Історія справи

Постанова ВССУ від 10.04.2026 року у справі №570/762/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 570/762/23

провадження № 61-10918св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

особа, яка не брала участі у справі, та звернулась з апеляційною скаргою, - ОСОБА_2 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року в складі судді Кушнір Н. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 липня 2025 року в складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Шимківа С.С., ХилевичаС. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

16 лютого 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, вважаючи, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки існує ймовірність подальшого відчуження майна, а відтак ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів майбутнього позивача у разі задоволення позову буде неможливий.

Заява обґрунтованатим, що 17 липня 2019 року на ім?я ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу придбано 1/2 земельної ділянки, площею 0, 3719 га, кадастровий номер 5624682000:04:028:0922.

Також 06 липня 2020 року на ім?я тієї ж самої особи на підставі договору купівлі-продажу придбано 1/2 земельної ділянки, площею 0, 1553 га, кадастровий номер 5624682000:04:028:0987, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

12 жовтня 2022 року на ім?я ОСОБА_4 зареєстровано земельну ділянку, площею 0, 1553 га, кадастровий номер 5624682000:04:028:0986.

Заявнику, яка з 01 березня 2010 року і по теперішній час проживає разом та перебуває у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_4 , стало відомо, що її чоловік має намір відчужити зазначене майно, придбане в шлюбі. У зв'язку з цим 13 лютого 2023 року ОСОБА_1 подала позов про встановлення факту проживання однією сім'єю та має намір звернутись з позовом про поділ спільного майна.

Короткий зміст судових рішень судівпершої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту:

- на земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:04:028:0922, площею 0, 3719 га, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великоомелянська сільська рада, реєстраційний номер права власності 32434113, зареєстровану на ОСОБА_4 17 липня 2019 року на підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2019 року № 664, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Дядковою О. М.;

- на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5624682000:04:028:0987, площею 0, 1553 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великоомелянська сільська рада, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2097041556246, зареєстровану на ОСОБА_4 06 липня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу від 06 липня 2020 року № 1762, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Дереньком Р. I.;

- на земельну ділянку з кадастровим номером5624682000:04:028:0986, площею 0, 1553 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2096958256246, зареєстровану наОСОБА_4 12 жовтня 2022 рокуна підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2022 року № 1 121, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Самсонюк Ф. П.

Суд першої інстанції виходивз того, що невжиття заходів забезпечення позову може суттєво порушити права та охоронювані інтереси позивача, утруднити чи зробити неможливим виконання у майбутньому рішення суду у випадку його задоволення, тому накладення арешту на майно є достатнім та адекватним способом забезпечення позову.

На цю ухвалу подав апеляційну скаргу ОСОБА_2 .

Постановою Рівненського апеляційного суду від 24 липня 2025 року апеляційну скаргу задоволено частково, ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року скасовано в частині накладення арешту на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 5624682000:04:028:0922, що належить співвласнику ОСОБА_2 , та відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині. В решті ухвалу суду залишено без змін.

Апеляційний суд вважав необґрунтованим накладення арешту на всю земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:04:028:0922, оскільки така земельна ділянка перебуває у спільній власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відтак, арешт може бути накладений лише в межах того майна, яке зареєстроване за ОСОБА_4 . За таких обставин, суд дійшов висновку про порушення прав ОСОБА_2 .

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

22 серпня 2025 року представник заявника ОСОБА_5 - адвокат Пилипчук Л. М. через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 липня 2025 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Представник заявника, зокрема, зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення позову в частині накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5624682000:04:028:0922 та 5624682000:04:028:0987, належним чином не з'ясував, хто на час вжиття заходів забезпечення позову є власниками/співвласниками цих земельних ділянок, не встановив коло осіб, права яких може бути порушено, не залучив ОСОБА_2 до участі у справі.

Вказує про порушення судом першої інстанції права приватної власності ОСОБА_2 на належне йому майно, яке не було відновлено за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Зазначає, що державним реєстратором прав на нерухоме майно було відмовлено в проведенні реєстраційних дій (припинення арешту частки земельної ділянки з кадастровим номером 5624682000:04:028:0922, належної ОСОБА_2 ) з підстав того, що арешт накладений на земельну ділянку в цілому, а не на частку власника, тому неможливим є виконання постанови Рівненського апеляційного суду від 24 липня 2025 року.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Рівненського районного суду Рівненської області.

02 жовтня 2025 року справа № 570/762/23 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_4 через представника ОСОБА_6 подав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу задовольнити.

ОСОБА_1 надіслала відзив на касаційну скаргу, у якому просить постановити ухвалу про закриття касаційного провадження. Перевіривши викладені у відзиві доводи, Верховний Суд підстав для закриття касаційного провадження не встановив.

Зміст касаційної скарги свідчить про те, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду оскаржуються лише в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 5624682000:04:028:0922та 5624682000:04:028:0987, в іншій частині не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою, другою статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності доводів заявника щодо забезпечення позову; збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення в разі невжиття таких заходів.

Частиною першою статті 150 ЦПК України наведено перелік видів забезпечення позову, які можуть бути застосовані судом.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності та обґрунтованості запропонованого заявником способу забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним способом забезпечення позову та предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

У цій справі судом першої інстанції ухвалою від 17 лютого 2023 року забезпечено позов шляхом накладення арешту, зокрема, на зареєстровану за ОСОБА_4 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5624682000:04:028:0987 та на земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:04:028:0922.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову перевірялась апеляційним судом у провадженні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 . Постановою Рівненського апеляційного суду від 04 травня 2023 року цю апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року - без змін.

Разом з тим, переглядаючи зазначену ухвалу суду першої інстанції в апеляційному порядку за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_2 згідно з договорами купівлі-продажу земельних ділянок від 17 липня 2019 року та від 06 липня 2020 року є співвласником земельних ділянок з кадастровими номерами 5624682000:04:028:0922 та 5624682000:04:028:0987.

Ураховуючи наведене, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в частині накладення арешту на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 5624682000:04:028:0922, що не належить ОСОБА_4 , та відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині. Суд правильно вказав, що арешт може бути накладено лише в межах того майна, яке зареєстроване за ОСОБА_4 .

Таким чином, апеляційний суд, встановивши факт порушення прав ОСОБА_2 , такі права відновив, тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.

Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками судів щодо обґрунтованості накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 5624682000:04:028:0987, оскільки такий арешт накладений на 1/2 частки, що зареєстрована за відповідачем.

Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги щодо незалучення ОСОБА_2 до участі у розгляді справи, а також щодо неможливості виконання державним реєстратором постанови апеляційного суду, оскільки наведене не може слугувати підставами для скасування правильних по суті та законних судових рішень.

Інші наведені в касаційній скарзі аргументи не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до необхідності переоцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону та підстав для їх скасування немає.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 липня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 17 лютого 2023 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 липня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко