03.02.2019 | Автор: Хітько Василь Миколайович
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Протокол допиту у податкових спорах – позиція Верховного Суду

Верховний Суд у постанові від 06.11.2018 у справі №822/551/18 (адміністративне провадження №К/9901/61751/18) дійшов висновку, що до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Також, Верховний Суд зазначив, що протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.
Факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб'єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77696235

Правову позицію в частині питання про «достовірність та допустимість протоколу допиту», а відтак і застосування до спірних правовідносин ст.ст. 74, 75 КАС України, відображено в постанові Верховного Суду від 08.08.2018 (справа № 820/4428/17).

Верховний Суд у даній постанові дійшов висновку, що наявність протоколу допиту та сам факт заперечення такої участі у господарській діяльності не може бути беззаперечним свідченням безтоварності спірної операції.

Отже, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, протокол допиту досудового розслідування чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві. Тобто, доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 16.01.2018 у справі №2а-7075/12/2670, від 26.06.2018 у справі №808/2360/17, та Верховним Судом України у постановах від 12.04.2016 у справі №826/17617/13, від 05.03.2012 у справі №21-421а11 та від 22.09.2015 у справі №810/5645/14.

Верховний Суд дійшов висновку, що показання при допиті директора контрагента не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентами своїх договірних зобов'язань саме по господарських відносинах з позивачем або встановлення обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Правову позицію з аналогічного питання Верховний Суд висловив у постанові від 26.06.2018 року у справі № 808/2360/17 та у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 809/1139/17.

Верховний Суд дійшов висновку, що сам факт наявності кримінального провадження, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій.

Аналогічний підхід до регулювання аналогічних правовідносин Верховний Суд висловив у постанові від 27.02.2018 №К/9901/4639/17.

Друзі, приєднуйтесь на сторінку у Facebook та Телеграм-каналу, де зібрана інформація про податки та судова практика.

Все про податки в Україні

https://t.me/tax_time

Старший юрист ЮФ "П.С.П. ПРАВО"

Автор статті: Хітько Василь Миколайович

1398
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення