Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

головуючогоКривенка В.В.,суддів:Гриціва М.І., Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., -

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Юніоіл" (далі - ТОВ) до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Митниця) про визнання нечинними та скасування рішення про визначення коду товару та картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ТОВ звернулося до суду з позовом, у якому просило: визнати нечинним та скасувати рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-70000000-0896-2013 (далі - рішення); визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 11 липня 2013 року № 70000000-2013-00165 (далі - картка відмови); зобов'язати здійснити митне оформлення товару, отриманого ТОВ за контрактом від 17 лютого 2011 року № АК 11-01 (далі - контракт), за кодом Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), що вказаний у митній декларації від 11 липня 2013 року № 700140000/2013/013927, а саме за кодом УКТ ЗЕД 2710195100.

На обґрунтування позовних вимог ТОВ послалося на безпідставність відмови Митниці у митному оформленні товару, задекларованого за кодом УКТ ЗЕД 2710195100, та неправильність класифікації відповідачем товару за кодом УКТ ЗЕД 2710196100.

17 лютого 2011 року між ТОВ (покупець) і компанією ТОО "Аккерт Казахстан" (Республіка Казахстан, продавець) був укладений контракт, за умовами якого продавець зобов'язався поставити нафтопродукти походження Республіки Казахстан у кількості, за ціною та якістю, які встановлено у додаткових угодах, що підписуються у межах та на умовах зазначеного контракту.

10 травня 2011 року товар, що надійшов на адресу ТОВ на виконання умов укладеного контракту, пред'явлений позивачем до митного оформлення за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005584, у якій товар - важкий дистилят - паливо пічне побутове, що використовується для специфічних процесів переробки (перегонка при атмосферному тиску для отримання лігроїно-газойлевої фракції, згідно з постійним технологічним регламентом ТР 36102947.003:2011), у кількості 518,656 т, класифікований позивачем за кодом УКТ ЗЕД 2710195100.

На підставі висновків експертів Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи Державної митної служби України від 23 травня 2011 року № 12.1-830 (далі - експертний висновок) Митниця 22 липня 2011 року винесла рішення № КТ-700-1736-11 про визначення коду товару, яким вказаний товар класифікований за кодом УКТ ЗЕД 2710196100 як важкий дистилят - паливо пічне побутове, що є сумішшю аліфатичних вуглеводнів.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 31 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/9758/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2012 року, позов задовольнив і визнав незаконним та скасував рішення Митниці про визначення коду товару від 22 липня 2011 року № КТ-700-1736-11.

11 липня 2013 року на виконання умов контракту ТОВ отримало чергову партію товару та подало до Митниці митну декларацію № 700140000/2013/013927, в якій товар класифіковано за кодом УКТ ЗЕД 2710195100.

Відповідач цього ж дня прийняв спірне рішення, згідно з яким визначив код товару згідно з УКТ ЗЕД 2710196100 з посиланням на наведений вище експертний висновок, відмовив позивачу у прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, про що видав картку відмови.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 3 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року, позов задовольнив.

Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог, касаційний суд погодився з їхніми висновками про задоволення позову, оскільки при прийнятті рішення про визначення коду товару від 11 липня 2013 року № КТ-70000000-0896-2013 Митниця не врахувала постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2012 року у справі № 2а/0570/9758/2012, що набрала законної сили, якою визнано незаконним та скасовано рішення Митниці про визначення коду товару від 22 липня 2011 року № КТ-700-1736-11. Предметом судового розгляду було, зокрема, питання щодо правомірності здійсненої митним органом класифікації товару, пред'явленого позивачем до митного оформлення за тимчасовою декларацією № 700000012/2011/005584, у межах товарної позиції за УКТ ЗЕД 2710196100 замість визначеної позивачем 2710195100.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, Митниця звернулась із заявою про його перегляд з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неоднакове застосування статей 68, 69 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин). Заявник просить ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2014 року скасувати та прийняти нове рішення - про відмову в задоволенні позову.

На підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права заявник надав рішення Вищого адміністративного суду України від 17 березня 2010 року № К-1001/09, 4 жовтня, 1, 29 листопада 2011 року №№ К-14787/08, К-16769/09, К-26119/10 відповідно, 12 січня 2012 року № К-23104/10, К-23536/10, 26 квітня 2012 року № К/9991/15555/11, 14 березня, 15 травня, 19 грудня 2013 року №№ К/9991/45685/12, К/9991/4428/12, К/800/23828/13 відповідно.

Перевіривши наведені заявником доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 КАС перегляд Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах може здійснюватися виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії рішень суду касаційної інстанції в яких додано до заяви.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі суду касаційної інстанції не наведено іншого, ніж у наданих для порівняння судових рішеннях, тлумачення норм матеріального права, про які йдеться у заяві Митниці.

Зазначене не дає можливості дійти висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Оскільки обставини, встановлені у справі, що розглядається, не є подібними до обставин, встановлених у справах, копії рішень у яких додані до заяви, то у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

п о с т а н о в и л а:

У задоволенні заяви Східної митниці Міністерства доходів і зборів України відмовити.

Постанова є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий В.В. КривенкоСудді: М.І. Гриців М.Б. Гусак О.А. КороткихО.В. Кривенда В.Л. МаринченкоП.В. Панталієнко О.Б. ПрокопенкоО.О. Терлецький Ю.Г. Тітов