06.05.2015
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Ціна незалежності українського судді

Ціна незалежності українського судді - tsina_nezalegnosti_ukrainskogo_suddi_5543f25f0418f.jpg

Історія судді Апеляційного суду Сергія Бондаренка – який чи не вперше в Україні заявив про тиск з боку голови суду – чимось нагадує детектив: дуже багато деталей, документів, осіб, причетних до справи… Їх можна було б так детально не описувати, якби ж не одне "але". Такий тиск голів судів на своїх "підлеглих" - системна і прихована проблема, і часто служителі Феміди просто не захищені від свавілля керівництва. А опиратися так званій "суддівській корпорації" немає змоги без підтримки своїх же колег.

Обговорюйте тему: Тиск голови Апеляційного суду Черкаської області Володимира Бабенко на суддю Сергія Бондаренко

Нині, у час реформ, для України є ще одна можливість розірвати цю кругову поруку. Для цього потрібні сміливці. Чи можна назвати суддю Бондаренка таким? Вирішувати читачу.

В Олександрівському районному суді на Кіровоградщині суддя Бондаренко оскаржував постанову черкаської обласної прокуратури про закриття кримінального провадження за ч. 2 ст. 376 Кримінального Кодексу України (втручання в діяльність судових органів).

Під час засідання суду позивач-суддя вказав на низку дій з боку голови суду Володимира Бабенка та керівниці апарату Олени Стрелецької, які унеможливлювали виконання його функцій як судді та створювали підґрунтя для того, аби учасники судових процесів скаржились на нього до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ).

Підприємство Фірташа проти викладачки

Конфлікт із головою суду Володимиром Бабенко спалахнув у справі за позовом підприємства Дмитра Фірташа ПАТ “Азот” проти викладачки Черкаського державного технологічного університету Оксани Яшан. У листопаді 2013 року підприємство намагалось виселити її із службового приміщення.

Коли ж колегія суддів відхилила скаргу ПАТ “Азот”, наступного ж дня, за словами позивача, голова суду почав обурюватись таким рішенням і погрожував судді.

Сергій Бондаренко “випадково записав таку розмову”, яку згодом оприлюднив юрист ГО “Автомайдан” Роман Маселко на своїй сторінці у мережі facebook.

"Ти проявив велику неповагу до мене і до колективу... Я так розумію, ти оголосив мені війну. Усі нормальні люди, якось розуміють. Є якась справа. Якщо можемо допомогти, поможемо. Якщо не можемо, сіли, подумали і сказали людям, що в такому випадку нічого не вийде... Я ж тобі в житті ще нічого поганого не зробив, але будь обережним. Але вже двічі чи тричі просив: "Сергій Іванович, дорогий, ти ж суддя, ти ж в нашому колективі. Я тобі розповідаю, хто до мене звертається. Вивчи, будь ласка, що можна там зробити". Ти ж навмисно до мене не приходиш і виносиш рішення проти тих людей, про яких я говорю. Наступного разу я тобі взагалі не буду говорити. Навіть спеціально не буду говорити. Тоді побачимо, чим це закінчиться. Я ще й допоможу, щоб ти розумів...", - лунає голос на записі Сергія Бондаренка.

Володимир Бабенко визнає, що на записі його голос, але зауважує, що складається він із різних нарізок.

“Я з цим суддею спілкуюсь виключно на нарадах суддів чи працівників апарату… Ні, я не можу сказати, що це не мій голос. Мені здається, що це куча нарізок. Я так бачу, що він питає про конкретні якісь справи, а я то тихіше, то голосніше щось там відповідаю”, - пояснював голова апеляційного суду своє бачення конфлікту на брифінгу, куди скликав журналістів 30 березня.

У своєму розслідуванні прокуратура Черкаської області відхилила цей запис як доказ і назвала його "недопустимим і таким, що порушує рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року". Однак суддя Бондаренко з цим категорично не погоджується, зауваживши, що рішення Конституційного суду тлумачить ст. 65 попереднього КПК, який втратив чинність у листопаді 2012 року, а диктофон не вимкнувся по тому, як суддя розбирався у його параметрах.

Суддя Бондаренко вказує на корупційний зв’язок між підприємством олігарха та Володимиром Бабенком, оскільки останній їздить на Toyota Camry, яка є власністю ПАТ “Азот”.

“Машину ж треба ж якось відробляти. А як її відробляти? Треба виносити незаконні рішення на користь людини, яка тобі дала цей автомобіль”, - коментує позивач. Сам же ж голова суду не вбачає у цьому нічого дивного і каже, що кошти на оренду автомобіля виділяє Державна судова адміністрація України (ДСА). А в питанні безкоштовного надання приміщення підприємства для святкування Дня суду ПАТ “Азот” офіційно відповіло на звернення, що “ніхто із керівництва суду із такими запитами чи проханнями не звертався”.

Точка неповернення

Ще нестерпніше стало працюватись Сергію Бондаренко після справи ТОВ “Канівське лівобережне мисливське господарство”. Це підприємство подало позовну заяву до СБУ, МВС та прокуратури про звільнення майна з-під арешту та компенсацію моральних збитків. Слід нагадати, що правоохоронці арештували майно підприємства, 22% статутного капіталу якого належать людині, яка причетна до розкрадання “Родовід Банку”.

Після першого засідання двоє суддів із колегії повідомили Сергію Бондаренко, що їх викликав голова суду і дав вказівки, щоб рішення було на користь підприємства.

“Коли 6 лютого 2014 року справа знову розглядалась в апеляційному суді, то більшість голосувала проти мене. У мене лишалось право окремої думки, і я його застосував, оскільки, на мій погляд, при тих обставинах, які там були, апеляційний суд виніс явно незаконну ухвалу”, - розповідає Сергій Бондаренко.

За словами судді, його окрему думку використовував Вищий спеціалізований суд України, ухвалюючи нове рішення у цій справі. Цього разу на користь держави.

Суддя без помічника

Під новий 2013 рік керівниця апарату Олена Стрелецька повідомила судді, що його помічниця Тетяна Лапіна переведена на іншу посаду, і що відтепер у нього ніхто не буде виконувати обов'язки помічника. Суддя десять місяців лишався без помічника.

Він подавав заяву про призначення помічника, але йому відмовили у переведенні кандидата з посади секретаря судових засідань на посаду помічника "у зв’язку з виробничою необхідністю".

“Судді жахливо працюється без помічника, - каже суддя та експерт Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков. - І це ненормально - стільки часу працювати без помічника. В апеляційних судах особливо велике навантаження. Суддя постійно розглядає на судових засіданнях справи, вивчає їх: треба збирати документи, постійно перевіряти в державному реєстрі фізичних та юридичних осіб, чи відповідають номери, хто де зареєстрований, чи правильно надіслані повістки, вивчає Закон, судову практику і т. д. У нього багато роботи, аби правильно вирішити справу”.

Коли судді вдалось домогтись призначення помічниці, її роботу почали блокувати.

“Вона просто не могла виконувати свої обов’язки. Її привели і показали, що це твоя частина столу, твоє робоче місце. Бог з ним. На такому посидить. Так дайте ж їй комп’ютер. Без комп’ютера вона ж не може працювати. Є важлива програма “Д-3”, за допомогою якої відбуваються багато операцій: складаються процесуальні рішення, судові повістки, через цю програму відбуваються повідомлення тощо. Їй не надають комп’ютера. А коли вона приносить свій ноутбук, то їй не ставлять програму. Тобто вони поставили в такі умови, коли помічник на папері є, але фактично його немає, бо вона не може виконувати свої обов’язки, передбачені як законодавством, так і Положенням “Про помічника судді”, - обурюється на судовому процесі Сергій Бондаренко.

Суддя і досі лишається без помічника. Олена Стрелецька запевняє, що Сергій Іванович - "проблемний суддя", і з ним ніхто із помічників суддів не хоче працювати.

“На сьогодні у нашому колективі працює понад сорок помічників суддів. І уявіть собі, жоден із цих працівників не бажає працювати з цим суддею. Це пов'язане перш за все із особистими якостями цього судді, який не поважає своїх колег, ображає працівників... Я думаю, його помічник звільнилась, бо не змогла з ним працювати”, - каже керівниця апарату.

Вибіркова реєстрація листів від суддів

Коли Бондаренко остаточно переконався, що на нього здійснюють цілеспрямований тиск і створюють підстави для притягнення до відповідальності, він почав "документувати" все, що стосувалося виконання свої професійних обов’язків.

“Якщо, на мою думку, є порушення, я пишу доповідну. Приходжу в канцелярію, і її мають там зареєструвати, аби у мене були хоча б якісь докази для захисту. Але як тільки керівництво суду побачило, що їхні незаконні дії документуються, керівник апарату цілеспрямовано дає вказівки в канцелярію такі документи від суддів реєструвати лише з її дозволу”, - каже Сергій Бондаренко.

Суддя цього суду Сергій Міщенко при допиті підтвердив факт заборони Оленою Стрелецькою реєструвати вхідну кореспонденцію від суддів.

Підпалення автомобіля

11 вересня минулого року невідомий підпалив автомобіль Сергія Бондаренка Мitsubishi Outlander. Машина не згоріла повністю лише тому, що стояла за два метри від охоронця на автостоянці, який і загасив її.

Підпал стався за три дні по тому, як в. о. голови суду Алла Захарова довідалась, що Сергій Бондаренко має намір описати у поясненні до Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККСУ) неправомірні дії посадових осіб щодо нього. Це пояснення, до речі, він писав на скаргу ТОВ “Канівське лівобережне мисливське господарство”, яке, за словами судді, лишилось незадоволеним його окремою думкою.

Підозріле чатування

Через два тижні після підпалу суддя помічає, як рано вранці двоє невідомих чатують під його квартирою.

“Я на роботу рано ходжу. Десь на 6, на 7 ранку. Те, що я найпершим приходжу у суд, відповідно знають в суді. З 5:30 ранку під дверима чергують двоє чоловіків. Я їх бачу, але спочатку подумав: “Ну, може просто зайшли і стоять. Хто знає, чому”. Починаю спостерігати за ними. Їхня поведінка здалась мені дивною. Вони почали пошепки говорити. Потім стук дверей внизу почув. Один лишився під моїми дверима, а другий знаходився біля під’їзду. Тому я викликав міліцію”, - згадує позивач.

Міліція відпустила цих чоловіків, оскільки не було підстав для їх затримання. Суддя повідомив про зникнення в міліції рапортів щодо цього інциденту, які віднайшлись лише після втручання у справу народного депутата.

Сергій Бондаренко вимагав у прокуратурі перевірити зв'язок підпалу його автомобіля та появи невідомих осіб біля його квартири із роботою та втручанням у його діяльність службових осіб апеляційного суду. Однак відповідних дій слідство не зробило. Обласна прокуратура також відмовилась виводити розслідування за межі Черкаської області. Суддя сумнівається в об’єктивності досудового розслідування на Черкащині, оскільки відповідно до ст. 247 КПК згоду на проведення негласних слідчих дій дає слідчий суддя апеляційного суду області.

Під час судового засідання позивач також повідомляв, що керівництво суду не перерозподіляло справи, де він заявляв самовідвід. Тож він змушений був розглядати таку справу, що давало підстави сторонам судового процесу сумніватись в легітимності такого суду і відповідно скаржитись до ВККС України. Керівництво також не повністю надавало судді відпустку та затримувало відпускні кошти.

“Дресирування” судді

Судове засідання, на якому розглядалася справа, частенько нагадувало майстер-клас, як “приручити” або “вижити” впертого суддю.

Заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда вважає, що така потворність внутрішніх стосунків суддів існує й в інших судах: "Ця справа, як й історія зі Зваричем, є яскравим прикладом потворності внутрішніх стосунків всередині суду. Виглядає, що у багатьох судах діють неписані правила суддівської корпорації. Згідно з цими правилами ("понятіями"), виявом поваги до голови суду є слідування вказівкам голови суду і звітування про справи, які "на контролі у голови суду". Хто порушує ці правила - стає "білою вороною", хто погоджується - фактично стає злочинцем. Злочинець злочинця буде покривати”.

Хоч Олександрівський районний суд назвав розслідування слідчих неповним і скасував постанову про закриття кримінального провадження, однак зі слів Сергія Бондаренка постає красномовна картина того, які способи використовуються для “дресирування” впертих суддів.

Суддівське сміття

По тому як справа Сергія Бондаренка стала публічною, голова суду провів брифінг, на якому він заперечував усі звинувачення і пов’язав публічність відомостей із кримінальної справи з наближенням виборів голови суду 17 квітня.

“Суть таких гучних заяв зводиться до намагання нашою “золотою молоддю” усунути конкурентів та будь-якою ціною захопити владу. Очевидно, що кампанія з дискредитації добре спланована, організована та профінансована. Бондаренко, хизуючись, що він “приглянувся” одному з політиків, який, за його словами, пообіцяв зробити з нього голову суду, “викидає” свої брехливі кляузи у різні інстанції з метою скомпрометувати керівництво апеляційного суду”, - сказав на брифінгу Володимир Бабенко.

Він також заявив, що скільки часу знає суддю, “він завжди "скиглить" про те, що його не люблять і ображають, що він ображає працівників суду, жінок та суддів”. Володимир Бабенко збирається також порушувати питання перед законодавчою владою про періодичне та обов’язкове визначення психічного стану суддів.

“Ви зрозумійте, я мусив звертатись до правоохоронних органів з відчаю. У мене не було виходу у цій ситуації, - каже Сергій Бондаренко журналістам перед тим, як свідчити в Генеральній прокуратурі і спростовує, що претендує на місце голови суду. - Я не претендую на посаду голови суду. З протоколу зборів суддів щодо обрання голови суду, які відбувались у квітні минулого року, зрозуміло, що я навіть не був кандидатом на посаду голови суду”.

Необхідні гарантії захисту

Історія цього судді надихнула юриста “Автомайдану” Романа Маселка на створення “Суддівської сотні”.

“Я в неділю зробив пост у фейсбуці про історію Сергія Бондаренка, і вже за три дні як мінімум три судді готові свідчити про тиск з боку голів судів та переслідування активістів Євромайдану... Ми справді впевнені, що в судовій системі є багато чесних, порядних і справедливих суддів, які хочуть виносити законні і справедливі рішення, але їм цього не дають робити”, - каже Роман Маселко.

Юрист оголосив підтримку Автомайдану усім суддям, які говоритимуть про злочини.

Тим часом Сергій Бондаренко просить не вважати усіх суддів, які чесно і законно виконують свої функції, поганими. Він закликав керівництво держави публічно дати гарантії суддям, які погодяться давати свідчення про злочини у судах.

Експерт РПР з питань судової реформи Михайло Жернаков вважає, що приклад черкаського судді може спонукати інших суддів боротись проти такого свавілля.

“На сьогодні це перетворилось і далі це продовжує бути такою дивною нормою, що голова суду може тебе викликати і сказати “Ти роби так, а не інакше”, - каже він.

Жернаков переконаний, що ми можемо скільки завгодно законодавчо забирати повноваження голів судів, але все одно в судах буде категорія суддів, які слухатимуть очільників судів лише тому, що в них буде висіти відповідна табличка на дверях. Від цього можна убезпечитись, якщо судді будуть поважати себе і не боятимуться захищати свої інтереси як незалежного судді.

Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, каже, що суддівське самоврядування має шанс продемонструвати реальну здатність до самоочищення.

“Якщо цей шанс не буде використано і органи суддівського самоврядування - від Ради суддів до зборів суддів у кожному суді - жорстко не відреагують на цю ситуацію, спробують її зам’яти, - це буде самознищенням судової влади. Реакція має бути не лише на згаданий випадок, а на явища ієрархічного підпорядкування, неетичної і навіть злочинної поведінки деяких керманичів судів загалом", - наголошує експерт.

Автор: Микола Мирний
Джерело: Центр інформації про права людини

0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ
Название события
Загрузка основного изображения
Выбрать изображение
Текст описание события: