Історія справи

Постанова ВССУ від 01.04.2026 року у справі №761/2006/20
Постанова КЦС ВП від 03.07.2023 року у справі №761/2006/20
Постанова КЦС ВП від 03.07.2023 року у справі №761/2006/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 761/2006/20

провадження № 61-10691св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчук Костянтин Петрович,

заінтересована особа - публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 рокув складі судді Фролової І. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В., Рейнарт І. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив суд: визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Шевченківський РВ ДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ)) Савчука К. П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1; зобов`язати Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, спрямовані на примусове виконання ухвали суду від 14 квітня 2023 року в справі № 761/2006/20 за виконавчим листом від 10 травня 2023 року.

Вимоги скарги обґрунтовував тим, що Шевченківським ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року в справі № 761/2006/20 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб) на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу в сумі 2 800, 00 грн.

12 вересня 2023 року державним виконавцем було направлено до Національного банку України (далі - НБУ) платіжну інструкцію № НОМЕР_1 на примусове списання коштів, проте 26 червня 2023 року цю платіжну інструкцію було повернуто НБУ без виконання у зв'язку з обмеженнями, встановленими статтею 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». В подальшому стягувач звертався до ВДВС із заявами про вчинення виконавчих дій, проте жодних виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2 вчинено не було. Станом на час звернення до суду зі скаргою судове рішення залишається невиконаним.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року скаргу задоволено частково.

Зобов`язано Шевченківський ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, спрямовані на примусове виконання ухвали суду від 14 квітня 2023 року в справі № 761/2006/20 за виконавчим листом від 10 травня 2023 року.

В задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

Частково задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що порушені права стягувача підлягають захисту шляхом зобов`язання ВДВС вчинити всі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні, спрямовані на примусове виконання судового рішення. Разом з тим суд не встановив протиправних дій/бездіяльності державного виконавця.

Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року стягнуто з Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2 400, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимоги скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 залишено без змін.

Апеляційну скаргу державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року задоволено частково.

Додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року змінено, зменшено суму витрат на професійну правничу (правову) допомогу, що підлягає стягненню зШевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) на користь ОСОБА_1 , з 2 400, 00 грн до 1 200, 00 грн.

Апеляційний суд, змінюючи додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року, виходив з того, що судом першої інстанції не було враховано принципів частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Поряд з цим ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року в частині відмови у задоволенні вимог скарги вважав такою, що постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2025 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року в частині відмови в задоволенні вимоги скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року. У касаційній скарзі також викладені заперечення на ухвалу Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року про поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року.

Касаційну скаргу заявник мотивує, зокрема, тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали не було враховано приписів частини другої статті 451 ЦПК України, яка передбачає усунення порушення прав заявника за скаргою виключно за умови одночасного визнання рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця (іншої посадової особи органу державної виконавчої служби) неправомірними.

Також не погоджується з висновками апеляційного суду в частині зменшення розміру витрат на професійну правничу (правову) допомогу та вважає, що вони підлягали стягненню з ВДВС у повному обсязі.

Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду в частині задоволених вимог скарги в касаційному порядку не оскаржуються та відповідно в цій частині Верховним Судом не переглядаються (частина перша статті 400 ЦПК України).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Шевченківського районного суду м. Києва.

05 листопада 2025 року справа № 761/2006/20 надійшла до Верховного Суду.

Учасники справи у встановлений судом строк відзивів на касаційну скаргу не подали.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 10 травня 2023 року видано виконавчий лист на примусове виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року в справі № 761/2006/20 про стягнення з ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правову допомогу в сумі 2 800, 00 грн. Цей виконавчий документ було пред'явлено до виконання до Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ).

Постановою державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Гаврилюк І. О. від 17 травня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року в справі № 761/2006/20. У цей же день зазначену постанову надіслано боржнику для виконання.

В подальшому виконавче провадження № НОМЕР_1 було передано у відання державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П.

12 червня 2023 року державний виконавець Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчук К. П. надіслав до НБУ (як банку, який згідно з законом обслуговує банківські рахунки боржника) платіжну інструкцію № 71084606 на примусове списання коштів, проте ця платіжна інструкція 26 червня 2023 року була повернута без виконання у зв'язку з обмеженнями, встановленими статтею 20 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

17 липня, 16 серпня, 30 жовтня 2023 року та 07 березня 2024 року ОСОБА_1 звертався до Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) з заявами про невідкладне вчинення усіх дій в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Встановлено, що 21 серпня 2023 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Гаврилюк І. О. винесено вимогу виконавця, адресовану ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про надання інформації про майно та доходи, рахунки в банках чи інших фінансових установах.

13 березня 2024 року державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчуком К. П. винесено виклик державного виконавця, адресований ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання керівника з'явитись до виконавця 22 березня 2024 року об 11 год 00 хв.

22 березня 2024 року ПАТ «КБ «Фінансова ініціатива» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було надіслано до Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) листа з поясненнями щодо неможливості виконання судового рішення у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із статтею 447 ЦПК України (тут і далі - в редакції, яка діяла на момент звернення до суду зі скаргою) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень має місце у тому випадку, коли в межах повноважень суб'єкта владних повноважень існує обов'язок вчинити конкретні дії, але він не виконаний.

Звертаючись до суду зі скаргою, ОСОБА_1 просив визнати протиправною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а також зобов'язати ВДВС вчинити усі необхідні та передбачені законом виконавчі дії у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, спрямовані на примусове виконання судового рішення.

Частково задовольняючи скаргу, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, вважав, що підстави для визнання протиправною бездіяльності державного виконавця відсутні.

На думку судів попередніх інстанцій, скаржником не було надано належних та допустимих доказів, які б безумовно свідчили про порушення державним виконавцем приписів Закону України «Про виконавче провадження».

З указаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною станом на день відкриття виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Належним доказом вжиття усіх, передбачених Законом, заходів з примусового виконання рішення суду, що свідчить про повноту виконавчих дій, є повне виконання рішення суду.

Невиконання рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про неповноту виконавчих дій, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року в справі № 619/562/18.

Станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою, а також станом на дату подання апеляційної скарги, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 14 квітня 2023 року в справі № 761/2006/20залишалась невиконаною.

За таких обставин, невиконання державним виконавцем рішення суду, що набрало законної сили, свідчить про обґрунтованість вимог скарги в частині визнання протиправною бездіяльності державного виконавця.

Більш того, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом залишено поза увагою імперативні положення частини другої статті 451 ЦПК України, якою передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Тобто задоволення скарги в частині зобов'язання вчинити дії щодо відновлення порушених прав є наслідком визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця.

Ураховуючи наведене, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального МУ МЮ (м. Київ) Савчука К. П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 слід скасувати та ухвали в цій частині нове судове рішення, яким указану вимогу задовольнити.

Оскільки скарга ОСОБА_1 задоволена повністю, тому постанова Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню із залишенням в силі додаткового рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбаченихстаттею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду в частині відмови у задоволенні вимоги скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення зазначеної вимоги, а також скасування постанови апеляційного суду в частині розподілу судових витрат з залишенням в силі додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 400 409 412 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в частині відмови у задоволенні вимоги скарги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким вказану вимогу задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчука Костянтина Петровича у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Постанову Київського апеляційного суду від 10 липня 2025 року в частині розподілу судових витрат скасувати та залишити в силі додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов