Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.06.2019 року у справі №240/4966/18

УХВАЛА

30 травня 2019 року

Київ

справа №240/4966/18

адміністративне провадження №К/9901/14868/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С. Г.,

суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання затвердити проект землеустрою,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання затвердити проект землеустрою.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2019 року позов задоволено частково.

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області оскаржило вказане рішення в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано оригіналу документа про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі, визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з підтвердженням зарахування його до спеціального фонду Державного бюджету України та надано п'ятиденний строк для усунення виявлених недоліків.

Враховуючи, що недоліки апеляційної скарги не було усунуто, а саме: квитанції про сплату судового збору не надано, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

Управління, не погодившись з вказаною ухвалою, засобами поштового зв'язку направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що не в змозі був оплатити судовий збір на виконання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки враховуючи наявність складної економічної ситуації у фінансовому забезпеченні діяльності органів державної влади, відсутність коштів на рахунку Головного управління за напрямком їх використання - на сплату судового збору, слід розцінювати як вагому підставу для звільнення від сплати судового збору.

Перевіряючи касаційну скаргу про повернення апеляційної скарги, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Положеннями ч. 2 ст. 298 КАС України визначено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 298 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ч. 1 ст. 169 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява (апеляційна скарга) повертається позивачеві (скаржнику), якщо позивач (скаржник) не усунув недоліки позовної заяви (апеляційної скарги), яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (частина 1 статті 133 КАС України).

Так, відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, ухвалою суду її було залишено без руху. При цьому, особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано в строк протягом 5 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути її недоліки.

В оскаржуваній ухвалі судом апеляційної інстанції вказано, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, апелянт отримав копію ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху - 02 квітня 2019 року.

Враховуючи, що в 5-денний строк недоліки апеляційної скарги не було усунуто, а саме: квитанції про сплату судового збору не було надано до Сьомого апеляційного адміністративного суду, суд апеляційної інстанції повернув матеріали апеляційної скарги апелянту.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, виходив з того, що у встановлений строк ним не було усунуто недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху.

Таким чином, оскаржуване рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України та частини 5 статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

Крім того, суд враховує, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

При прийнятті рішення про відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі колегія суддів враховує позицію Верховного Суду, сформовану в ухвалах від 10 січня 2019 року у справі № 0640/3701/18, від 11 січня 2019 року у справі № 806/2914/18, від 17 січня 2019 року у справі № 806/2883/18 та від 19 лютого 2019 року у справі № 0640/3940/18, в яких суд касаційної інстанції приймав аналогічні рішення у справах за касаційною скаргою того ж скаржника (Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області), з тих самих підстав касаційного оскарження та за такої ж форми касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання затвердити проект землеустрою.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді С. Г. Стеценко

А. І. Рибачук

Л. В. Тацій