Історія справи

Постанова ВССУ від 16.02.2026 року у справі №127/21660/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 127/21660/24

провадження № 61-140св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представник відповідачів - Воронцова Ольга Валентинівна ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вінницька міська рада,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , від імені яких діє адвокат Воронцова Ольга Валентинівна, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області у складі судді Сичука М. М.від 23 вересня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Стадника І. М., Матківської М. В., Сопруна В. В.,від 25 листопада 2025 року і ухвалив таку постанову.

Зміст заявлених позовних вимог

1. У липні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Вінницька міська рада,про встановлення порядку користування земельною ділянкою.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначала, що відповідно до свідоцтва про право приватної власності на будівлю від 06 травня 2001 року № НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 651 від 26 квітня 2001 року, вона є власником 71/100 частки будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Після реєстрації шлюбу 21 серпня 2017 року вона змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

4. Зазначала, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2024 року, право власності на 71/100 частки будинковолодіння зареєстровано за нею, а іншими співвласниками будинку є: ОСОБА_2 - 7/100 частки; ОСОБА_3 - 2/25 частки. Крім того, відповідно до інвентаризаційної справи та технічного паспорту від 08 травня 2015 року співвласниками будинку також є: ОСОБА_4 - 9/100 частки; ОСОБА_5 - 1/20 частки.

5. Земельна ділянка під вказаним будинковолодінням не приватизована, порядок користування нею не визначений.

6. Відповідно до листа виконавчого комітету Вінницької міської ради

від 04 квітня 2023 року, рішенням виконкому від 06 грудня 1955 року № 33/1143 за будинковолодінням АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 910 кв. м.

7. Позивачка вказувала, що врегулювати питання порядку користування земельною ділянкою та спільного вирішення питання приватизації з іншими співвласниками неможливо, оскільки інші співвласники не виявляють бажання реалізувати право на приватизацію часток земельної ділянки.

8. З урахуванням викладеного позивачка просила встановити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0910 га між співвласниками будинковолодіння відповідно до їх часток у ньому.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

9. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено.

10. Встановлено порядок користування земельною ділянкою загальною площею 910,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , між співвласниками домоволодіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , згідно з варіантом № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою (додаток 4) висновку судової земельно-технічної експертизи № 788 від 20 березня 2025 року, проведеної ТОВ «Подільський центр судових експертиз», згідно з яким: ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 328,0 кв. м, позначеною на плані жовтим кольором; ОСОБА_4 користується земельною ділянкою площею 123,0 кв. м, позначеною на плані блакитним кольором; ОСОБА_3 користується земельною ділянкою площею 111,0 кв. м, позначеною на плані зеленим кольором; ОСОБА_2 користується земельною ділянкою площею 114,0 кв. м, позначеною на плані фіолетовим кольором; ОСОБА_5 користується земельною ділянкою, площею 90,0 кв. м, позначеною на плані коричневим кольором; земельна ділянка площею 22,6 кв. м, позначена на плані сірим кольором, залишається в спільному користуванні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

11. Варіант 2 (додаток 4) встановлення порядку користування земельною ділянкою, загальною площею 910,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , висновку експерта № 788 від 20 березня 2025 року за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи, виготовленого ТОВ «Подільський центр судових експертиз», є невід`ємною частиною цього рішення суду.

12. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що порядок користування земельною ділянкою слід встановити згідно з варіантом № 2 встановлення порядку користування земельною ділянкою (додаток 4) висновку судової земельно-технічної експертизи № 788 від 20 березня 2025 року, оскільки він є найбільш наближеним до фактичного порядку користування, до пропорційності часток осіб у праві власності жилого будинку, має менше відхилення від ідеального значення на відміну від інших варіантів, відповідає законним інтересам кожного із сторін.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року апеляційну скаргу відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 залишено без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року - без змін.

14. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачка, як титульний власник 71/100 частки будинковолодіння, користується значно меншою частиною земельної ділянки, що порушує її права та інтереси.

15. Апеляційний суд звернув увагу на те, що сторони по справі - співвласники будинковолодіння, набували право на нього у різний час, і під час дії різного правового регулювання в частині набуття права користування земельною ділянкою. До співвласників будинку перейшло право користування земельною ділянкою, на якій розмішені їхні частки житлового будинку, прибудов та господарських споруд, та частки земельної ділянки, необхідні для їх обслуговування відповідно до розміру часток в спільній власності на будинок. Проаналізувавши варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою, надані експертом, апеляційний суд погодився із судом першої інстанції, що встановлення порядку користування земельною ділянкою за варіантом № 2 (додаток 4) практично відповідає фактичному розміру часток власників будинковолодіння, не порушує права учасників справи та є найбільш логічним для майбутнього використання земельної ділянки.

Узагальнені доводи касаційної скарги

16. 30 грудня 2025 року ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , від імені яких діє адвокат Воронцова О. В., засобами поштового зв`язку звернулись до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просять скасувати рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявники зазначають неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року в справі № 6-841цс16, від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16, у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2019 року

у справі № 636/1088/15-ц, від 02 грудня 2020 року у справі № 569/14731/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також вказують, що суди не дослідили зібрані у справі докази та не надали їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

18. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що при вирішенні спору суди попередніх інстанцій не врахували, що зміна розміру часток відбулася внаслідок добудов, проведених позивачкою ОСОБА_1 . Судами не було застосовано до спірних правовідносин положення статті 93 ЗК УРСР 1970 року, чинні на час виникнення спірних правовідносин, якими було передбачено, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування такою ділянкою визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток у спільній власності на будинок. Наступні зміни у розмірі часток у спільній власності на будинок, які сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов`язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок. Суди зробили помилковий висновок, що зміна розміру часток у праві власності на будинковолодіння безпосередньо впливає і на розмір та порядок користування земельною ділянкою, оскільки право на землю є похідним від права власності на нерухомість.

19. Згідно з доводами заявників, після того як виокремились первинні частки співвласників будинковолодіння і до них перейшло право користування частинами земельної ділянки, на якій розміщені частки кожного співвласника жилого будинку, господарських будівель та спору, та частинами земельної ділянки, які необхідні для їх обслуговування відповідно до розміру часток у спільній власності на будинок, зміна (перерахунок) розміру часток не впливає на зміну порядку користування земельною ділянкою. Отже вони мають право на користування земельною ділянкою, закріпленою за будинковолодінням пропорційно їхнім часткам у праві власності на будинковолодіння.

20. Доводи касаційної скарги містять посилання на те, що обраний судом першої інстанції варіант № 2 експертного висновку судової земельно-технічної експертизи від 20 березня 2025 року № 788 суперечить усталеному багаторічному порядку користування співвласниками земельною ділянкою. Суди не взяли до уваги варіант № 3 експертного висновку судової земельно-технічної експертизи, наближеного до фактичного користування земельною ділянкою співвласниками будинковолодіння. Позивачка набула у власність нерухоме майно вже після того, як сформувався порядок користування земельною ділянкою попередніми власниками.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

21. Ухвалою Верховного Суду від 13 січня 2026 року відкрито касаційне провадження у справі № 127/21660/24 та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Доводи осіб, які подали відзив (пояснення) на касаційну скаргу

22. 22 січня 2026 року через підсистему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 - ОСОБА_9 подано відзив на касаційну скаргу, доводи якого не підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи в суді касаційної інстанції, оскільки представником позивачки у порушення вимог частини п`ятої

статті 395 ЦПК України до поданого відзиву не додано докази на підтвердження повноважень Путіліним Є. В. діяти від імені та в інтересах ОСОБА_1 у Верховному Суді, а матеріли справи містять лише докази на представництво інтересів позиваки у суді першої та апеляційної інстанцій.

23. У поданих поясненнях на касаційну скаргу Вінницька міська рада просить провести розгляд справи без участі представника Вінницької міської ради, за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24. Згідно зі свідоцтвом про право приватної власності на будівлю

від 06 травня 2001 року № 1237, ОСОБА_10 є власником 71/100 частки будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво видане на підставі рішення Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 651 від 26 квітня 2001 року.

25. Згідно з актом про шлюб від 21 серпня 2017 року позивачка змінила прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

26. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2024 року право власності на 71/100 частки будинковолодіння по АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачкою, індексний номер 49902999. Іншими співвласниками будинковолодіння по АДРЕСА_1 є: ОСОБА_2 - частка 7/100, ОСОБА_3 - частка 2/25.

27. Згідно з інвентаризаційною справою та технічним паспортом від 08 травня 2015 року іншими співвласниками будинку по АДРЕСА_1 , окрім ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є: ОСОБА_4 - частка 9/100, ОСОБА_5 - частка 1/20.

28. Розміри часток співвласників, а також підстави їх виникнення, підтверджуються:

- ОСОБА_1 - 71/100 частки, право власності виникло на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 651 від 24 квітня 2001 року

(інв. спр. № 8591, арк. 205), підтверджується свідоцтвом про право приватної власності на будівлю № НОМЕР_1 від 06 травня 2001 року (інв. спр. № 8591, арк. 203);

- ОСОБА_4 - 9/100 частки, право власності виникло на підставі: рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 651 від 24 квітня 2001 року (інв. спр. № 8591, арк. 205), підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_2 на частину домоволодіння від 30 липня 2008 року, зареєстрованого 04 серпня 2008 року у КП «Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» і записано в реєстрову книгу за № 165 за реєстровим № 705 (інв. спр. № 8591, арк. 264 зворот) замість біржового контракту № НОМЕР_3 купівлі-продажу нерухомості, зареєстрованого на Вінницькій товарній універсальній біржі 13 листопада 1997 року, рішення Ленінського райсуду м. Вінниці від 16 квітня 2008 року, справа № 2- 2394/08 (інв. спр. №8591, арк. 258, 259);

- ОСОБА_3 - 2/25 частки, право власності виникло на підставі договору дарування, серія та номер 5178 від 31 жовтня 2013 року, посвідченого Рудиком В. В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 381057111, від 31 травня 2024 року;

- ОСОБА_5 - 3/20 частки, право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 1983 року, посвідченого Бондарчук Г. Ф., державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 4-1772, в постійне користування покупця відійшли: коридор 4-1, кухня 4-2, кімната 4-3, житловою площею 13,6 кв. м, хлів «Ж»

(інв. спр. № 8591, арк. 147, 148).

- ОСОБА_2 - 7/100 частки, право власності виникло на підставі договору купівлі-продажу від 08 листопада 2019 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2155, посвідченого Терещенко В. В., приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області (надано для огляду під час проведення натурного обстеження), що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 381057111 від 31 травня 2024 року.

29. Довідкою КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» № 2252 від 01 травня 2023 року підтверджено, що згідно з матеріалами інвентаризаційної справи № 8591 на будинковолодіння

АДРЕСА_1 станом на 19 квітня 2001 року власниками вищевказаного будинковолодіння були:

- ОСОБА_4 - 1/4 (25/100); ОСОБА_11 - 1/4 (25/100), ОСОБА_12 - 17/100; ОСОБА_5 - 3/20 (15/100), ОСОБА_10 - 9/50 (18/100). При складанні розміру часток отримуємо одиницю, що підтверджує правильність їх обчислення.

30. Згідно проведеного перерахунку часток за вищевказаною адресою від 19 квітня 2001 року, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради про зміну часток в будинковолодіннях від 26 квітня 2001 року № 651, частки кожного зі співвласників змінились наступним чином: ОСОБА_4 - 9/100; ОСОБА_11 - 2/25 (8/100); ОСОБА_12 - 7/100; ОСОБА_5 - 1/20 (5/100); ОСОБА_10 (позивачка) - 71/100. При складанні розміру часток отримуємо одиницю, що підтверджує правильність їх обчислення.

31. Згідно з матеріалами інвентаризаційної справи на вищевказане будинковолодіння станом на 29 грудня 2012 року власниками були:

32. ОСОБА_4 - 9/100; ОСОБА_13 - 2/25 (8/100); ОСОБА_14 - 7/100; ОСОБА_5 3/20 (15/100), ОСОБА_10 - 71/100. У довідці має місце описка в частині розміру частки ОСОБА_5 (3/20 замість 1/20), оскільки інакше сума часток є більшою за одиницю.

33. Зазначене підтверджується технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленим станом на 08 травня 2015 року (а. с. 11), згідно з яким власниками будинковолодіння є: ОСОБА_14 - 7/100; ОСОБА_13 - 2/25 (8/100); ОСОБА_4 - 9/100; ОСОБА_10 - 71/100; ОСОБА_5 - 1/20.

34. Відповідно до рішення виконкому Вінницької міської ради народних депутатів трудящих № 33/1143 від 06 грудня 1955 року за будинковолодінням

АДРЕСА_4 закріплена земельна ділянка площею 910 кв. м.

35. Відповідно до рішення № 33/1143 виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих від 06 грудня 1955 року вирішено: зареєструвати за землекористувачами будівельного кварталу № 38-39 43159,0 кв. м. Виявлені лишки земельних ділянок 76470 кв. м залишити у тимчасове користування, зареєструвати за землекористувачами по

АДРЕСА_5 ) земельну ділянку площею 910 кв. м.

36. Крім рішення міської ради про закріплення за будинковолодінням земельної ділянки площею 910 кв. м, комісією виконкому Вінницької міської ради було складено висновок реєстрацію земельної ділянки зазначеної площі за громадянами ОСОБА_15 - 50 %, ОСОБА_16 - 25 % і ОСОБА_17 - 25 %.

37. Цей висновок зроблено на підставі постанови виконкому Вінницької міської ради від 15 грудня 1952 року, він не містить дати складення, але містить посилання на правовстановлюючі документи (свідоцтво про право на спадщину за 1953 рік) і розмір закріпленої за будинковолодінням земельної ділянки, тобто складений біля 1955 року.

38. У висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічно експертизи № 788 від 20 березня 2025 року, проведеної на підставі ухвали суду, зазначено, що відповідно до схеми розташування будівель та споруд по АДРЕСА_3 (інв. спр. № 8591, арк. 381) технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 , складеного станом на 28 лютого 2023 року (інв. спр. № 8591, арк. 381, 382, 383, 384, 387, 388), на земельній ділянці знаходяться: житловий будинок літ. «А»; житловий будинок

літ. «Б» (документи що підтверджує прийняття до експлуатації - відсутній); прибудова літ. «Б1»; підвал літ. «п/А»; мансарда літ. «м/Б»; незавершене будівництво мансарди літ. «м/Б (документ, що підтверджує надання дозволу на проведення будівельних робіт - відсутній); сарай літ. «п/Б» ; сарай літ. «В»; сарай літ. «Г» (документ, що підтверджує прийняття до експлуатації - відсутній); сарай літ. «О»; сарай літ. «Р» (документ, що підтверджує прийняття до експлуатації - відсутній); сарай літ. «Л» (документ, що підтверджує прийняття до експлуатації - відсутній); огорожа № 1; хвіртка № 2; колодязь № 3.

39. Експертом натурним обстеженням встановлено, що на земельній ділянці також розташована дерев`яний сарай та навіс, біля входу до житлового будинку літ. «Б», який перебуває у користуванні ОСОБА_2 , влаштований тамбур із металопластика, відомості щодо яких відсутні у матеріалах інвентаризаційної справи.

40. Відповідно до матеріалів інвентаризаційної справи № 8591 на земельній ділянці наявні будівлі, на які відсутні документи, що підтверджують прийняття в експлуатацію, а саме: житловий будинок літ. «Б», сарай літ. «Г», сарай літ. «Л», сараї літ. «Р», незавершене будівництво мансарди літ. «м/Б».

41. Також експертом у своєму висновку зазначено, що в інвентаризаційній справі № 8591 на арк. 363 міститься акт комісії про прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомого майна побудованих (переобладнаних, перепланованих) з

06 серпня 1992 року без дозволу на виконання будівельних робіт в м. Вінниця від 22 травня 2015 року, який затверджений рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 28 травня 2015 року № 1152.

42. Відповідно до акту комісія розглянувши заяву ОСОБА_14 від 14 травня 2015 року та подані документи щодо прийняття в експлуатацію збудованих будівель та споруд: мансарда літ. «м1/Б», частина житлового будинку літ. «Б», розм. 6,58 х 5,75 м., загальною площею 66,0 кв. м, 33,4 кв. м і запропонувала виконкому міської ради розглянути поданий акт комісії про прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомого майна побудованих (переобладнаних, перепланованих) з 06 серпня 1992 року без дозволу на виконання будівельних робіт, з одночасним вирішенням питання про його затвердження при наявності відмови комісії в прийнятті до експлуатації.

43. Отже фактичний порядок користування домоволодінням

АДРЕСА_3 станом на час проведення експертного дослідження склався наступним чином:

- у фактичному користуванні співвласника 71/100 частки ОСОБА_1 перебуває: прибудова літ. «Б1» заг. пл. 107,7 кв. м, сарай літ. «п/Б1», сарай літ. «О»;

- у фактичному користуванні співвласника 9/100 частки ОСОБА_4 перебуває частина житлового будинку літ. «А» заг. пл. 37,0 кв. м, а саме коридор 1-1

пл. 3,3 кв. м, кімната 1-2 пл. 15,3 кв. м, кімната 1-3 пл. 11,1 кв. м, кухня 1-4

пл. 7,2 кв. м, підвал літ. «п/А» пл. 18,4 кв. м, сарай літ. «В», сарай літ. «Р», дерев`яний сарай відомості, щодо якого відсутні у матеріалах інвентаризаційної справи;

- у фактичному користуванні співвласника 2/25 частки ОСОБА_3 перебуває: частина житлового будинку літ. «А», заг. пл. 39,0 кв. м, а саме коридор 2-1

пл. 3,2 кв. м, кухня 2-2 пл. 6,2 кв. м, кімната 2-3 пл. 12,8 кв. м, кімната 2-4

пл. 16,8 кв. м, сарай літ. «Г», навіс відомості, щодо якого відсутні у матеріалах інвентаризаційної справи;

- у фактичному користуванні співвласника 3/20 частки ОСОБА_5 перебуває частина житлового будинку літ. «Б», заг. пл. 26,3 кв. м, а саме кухня 4-1,

пл. 12,6 кв. м, кімната 4-2 пл. 13,7 кв. м, незавершене будівництво мансарди

літ. «м/Б», сарай літ. «Л», колодязь № 3;

- у фактичному користуванні співвласника 7/100 частки ОСОБА_2 перебуває: частина житлового будинку літ. «Б», заг. пл. 32,6 кв. м, а саме кухня 3-1,

пл. 30,5 кв. м, санвузол 3-2 пл. 2,1 кв. м, мансарда літ. «м'/Б»: а саме кімната 3-3 пл. 33,4 кв. м, тамбур із металопластика, відомості щодо якого відсутні у матеріалах інвентаризаційної справи.

44. Після проведення інструментальних обмірів земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_3 встановлено, що площа земельної ділянки, яка перебуває у фактичному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , становить 1019,0 кв. м, що на 109,0 кв. м (1019,0 - 910,0) більше від площі земельної ділянки, яка була закріплена рішенням виконкому Вінницької міської ради депутатів трудящих.

45. Станом на час проведення дослідження експертом було встановлено, що у фактичному користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка площею 0,1019 га. (1019,0 кв. м), яка знаходиться в межах: А - Б - землі загального користування (вул. Князів Коріатовичів) - 1,596 м, 7,428 м, 1,493 м, 1,428 м,

1,508 м, 6,098 м, 1,094 м; Б - В - землі гр. ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 - 9,723 м, 0,296 м, 6,717 м, 3,459 м, 1,138 м, 3,855 м, 0,344 м, 6,233 м, 24,102 м; В - Г - землі територіальної громади міста - 6,710 м, 0,229 м, 1,369 м, 1,087 м, 8,536 м; Г - Д - землі гр. ОСОБА_21 - 6,314 м, 6,091 м, 4,001 м, 1,092 м, 15,552 м, 1,103 м, 15,594 м; Д- А- землі територіальної громади міста - 6,632 м.

46. Крім того, як встановлено експертом після проведеного натурного обстеження земельної ділянки площею 0,1019 га домоволодіння

АДРЕСА_3 , яка перебуває у користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у фактичному користуванні співвласника 71/100 частки ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 170,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 9/100 частки ОСОБА_4 перебуває земельна ділянка площею 203,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 2/25 частки ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 228,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 3/20 частки ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка площею 140,0 кв. м., у фактичному користуванні співвласника 7/100 частки ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 123,0 кв. м.

