Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Самсіна І.Л.,суддів:Волкова О.Ф., Гриціва М.І., Коротких О.А., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Монікант» (далі - Товариство) до державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві (далі - Інспекція) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Товариство звернулося до суду з позовом до Інспекції, в якому просило: визнати протиправними дії Інспекції по проведенню зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року; визнати протиправними дії Інспекції, які полягають у зміні в електронній базі даних автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС) «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ), задекларованих Товариством за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року, на підставі акта від 3 вересня 2014 року № 472/26-56-22-01-03/38918068 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства» (далі - Акт); зобов'язати Інспекцію відобразити в електронній базі даних АІС «Податковий блок» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларовані Товариством за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року та які були змінені на підставі Акта.

Інспекція здійснила заходи з метою проведення зустрічної звірки Товариства щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року та на підставі викладеної у Акті інформації внесла зміни до АІС «Податковий блок».

Не погоджуючись із діями та висновками Інспекції, Товариство звернулося до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 27 жовтня 2014 року позовні вимоги задовольнив частково: визнав протиправними дії Інспекції щодо зміни в АІС «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих Товариством у податкових деклараціях з ПДВ за березень та квітень 2014 року на підставі Акта щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 1 березня по 30 квітня 2014 року; зобов'язав Інспекцію відобразити в АІС «Податковий блок» задекларовані Товариством показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень та квітень 2014 року.

В іншій частині адміністративного позову відмовив.

Також суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та визнав протиправними дії Інспекції по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства, за результатами якої складено Акт.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 січня 2015 року залишив без змін постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 30 січня 2015 року відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Інспекції на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2015 року.

Не погоджуючись із ухвалою касаційного суду, Інспекція звернулась із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України положень пункту 61.1 статті 61, пункту 62.1 статті 62, пункту 71.1 статті 71, пункту 73.5 статті 73, пунктів 74.1, 74.2 статті 74 Податкового кодексу України (далі - ПК).

На обґрунтування заяви Інспекція надала копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 липня 2014 року (справа № К/800/10128/14), яка, на її думку, підтверджує неоднакове застосування касаційним судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Так, у справі, що розглядається, суд касаційної інстанції, відмовивши у відкритті провадження, фактично погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, які визнали протиправними дії Інспекції по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки Товариства, за результатами якої складено Акт.

Водночас обставини справи, що розглядається, відмінні від обставин, встановлених у справі, на рішення в якій посилається заявник, обґрунтовуючи наявність підстави для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2015 року.

В наданій на порівняння ухвалі (справа № К/800/10128/14) касаційний суд зазначив, що дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок проведення зустрічної звірки позивача, в цьому випадку, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій. Зазначені дії самі по собі не створюють для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для позивача обов'язкових юридичних наслідків. При цьому дії податкової інспекції по проведенню перевірки підприємства не були визнані судом протиправними.

Аналіз правозастосування у наведених рішеннях дозволяє дійти висновку, що йдеться про застосування одних і тих самих норм матеріального права, але різне вирішення справ ґрунтується на відмінних між собою фактичних обставинах, правильність встановлення яких не належить до компетенції Верховного Суду України. Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Л. Самсін Судді: О.Ф. Волков М.І. Гриців О.А. КороткихО.В. Кривенда В.В. КривенкоВ.Л. Маринченко П.В. ПанталієнкоО.Б. Прокопенко О.О. Терлецький