05.11.2019 | Автор: Понзель Марина Генадіївна    Просмотров:  347
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Розслідування справ Майдану може бути зупинене: як цього не допустити

Із 20 листопада 2019 року, згідно із ухваленими змінами до законодавства, органи прокуратури втрачають право проводити досудове розслідування у кримінальних провадженнях. Це означає, що і справи про розстріли учасників Революції гідності – справи Майдану – мають перейти до Державного б’юро розслідувань. Адвокати родин Небесної cотні застерігають, що через організаційні проблеми і політичні причини слідство може бути зупинене. Про можливе тимчасове призупинення слідства у справах Майдану заявив і директор ДБР Роман Труба. Що думають правозахисники та адвокати, розповідає radiosvoboda.org

Роман Труба, директор Державного б'юро розслідувань, на яке відтепер покладені обов'язки розслідувати злочини високопосадовців, суддів і працівників правоохоронних органів, заявив, що у зв’язку із переходом справ від ГПУ до ДБР розслідування справ Майдану буде призупинене.

«На якийсь час це зупинить розслідування, бо 5 тисяч томів матеріалів будуть передані новим слідчим. 5 років розслідування, які потрібно відмотати назад та дослідити з самого початку», – повідомив Роман Труба.

5 років розслідування, які потрібно відмотати назад та дослідити з самого початку

Роман Труба

Як пояснив директор ДБР, проблема полягає у тому, що в ДБР «катастрофічно не вистачає слідчих». Закон України «Про Державне бюро розслідувань» обмежує кількість працівників, які можуть працювати в ДБР – 1500 людей по всій Україні разом зі слідчими, оперативниками та державними службовцями.

Відтак Роман Труба пропонує внести зміни до законодавства, збільшити кількість слідчих і запровадити спрощену конкурсну процедуру для слідчих із Генпрокуратури, які переходять до Держб’юро розслідувань.

«Для того, щоб розслідування не було зупинене, потрібно терміново вносити зміни до законодавства, якими:

  • скасовується гранична чисельність працівників ДБР;
  • запроваджується спрощена конкурсна процедура (лише співбесіда) для слідчих ГПУ, які розслідують справи Майдану», – пропонує Труба.

«За спрощеною процедурою приведуть своїх»?

Правозахисники і адвокати родин Небесної сотні бачать у цій ситуації загрози для належного продовження розслідування розстрілів та інших злочинів, скоєних під час Революції гідності, і оголосили, що мають свої пропозиції. Вони побоюються, що за «спрощеною процедурою» до ДБР прийдуть люди, які «похоронять розслідування».

Радіо Свобода зібрало пропозиції правозахисників та адвокатів:

Євгенія Закревська, адвокат родин Небесної сотні:

– Заява Романа Труби не має нічого спільного з вимогами потерпілих і Адвокатської дорадчої групи (АДГ).

Наша редакція правки до закону про ДБР забезпечує сталість розслідувань у справах Майдану, а не дає безконтрольні права директору ДБР.

Там дуже чіткий критерій для тих, кого ми просимо призначити в ДБР за спрощеною процедурою – не менше від 4-х місяців входити до слідчих груп у кримінальних провадженнях, які передаються за підслідністю ДБР.

Цей критерій не можна обійти «заднім числом» чи якось сфальсифікувати.

Якщо цього не зробити, тоді наслідки будуть катастрофічними для слідства у справах Майдану

Євгенія Закревська

А саме: «Перехідні положення: для забезпечення безперервності і ефективності досудових розслідувань кримінальних проваджень слідчі Національної поліції, органів прокуратури, прокурори, в тому числі територіальних прокуратур, можуть бути призначені або переведені до Державного бюро розслідувань без обов’язкового проведення конкурсу в разі, якщо вони проводили досудове розслідування (не менше від 4-х місяців входили до складу груп слідчих і прокурорів) у кримінальних провадженнях, які підлягають передачі за підслідністю до Державного бюро розслідувань, але не пізніше ніж 11.01.2020 р.»

Згадайте новину: Суддю Святошинського районного суду Аллу Чалу, яка переслідувала активістів Майдану, звільнено за вчинення істотного дисциплінарного проступку

І саме ці слідчі є «наповненням» для того структурного підрозділу, який ми просимо створити для розслідування справ Майдану і на який збільшити штат ДБР.

Прив'язка до групи слідчих чи прокурорів унеможливлює «ручне» безконтрольне протягування «своїх людей» на посади. І забезпечує саме і лише задекларовану мету виключення – сталість розслідування.

І так, якщо цього не зробити, тоді наслідки будуть катастрофічними для слідства у справах Майдану.

І ця проблема і розмова виникла не сьогодні. А два роки тому. І рік тому вже було запропоноване рішення. І вже пів року тому зацікавлені сторони, включно із майбутніми законодавцями, погодились із таким планом.

Олександр Лємєнов, юрист та експерт в сфері антикорупційної політики:

–​Роман Труба пише, що «ой біда, справи не будуть розслідуватись», і підштовхує нас до думки, що треба ухвалити законопроєкт, що справи Майдану не будуть розслідуватись...

Нагадаю, що саме він переслідував одного з лідерів львівського Євромайдану Андрія Шевціва. Це просто факт. А нещодавно підтвердив, що і зараз би так вчинив.

Ви дійсно хочете з таким керівником «розслідувань»?

Звісно, що ні, треба нового директора. Та й в президентському законопроєкті мають обов’язково бути:

  • переведення заборонити – тільки конкурсний відбір;
  • перерозподіл повноважень між керівництвом тільки після повторного конкурсу за новими правилами;
  • чітко встановлена кількість співробітників (якщо мало 1500, то продемонструйте навантаження на слідчих і вкажіть кількість 3, 4 чи 5 тисяч).

Все інше –​ маніпуляції...

Після зміни влади директор ДБР Роман Труба знайшов нових покровителів, особливо дослуховуючись до Андрія Портнова.

Така собі sad story для Порошенка, мав контроль –​ втратив контроль і маєш проблеми.

А треба було лише обрати незалежне керівництво – і справі кінець.

Роман Труба знайшов нових покровителів, особливо дослуховуючись до Андрія Портнова

Олександр Лємєнов

Між тим, зараз команда Зеленського хоче пробігтися цими ж граблями, передати виключні повноваження директору, який стане одноосібним тираном.

Зважаючи на особисті характеристики Труби, цього не можна допустити.

Тому ми через дружніх депутатів намагаємося виправити ситуацію:

  • нові повноваження тільки для новообраного директора;
  • заборона переведення без конкурсу;
  • чітко встановлена кількість співробітників і територіальних управлінь.
  • Згадайте новину:Справа Майдану: Апеляційний суд Києва наклав арешт на вулицю Інститутську

  • Марина Ліліченко, координатор Центру громадянських свобод:

    Дійсно існує реальна загроза зупинення слідства і втрати результатів розслідування у справах Майдану.

    ДБР на даний час досі знаходиться на стадії організації і зовсім не готове такий обсяг справ взяти на себе. Крім того, для такого обсягу потрібно організовувати цілий відділ, якого також немає у ДБР чи НАБУ.

У такій ситуації передавати ці справи в ДБР, тобто «в нікуди», або віддавати їх новим слідчим, означає просто зупинити процес розслідування не менше як на пів року. А це суттєво вплине на результат розслідування та, власне, на подальшу долю справ.

Радіо Свобода зверталося із запитом до Державного б'юро розслідувань щодо підрозділу, який розслідуватиме справи Майдану.

У Державному бюро розслідувань на запит Радіо Свобода 1 листопада відповіли:

«За наказом генерального прокурора від 21.10.2019 №67-шц у структурі Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання оперативного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України було ліквідовано управління організації та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини спеціальної категорії та натомість утворено Департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв’язку з масовими протестами у 2013-2014 роках, у складі 3 відділів загальною штатною чисельністю 40 одиниць. На посаду начальника новоутвореного Департаменту призначено Мисяка В.М. та на посаду заступника начальника Департаменту Донського О.І. станом на 31.10.2019 заходи щодо укомплектування вищевказаного підрозділу тривають», – йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, слідчі управління спеціальних розслідувань ГПУ продовжують здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених під час протидії мирним акціям протесту, які відбувалися у Києві та інших містах України в період листопада 2013 року – лютого 2014 року.

«За результатом розслідування повідомлено про підозру 228 особам, у тому числі 33 колишнім високопосадовцям, 154 правоохоронцям (з яких 13 слідчих органів внутрішніх справ), 8 суддям та 11 працівникам органів прокуратури», – повідомили у ДБР.

Представники Адвокатської дорадчої групи, яка об’єднує адвокатів родин Небесної сотні, оприлюднили звернення до влади щодо необхідності негайного вжиття заходів для недопущення розвалу розслідування справ Майдану.

24 жовтня заступник генерального прокурора, головний військовий прокурор Віктор Чумак повідомив, що з 20 листопада, згідно із законом, прокуратура буде позбавлена повноважень проводити розслідування, справи Майдану передадуть до Державного бюро розслідувань, а процесуальне керівництво за цими провадженнями здійснюватиме Генеральна прокуратура. Чумак пообіцяв аудит кримінальних проваджень стосовно Євромайдану.

Того ж дня колишній начальник управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури Сергій Горбатюк заявив, що на цей час робота в справах про злочини під час Євромайдану «фактично припинена».

За даними Генпрокуратури, під час Революції гідності 2013-2014 років постраждали 2,5 тисячі людей, 104 були убиті. Загиблих учасників акцій протесту проти режиму Віктора Януковича, який відмовився підписувати Угоду про асоціацію із Євросоюзом, почали називати Небесною сотнею.

Згадайте новину:Ліквідація департаменту спецрозслідувань ГПУ: справи Майдану під питанням

Автор новини: Ірина Штогрін

347
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярные судебные решения
ЕСПЧ