47. Земельна ділянка, яка використовується співвласниками спільно має площу 118,0 кв. м. Площа земельної ділянки домоволодіння, яка входить до її складу та яка не перебуває у фактичному користуванні співвласників становить 36,0 кв. м.

48. У додатку 1 експертом графічно відображено план фактичного користування земельною ділянкою площею 0,1019 га домоволодіння АДРЕСА_3 , між співвласниками.

49. У додатку 2 експертом приведено умовні позначення до плану фактичного користування земельною ділянкою площею 0,1019 та. домоволодіння АДРЕСА_3 між співвласниками.

50. На підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради про зміну часток в будинковолодіннях від 26 квітня 2001 року № 651 затверджено зміну часток будинковолодінь у зв`язку з невідповідністю часток з реальними частинами: ОСОБА_4 - 9/100; ОСОБА_11 - 2/25 ( ОСОБА_3 ); ОСОБА_12 - 7/100 ( ОСОБА_2 ); ОСОБА_5 - 1/20; ОСОБА_10 -

71/100 ( ОСОБА_1 ).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

51. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

52. Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

53. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

54. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної у позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

55. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

56. Відповідно до статті 15 ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

57. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

58. Згідно зі статтями 364 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності в натурі або його поділ з дотриманням вимог статті 183 ЦК України.

59. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) (частина перша статті 377 ЦК України).

60. Судами попередніх інстанцій встановлено, що право спільної часткової власності на будинковолодіння домоволодіння АДРЕСА_3 , виникло в 40-50-их роках 20-го століття, розмір часток співвласників у ньому змінювався не лише у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, а й в зв`язку зі змінами в складі співвласників, поділом часток на менші частини в результаті спадкування, цивільно-правових угод тощо.

61. Правовстановлюючі документи сторін спору датовані:

ОСОБА_5 - жовтень 1983 року, ОСОБА_1 - квітень 2001 року, ОСОБА_4 - липень 2008 року, ОСОБА_3 - жовтень 2013 року, ОСОБА_2 - листопад 2019 року.

62. Згідно зі свідоцтвом про право приватної власності на будівлю

від 06 травня 2001 року № 1237 ОСОБА_22 є власником 71/100 частки будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Вказане свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 651 від 26 квітня 2001 року.

63. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2024 право власності на 71/100 частки будинковолодіння

по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 26 листопада 2019 року.

64. Відповідно до частин першої, другої статті 90 ЗК Української РСР 1970 року на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

65. Положеннями статті 91 ЗК УРСР 1970 року передбачено, що особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв`язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою. Угода про порядок користування земельною ділянкою є обов`язковою і для особи, яка згодом придбає відповідну частку в спільній власності на цей будинок. Якщо згоди на користування спільною земельною ділянкою не досягнуто, спір вирішується в порядку, встановленому статтею 167 цього Кодексу.

66. Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти.

67. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

68. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

69. Перехід права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду) врегульовано статтею 377 ЦК України.

70. Зазначені норми ЦК України ЗК УРСР 1970 року та ЗК України закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, при цьому передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

71. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (провадження № 12-143гс18, пункти 8.3-8.5) наголосила на тому, що правові норми, які визначали долю земельної ділянки, наданої у власність чи користування, у разі відчуження розташованих на ній будівель чи споруд неодноразово змінювалися. Так, при відчуженні об`єктів нерухомого майна під час дії статті 30 ЗК України в редакції 1992 року закон передбачав автоматичний перехід права власності на земельну ділянку до набувача з необхідністю подальшого оформлення набувачем цього права. За приписами статті 120 ЗК України в редакції від 25 жовтня 2001 року (у період з 01 січня 2002 року

до 20 червня 2007 року) при відчуженні об`єкта нерухомого майна, розташованого на відповідній ділянці, до набувача могло переходити право на цю земельну ділянку. Водночас автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди передбачала стаття 377 ЦК України; стаття 120 ЗК України (в редакції Закону України № 997-V від 27 квітня 2007 року) знову закріпила автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі чи споруди. Поточна редакція статті 120 ЗК України (зі змінами, внесеними Законом України № 1702-VI від 05 листопада 2009 року) також передбачає автоматичний перехід права на земельну ділянку при відчуженні будівлі або споруди, і ці норми мають імперативний характер.

72. Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.

73. Верховний Суд у постанові від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22) зробив висновок, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти розподілу земельної ділянки, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд здійснює поділ земельної ділянки з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

74. Отже, нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, а отже, використання споруд, належних позивачці та відповідачем, неможливе без відповідної земельної ділянки.

75. Станом на час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що розміри часток співвласників в будинковолодінні складають: ОСОБА_1 - 71/100, ОСОБА_2 - 7/100, ОСОБА_3 - 2/25 (або 8/100), ОСОБА_4 (9/100), ОСОБА_5 - 1/20 (або 5/100).

76. Земельна ділянка під вказаним будинковолодінням не приватизована, порядок користування земельною ділянкою не встановлений.

77. Позивачка звертаючись до суду просила встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до їх часток в будинковолодінні з урахуванням фактичного користування.

78. У разі недосягнення згоди сторонами щодо порядку користування відповідною земельною ділянкою, такий порядок користування визначається судом.

79. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

80. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

81. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

82. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, мотивовано виходив з того, що права позивачки підлягають захисту, оскільки розмір земельної ділянки, якою вона фактично користується, не відповідає та є значно меншим відносно її частки у будинковолодінні по АДРЕСА_1 .

83. У висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічно експертизи № 788 від 20 березня 2025 року, проведеної на підставі ухвали суду, встановлено, що у фактичному користуванні співвласника 71/100 частки ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка площею 170,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 9/100 частки ОСОБА_4 перебуває земельна ділянка площею 203,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 2/25 частки ОСОБА_3 перебуває земельна ділянка площею 228,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 3/20 частки ОСОБА_5 перебуває земельна ділянка площею 140,0 кв. м, у фактичному користуванні співвласника 7/100 частки ОСОБА_2 перебуває земельна ділянка площею 123,0 кв. м.

84. При вирішенні спору судами попередніх інстанцій надано належну оцінку запропонованим експертом варіантам користування спірною земельною ділянкою порівнюючи саме варіанти 2 і 3 експертизи, оскільки саме між цими варіантами між сторонами виник спір на предмет того, який з них є найближчим до фактичного користування.

85. Суди встановили, що варіант 2 є найбільш компромісний для вирішення спору, а варіант 3 відрізняється від нього незначними деталями.

86. Згідно з варіантом 2 експертизи позивачці, як співвласнику 71/100 запропоновано виділити у користування 328 кв. м і 22,6 кв. м в спільне користування, а всього 350,6 кв. м, що на 295,4 кв. м менше від ідеальної частки. Фактичне використання земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає її частці як співвласника до перерахунку розміру часток, на якій наполягають відповідачі, оскільки в такому випадку їй відповідно до варіанту 3 належало б виділити

178 кв. м в індивідуальне і 21,8 кв. м у спільне користування.

87. На підставі вказаних обставин судами цілком правильно вирішено спір з урахуванням балансу прав та інтересів сторін спору, фактичного використання спірної земельної ділянки, а також часток у домоволодінні, враховуючи зокрема те, що позивачка, як титульний власник 71/100 частки будинковолодіння, користується значно меншою частиною земельної ділянки.

88. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів касаційної скарги по суті спору та їх відображення в оскаржених рішенні суду першої інстанції та постанові апеляційного суду (з урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження), питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається, судами сторонам спору надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих висновків судів попередніх інстанцій.

89. Колегія суддів, надаючи оцінку судовим рішенням на предмет їх законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин суди правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

90. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, а зводяться до переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду (стаття 400 ЦПК України).

91. Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77 78 79 80 89 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

92. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у цій справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду України та Верховного Суду, на які містяться посилання у касаційній скарзі.

93. Верховний Суд неодноразово зауважував, що зважаючи на різноманітність правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, враховуючи фактичні обставини, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 лютого 2022 року у справі

№ 201/16373/16-ц, від 08 серпня 2023 року у справі № 910/8115/19 (910/13492/21)).

94. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

95. З урахуванням доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів попередніх інстанцій.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , від імені яких діє адвокат Воронцова Ольга Валентинівна, залишити без задоволення.

2. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович