Історія справи

Ухвала КАС ВП від 16.03.2021 року у справі №320/5147/20

УХВАЛА

05 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 320/5147/20

адміністративне провадження № К/9901/9360/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Губської О. А.,

суддів: Білак М. В., Калашнікової О. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №320/5147/20 за позовом ОСОБА_1 до Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_2, в якому просила суд:

- скасувати постанову від 02 червня 2020 року № 62016238 про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. на ОСОБА_1, винесену заступником начальника Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Бердик А. О.;

- скасувати постанову від 18 червня 2020 року № 62016238 про накладення штрафу у розмірі 3400 грн. на ОСОБА_1, винесену заступником начальника Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Бердик А. О.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 17 березня 2021 року.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить з такого.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених КАС України.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених частини 3 статті 333 КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предмет розгляду даної справи стосується скасування постанов про накладення штрафу.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний відповідачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Крім того, колегія суддів вважає посилання скаржника в касаційній скарзі на висновки, викладені в постанові Верховного Суду у справі №826/15117/17 від
27.03.2019, безпідставними, оскільки правовідносини у справі, зазначеній скаржником, не є подібними до правовідносин у даній справі.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

Так, предмет правового регулювання у справі №826/15117/17 та у справі №320/5147/20 не є тотожним, оскільки у першому випадку стосувався правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, у другому - постанов про накладення штрафу.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною 3 статті 333 КАС України, Суд

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі №320/5147/20 за позовом ОСОБА_1 до Баришівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_2, про визнання протиправними та скасування постанов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач О. А. ГубськаСудді М. В. Білак О. В. Калашнікова