ухвала КАС ВП від 07.11.2019 року у справі №826/11744/17

УХВАЛА

06 листопада 2019 року

Київ

справа №826/11744/17

адміністративне провадження №К/9901/30485/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №826/11744/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Офісу великих платників податків ДФС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферко", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.03.2017 №0001742200 в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі ~money0~; №000176220 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі ~money1~ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт" та в частині ~money2~ за взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко".

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 адміністративний позов задоволено.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.10.2019 відмовив у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнав неповажними причини пропуску заявником строку на апеляційне оскарження та відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 у справі №826/11744/17.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Офіс великих платників податків ДФС 31.10.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Зокрема, податковий орган вказує на незаконність прийняття рішення суду апеляційної інстанції, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, зважаючи на відсутність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. Податковий орган вважає, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду є підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.

Відсутність на рахунку відповідача бюджетних асигнувань необхідних для сплати судового збору та тривалість проведення процедури безспірного списання коштів за виконавчими провадженнями відносно Офісу великих платників податків ДФС є обставинами, які не залежать від волі податкового органу, що свідчить про наявність підстав для визнання поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду. На думку відповідача, порушення порядку здійснення процесуальної дії апеляційного оскарження не повинно впливати на доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС, судом з'ясовано наступні обставини.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 10.08.2018 позовні вимоги задовольнив. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від
09.03.2017 №0001742200 в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі ~money3~, в тому числі за основним платежем в сумі ~money4~ та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі ~money5~ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт"; № 0001762200 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі ~money6~, в тому числі за основним платежем в сумі ~money7~ та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі ~money8~ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Вторметекпорт"; № 0001762200 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі ~money9~, в тому числі за основним платежем в сумі ~money10~ та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі ~money11~ по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ферко". Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, Офіс великих платників податків ДФС оскаржив його у апеляційному порядку.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2018 вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України (ненадання документа про сплату судового збору). Цією ж ухвалою визначено строк, терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого особа має право усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16.10.2018 клопотання Офісу великих платників податків ДФС про продовження строку для усунення недоліків задовольнив та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги до
16.11.2018.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.11.2018 у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а апеляційну скаргу, на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, повернуто заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали від
21.09.2018, яка стала підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Повторно, 01.08.2019, тобто з пропуском встановленого КАС України процесуального стоку на апеляційне оскарження, Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019 апеляційну скаргу було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 298 КАС України, у зв'язку з тим, що апеляційна скарга подана з пропуском визначеного статтею 295 КАС України строку на апеляційне оскарження, а наведені відповідачем у клопотанні про поновлення такого строку підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою заявнику визначено строк на усунення виявлених судом недоліків, терміном у десять днів з дня вручення копії даної ухвали, протягом якого особа має право надати суду обґрунтоване клопотання із зазначенням інших підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з доданням належних доказів на їх підтвердження.

Суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідач у клопотанні про поновлення пропущеного строку, не навів поважних причин пропуску такого строку, які могли б бути визнані судом поважними. Зокрема, суд зазначив, що звертаючись вдруге з апеляційною скаргою, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних доказів, які б підтверджували поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Одночасно, суд звернув увагу, що сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

На виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від
27.08.2019 про залишення апеляційної скарги без руху відповідачем на адресу суду було скеровано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначив, що на момент подання апеляційної скарги вперше, Офіс великих платників податків ДФС не мав можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю належного бюджетного фінансування. При цьому, відповідач зауважив, що своєчасне подання апеляційної скарги при первинному зверненні до суду та приведення апеляційної скарги у відповідність до вимог КАС України (надання доказів сплати судового збору) є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження у даній справі. Крім того, окремо наголосив на гарантоване йому Конституцією України право на апеляційне оскарження рішення суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.10.2019 визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, у зв'язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.

Відповідно до частини 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених частини 3 статті 298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження (пункт 4 частини 1 статті 299 КАС України).

Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених, у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав, суд може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 27.08.2019 надавав відповідачу достатній строк для усунення недоліків вдруге поданої апеляційної скарги щодо надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших причин поважності підстав пропуску такого строку.

Наведені податковим органом у клопотанні, надісланому на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави пропуску строку апеляційного оскарження судом визнано неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню КАС України.

Зокрема, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд звернув увагу, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. Відтак сама по собі сплата судового збору суб'єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб'єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважив, що вдруге апеляційну скаргу відповідачем подано майже через вісім місяців після повернення вперше поданої скарги, що вказує на невчинення податковим органом регулярних та послідовних дій, спрямованих на апеляційне оскарження рішення суду. Також суд зазначив про безпідставність посилання Офісу великих платників податків ДФС на практику Верховного Суду викладену в процесуальних ухвалах про поновлення пропущеного строку оскарження судових рішень з огляду на те, що в них наголошено на можливості поновлення строку у випадку подання повторно касаційної скарги у межах тридцятиденного строку з моменту повернення вперше поданої, а не в будь-який необмежений після повернення касаційної скарги час. Суд апеляційної інстанції зауважив, що неможливість своєчасної сплати судового збору не звільняє сторін по справі від обов'язку дотримуватися процесуальних строків.

Також, апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що апелянт, як суб'єкт владних повноважень, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.

Доводи касаційної скарги щодо встановлення судом апеляційної інстанції неправомірних обмежень у реалізації відповідачем права на апеляційне оскарження судового рішення не спростовують вищенаведених висновків про очевидне правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому частини 1 статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46,47 рішення від 29.01.2016 у справі "Устименко проти України" зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов обґрунтованого висновку, що наведені апелянтом у заявленому клопотанні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження жодним чином не обґрунтовують поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження у даній справі, що свідчить про наявність умотивованих підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за

апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 у справі №826/11744/17.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 КАС України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДФС на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2019 у справі №826/11744/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Каргілл" до Офісу великих платників податків ДФС, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вторметекспорт ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферко", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає..........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду