Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.08.2021 року у справі №620/630/21

УХВАЛА

04 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 620/630/21

адміністративне провадження № К/9901/26957/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мороз Л. Л.,

суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про:

- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, що викладена в листі від 21.01.2021 року № 412-6226/М-02/8-2500/21;

- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 02.08.2020 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, винагороди за бойове чергування, одноразової премії та індексації, згідно довідки про види та розміри грошового забезпечення, з якого сплачувався єдиний соціальний внесок від 18.12.2020 року № 419 та довідки про нараховану та виплачену індексацію від 03.08.2020 року № 220, виданими військовою частиною 2253 Державної прикордонної служби України, та виплачувати пенсію у перерахованому розмірі без обмеження, а також виплатити різницю між нарахованою та отриманою пенсією.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з
02.08.2020 з врахуванням у розрахунок індексації грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини А 2253 від 03.08.2020 № 220.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 02.08.2020, врахувавши у розрахунок індексацію грошового забезпечення відповідно до довідки Військової частини А 2253 від 03.08.2020 № 220, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за бойове чергування та прийнято у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії з 02 серпня 2020 року з врахуванням у розрахунок винагороди за бойове чергування відповідно до довідки Військової частини А 2253 від 03 серпня 2020 року № 220.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 02 серпня 2020 року, врахувавши у розрахунок винагороду за бойове чергування відповідно до довідки Військової частини А 2253 від 03 серпня 2020 року № 220, та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року залишено без змін.

Не погодившись з цими судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 23 липня 2021 року.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.

За приписами пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши вимоги частин 3 та 4 статті 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та зазначена справа має виняткове значення для нього.

Колегією суддів не може бути прийнято до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Крім того, твердження скаржника про те, що справа становить виняткове значення для нього (підпункт "в" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України) не підтверджене належними доказами та не обґрунтоване обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів. Тому таке твердження також не може бути враховане судом касаційної інстанції.

Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Таким чином, касаційною скаргою оскаржуються судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.

Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на частину 4 статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження судових рішень прийнятих у малозначній справі, не виключає застосування положень пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

На підставі вищенаведеного та з урахуванням того, що оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, а передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини для перегляду Верховним Судом цієї справи в касаційному порядку скаржником належним чином не обґрунтовані у касаційній скарзі, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ. Л. Мороз А. Ю. Бучик Л. В. Тацій