Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.09.2021 року у справі №280/14/21

УХВАЛА

06 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 280/14/21

провадження № К/9901/30595/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Смоковича М. І.,

суддів: Єресько Л. О., Мартинюк Н. М.,

перевіривши касаційну скаргу військової частини А1978 Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1978 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

17 серпня 2021 року зазначена касаційна скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Верховний Суд на підставі частини 5 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що позивач, звернувшись до суду з цим позовом, заявила такі вимоги:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, за період з 2016 по 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 серпня 2020 року;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, за період з 2016 по 2020 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 29 серпня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог указала, що проходила військову службу в лавах Збройних Сил України. На день виключення зі списків особового складу військової частини звільненій з військової служби позивачці не виплачено суми грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей до 15 років за період з 2016 по 2020 рік, що, на її думку, є порушенням норм Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 25 березня 1992 року №2232-XII, Закону України "Про відпустки" від 05 листопада 1996 року №504/96-ВР.

Звернувшись до відповідача із рапортом про здійснення виплати такої компенсації, позивач отримала відмову у її здійсненні з огляду на припинення надання військовослужбовцям додаткової відпустки в особливий період.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року, адміністративний позов задоволено.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 КАС України.

Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 1 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Своєю чергою, за змістом пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пункту 1 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

З оскаржуваних судових рішень вбачається, що спірні відносини склались з приводу невиплати позивачу суми грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки, як жінці, яка працює і має двох або більше дітей до 15 років.

Запорізький окружний адміністративний суд відніс зазначену справу до категорії справ незначної складності та розглянув її за правилами спрощеного позовного провадження, а відтак ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.

Аналіз аргументів поданої військовою частиною А1978 касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах "а "- "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Обставин, передбачених пунктом "г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено.

Військове звання позивача та посада публічної служби, яку обіймала позивач та у зв'язку зі звільненням з якої виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції".

Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини 2 статті 5 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є військовослужбовці зі званнями: генерал-майор, контр-адмірал, генерал-лейтенант, віце-адмірал, генерал-полковник, адмірал, генерал армії України.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Верховний Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою військової частини А1978 Міністерства оборони України на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року у справі № 280/14/21 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1978 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач М. І. Смокович

Судді Л. О. Єресько

Н. М. Мартинюк