Стаття 257. Права баби та діда, прабаби та прадіда на виховання внуків, правнуків

Аналізуйте судовий акт: Дід має право на особисте спілкування з дитиною та брати участь у її вихованні, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має перешкоджати йому (ОП КЦС/ВС у справі № 638/12278/15-ц від 12.04.2021)

 Складно судовим рішенням врегулювати порядок спілкування дитини з усіма членами сім’ї, а ще складніше таке рішення виконати.

Однак, якщо спільну мову між колишнім подружжям неможливо знайти, одним із варіантів для встановлення побачень з дитиною є звернення до суду.

У цій справі було встановлено графік спілкування з батьком та членами родини, які не проживали з дитиною.

Через перешкоди зі сторони матері спілкування не відбувалося, про що державним виконавцем складено акт. Проте у подальшому скаржник (дідусь) дізнався, що боржник за виконавчим листом (матір), начебто, виконала рішення суду, на що він подав зауваження.

Постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження дідусем було оскаржено.

Ухвалою районного суду, з чим погодився й апеляційний суд скаргу задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

ВС у цій справі вкотре нагадав, що забезпечення виконання судового рішення є обов’язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов’язкове судове рішення.

Відповідно до положення ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Отже, дід має право на особисте спілкування з дитиною, а той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати йому спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Аналізуйте судовий акт: Спілкування діда та баби з внуками та які правові наслідки можуть бути вжиті за порушення такого права (Печерський районний суд м. Києва у справі № 757/22869/17-ц)

 Особливою категорією справ є визначення порядку участі діда та баби у вихованні та спілкуванні зі своїми внуками.

Останнім часом такі питання виникають досить часто, особливо після розлучення батьків дитини.

Все гаразд, коли у батьків після розлучення залишилося порозуміння в питаннях виховання та спілкування з дитиною. В такому випадку за взаємною згодою сторони домовляються та визначають порядок побачень з дитиною, також обумовлюють спілкування діда та баби з внуками. Це може бути усна домовленість або укладення батьками договору про участь у вихованні дитини, який посвідчується нотаріально.

Проте, із-за особистих образ один на одного, не завжди сторони вирішують ці питання в добровільному порядку.  Непоодинокі випадки, коли один із батьків, з яким проживає дитини, взагалі чинить іншому із батьків, перешкоди у спілкуванні з дитиною, змінює своє місце проживання, засоби зв’язку, а тим паче, забороняє діду та бабі спілкуватися з внуками.

Все таки, за чинним законодавством України, дід та баба мають право на спілкування зі своїми внуками.

Відповідно до ст. 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Отже, якщо дід та баба бажають спілкуватися зі своїми внуками, а батьки чи інші особи, з якими проживає дитини, у разі недосягнення добровільної згоди на таке спілкування, мають право звернутися з відповідним позовом до суду.

Після розгляду справи в ухваленому судом рішенні буде встановлено дні побачень діда та баби з внуками, також може бути визначено спільний відпочинок та святкування днів народжень чи інших свят.

Після набрання рішення законної сили, необхідно отримати виконавчий лист та звернутися до виконавчої служби з заявою про примусове виконання.

Разом з тим, і після рішення суду, діду та бабі чиняться перешкоди у спілкуванні з внуками.

За невиконання рішення суду, в межах виконавчого провадження, державним виконавцем можуть бути вжиті відповідні заходи.

Перш за все, державний виконавець, за невиконання рішення, має право накласти на боржника штраф у розмірі 1700 грн. (ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» від  02.06.2016 № 1404-VIII).

Якщо і після цього рішення суду не виконується, державний виконавець, повторно накладає штраф на боржника вже у подвійному розмірі – 3400 грн. (ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження»).

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»).

Дієвим засобом також є, коли державний виконавець звертається до суду відносно боржника з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Таким чином, щоб уникнути численних штрафів, кримінальної відповідальності та обмеження у праві виїзду за межі України, не варто чинити перешкоди у спілкуванні з неповнолітньою дитиною, особам, які мають право на таке спілкування.