22

Стаття 15. Порушення антисубсидиційної процедури

Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту (СОДЕРЖАНИЕ) Прочие законы
Добавить в избраное

1. Розслідування з метою встановлення наявності, величини та впливу субсидії, про яку стверджується, що вона має місце, розпочинається Міністерством з порушення антисубсидиційної процедури за скаргою, поданою національним товаровиробником або від його імені, за винятком випадку, передбаченого частиною десятою цієї статті.

Скарга подається у письмовій формі заявником - національним товаровиробником чи фізичною або юридичною особою, що діє від імені національного товаровиробника.

Скарга надсилається до Міністерства рекомендованим листом або здається до Міністерства під розписку про одержання. Міністерство направляє копію скарги до Комісії, яка ознайомлює з нею всіх членів Комісії.

Наступний день після одержання та реєстрації скарги в Міністерстві вважається першим робочим днем подання скарги.

Якщо скаргу не було надіслано безпосередньо до Міністерства у порядку, зазначеному в абзаці третьому цієї частини, або за наявності у відповідного органу виконавчої влади в Україні відповідних доказів наявності субсидування та шкоди, відповідний орган зобов'язаний терміново направити чи подати скаргу до Міністерства. Таке ж право на подання до Міністерства скарги у порядку, встановленому в цій статті, має професійна спілка працівників підприємств національного товаровиробника.

2. Скарга, що подається заявником відповідно до частини першої цієї статті, повинна містити докази наявності нелегітимної субсидії (включаючи, якщо це можливо, її суму), шкоди, про які стверджується, що вони мають місце, причинно-наслідкового зв'язку між ними. Скарга повинна містити відомості, якщо вони є або мають бути у розпорядженні заявника, зокрема про:

1) заявника, осіб, які входять до його складу, підтвердження відповідної дієздатності цих осіб, обсяги та вартість виробництва ним в Україні подібного товару. Якщо скарга подається від імені національного товаровиробника, в ній зазначаються:

відомості про національного товаровиробника, від імені якого ця скарга подається, обсяги та вартість його виробництва в Україні подібного товару;

або перелік усіх відомих українських виробників подібного товару (або об'єднань українських виробників подібного товару) та при можливості обсяг і вартість виробництва цими виробниками в Україні подібного товару;

2) товар (його повний опис), про який стверджується, що це є субсидований товар, назву країни (країн) походження або експорту товару, яка (які) є об'єктом розгляду;

3) кожного відомого експортера або іноземного виробника разом з переліком відомих осіб (фізичних або юридичних), які імпортують товар, що є об'єктом скарги;

4) докази наявності, суму та характер субсидії, що є об'єктом розгляду, а також докази того, що ця субсидія є нелегітимною;

5) обсяги та динаміку імпорту, про який стверджується, що він є об'єктом субсидування, вплив цього імпорту на ціни подібного товару на ринку України, а також наслідок цього імпорту для національного товаровиробника, який є результатом впливу цих двох факторів. Це підтверджується факторами і показниками, які впливають на становище національного товаровиробника таким чином, як це зазначено в частинах третій і п'ятій статті 13 цього Закону.

3. Після отримання скарги, поданої відповідно до вимог частини першої цієї статті, Міністерство розпочинає відповідне розслідування шляхом порушення антисубсидиційної процедури, у ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі, з метою визначення, чи є ці докази достатніми для порушення антисубсидиційного розслідування відповідно до частини тринадцятої цієї статті.

4. Антисубсидиційне розслідування може порушуватися з метою визначення, чи є специфічними відповідно до частин першої і другої статті 8 цього Закону субсидії, про які стверджується, що вони мають місце.

5. Антисубсидиційне розслідування може також порушуватися щодо легітимних субсидій відповідно до частин першої, третьої, четвертої або п'ятої статті 9 цього Закону з метою встановлення, чи відповідають вони умовам, визначеним у цих частинах.

6. У разі, якщо субсидія надається в рамках програми субсидування, яка згідно із статтею 8 Угоди про субсидії та компенсаційні заходи, укладеної в 1994 році в межах ГАТТ, до моменту впровадження цієї програми відповідним чином була передана до Комітету субсидій і компенсаційних заходів СОТ і для якої цей Комітет ще не встановив відповідність умовам цієї програми, наведеним у зазначеній статті, антисубсидиційне розслідування щодо такої субсидії порушується лише тоді, коли факт порушення статті 8 зазначеної Угоди встановлюється органом врегулювання спорів СОТ або арбітражем, як це передбачено в частині п'ятій статті 8 зазначеної Угоди.

7. Антисубсидиційне розслідування може також порушуватися стосовно заходів національної підтримки виробників сільськогосподарської продукції з країни експорту, перелічених у додатку 4 до цього Закону, за умови, що ці заходи містять складову частину субсидії відповідно до статті 6 цього Закону, для того, щоб визначити, чи повною мірою зазначені заходи, які є об'єктом розгляду, відповідають положенням цього додатка.

8. Скарга вважається поданою національним товаровиробником або від його імені, якщо вона підтримується українськими виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару, виробленого тією частиною підприємств національного товаровиробника, яка підтримує скаргу або висловлює заперечення. Розслідування не порушується, якщо сукупне виробництво підприємств виробників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25 відсотків загального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником. У цьому разі, якщо на дату подання до Міністерства скарги заявника підтримують виробники, сукупне виробництво яких становить 25 або більше (але менше ніж 50) відсотків загального виробництва подібного товару національним товаровиробником, цей заявник повинен протягом антисубсидиційної процедури одержати підтримку (або безпосередні чи опосередковані заперечення) інших виробників для того, щоб до дати порушення антисубсидиційного розслідування було встановлено, чи підтримується скарга виробниками, сукупне виробництво яких становить понад 50 відсотків загального виробництва подібного товару національним виробником.

9. Міністерство та Комісія не мають права публічно розголошувати інформацію, що міститься у скарзі, до прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування. Проте після одержання скарги, належним чином підтвердженої документальними даними, та до порушення антисубсидиційного розслідування Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні компетентні органи заінтересованої країни експорту про порушення антисубсидиційної процедури. У цьому разі Міністерство направляє заявнику конфіденційний запит про надання у стислі строки додаткових копій неконфіденційної версії скарги для їх передачі відповідно до частини п'ятнадцятої цієї статті.

10. В окремих випадках з урахуванням специфічних обставин, зазначених в абзаці п'ятому частини першої цієї статті, Комісія приймає рішення про порушення антисубсидиційного розслідування без подання скарги національним товаровиробником або від його імені за умови, що вона має у своєму розпорядженні достатні докази наявності нелегітимної субсидії, шкоди і причинно-наслідкового зв'язку відповідно до вимог частини другої цієї статті стосовно обгрунтування порушення антисубсидиційного розслідування.

Після прийняття Комісією цього рішення Міністерство починає зазначене розслідування.

Антисубсидиційне розслідування не порушується щодо імпорту з країн - членів СОТ, обсяг якого становить менше ніж один відсоток загальних обсягів споживання в Україні товару, що є об'єктом відповідної антисубсидиційної процедури, якщо разом обсяги цього імпорту із зазначених країн становлять менше ніж три відсотки цих обсягів споживання.

11. У процесі антисубсидиційної процедури Міністерство одночасно розглядає докази наявності субсидії та шкоди, які містяться у скарзі, оцінює їх достатність та обгрунтованість з метою прийняття рішення про порушення антисубсидиційного розслідування або про відмову в його порушенні.

12. Скарга відхиляється, якщо докази наявності нелегітимної субсидії або шкоди є недостатніми для обгрунтування продовження антисубсидиційної процедури.

Скарга може бути відкликана заявником під час проведення антисубсидиційної процедури до порушення антисубсидиційного розслідування. У цьому разі вона вважається такою, що не подавалася.

13. Міністерство подає до Комісії звіт про результати проведення антисубсидиційної процедури. Рішення про порушення антисубсидиційного розслідування приймає Комісія за поданням Міністерства, як правило, в 30-денний строк від дати подання скарги. Таке рішення приймається на підставі доказів, що підтверджуються фактичними даними антисубсидиційної процедури. У рішенні про порушення антисубсидиційної процедури Комісія доручає Міністерству:

1) негайно розпочати антисубсидиційне розслідування;

2) опублікувати повідомлення про його порушення в друкованому органі Кабінету Міністрів України (далі - газета).

У разі, якщо Комісія за поданням Міністерства приймає рішення про припинення антисубсидиційної процедури у зв'язку з недостатністю доказів для обгрунтування скарги, Комісія доручає Міністерству повідомити заявника про таке рішення в 45-денний строк від дати подання скарги до Міністерства.

14. У повідомленні про порушення антисубсидиційного розслідування повинні міститися:

1) інформація про порушення антисубсидиційного розслідування;

2) визначення товару, що є об'єктом розслідування, та заінтересованих країн;

3) короткий виклад (далі - резюме) відомостей, отриманих Міністерством;

4) відомості про те, що корисна для розслідування інформація повинна передаватися до Міністерства;

5) строки, протягом яких:

заінтересовані сторони можуть повідомити Міністерство про свою заінтересованість;

письмово викласти свої коментарі щодо цього антисубсидиційного розслідування та подати іншу необхідну інформацію. Зазначені коментарі та інша інформація враховуються Міністерством у ході антисубсидиційного розслідування, якщо ці коментарі та інформація подаються до Міністерства у строки, встановлені у цьому повідомленні;

заінтересовані сторони можуть вимагати проведення слухань у Міністерстві відповідно до частини шостої статті 16 цього Закону.

15. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, компетентні органи країни експорту та заявників про порушення антисубсидиційного розслідування. Міністерство, відповідно до вимог цього Закону щодо захисту конфіденційної інформації, може надавати повний текст письмової скарги відомим експортерам, компетентним органам країни експорту та іншим заінтересованим сторонам на їх запит. У разі, якщо кількість заінтересованих експортерів виявиться значною, Міністерство передає повний текст письмової скарги лише компетентним органам країни експорту.

16. Проведення антисубсидиційного розслідування не повинно створювати перешкод для здійснення митного оформлення товару, що є об'єктом цього розслідування.

Предыдущая

15/31

Следующая
Добавить в избраное
logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст