П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року
м. Київ
Справа № 9901/796/18
Провадження № 11-1279заі18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О.Б.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Президента України, Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), третя особа - суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4, про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
за апеляційною скаргою ОСОБА_3на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 жовтня 2018 року (суддя Стрелець Т. Г.),
УСТАНОВИЛА:
1 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправними дії ВРП щодо розгляду питання про внесення подання Президенту України про призначення на посаду судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4. до вирішення питання за скаргою позивача щодо притягнення її до дисциплінарної відповідальності, скасувати рішення ВРП від 14 серпня 2018 року про внесення згаданого вище подання та зобов'язати Президента України повернути до ВРП рішення цього органу від 14 серпня 2018 року щодо погодження документів на безстрокове призначення судді ОСОБА_4. для його відміни.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_3 зазначив, що оскаржувані дії та рішення ВРП, а також бездіяльність Президента України щодо неповернення цьому органу для відміни його рішення стосовно безстрокового призначення судді ОСОБА_4. є протиправними, оскільки не сприяють формуванню чистоти суддівського корпусу з погляду добропорядності та професійності суддів, а також здійснені без дотримання вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 4 жовтня 2018 року відмовив у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_3
Не погодившись із таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій зазначив, що вважає ухвалу суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою, оскільки в позовній заяві він чітко указав, які норми матеріального права порушено у зв'язку з протиправними, на його думку, діяннями відповідачів. У зв'язку із цим скаржник порушує питання про скасування ухвали Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 жовтня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі та направлення справи до цього суду для продовження її розгляду в іншому складі.
У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі та третя особа вказують на законність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції з огляду на відсутність між позивачем та відповідачами публічно-правових відносин, а також на те, що оскаржувані рішення та діяння не породжують для позивача жодних прав чи обов'язків.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі й відзивах на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У пункті 8 частини першої статті 4 КАС зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника.
У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що оскаржуване рішення ВРП про внесення відповідного подання Президенту України та дії, спрямовані на прийняття та реалізацію цього акта, стосуються третьої особи, зазначеної в такому акті індивідуальної дії, а тому породжують певні права та обов'язки виключно для неї, згадане рішення встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до відповідної особи, розраховані на одноразове застосування (призначення особи) і після реалізації вичерпали свою дію.
Отже, розгляд ВРП питання про внесення подання Президенту України про призначення на посаду судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_4., ухвалення відповідного рішення, а також вирішення Президентом України порушених у ньому питань щодо безстрокового призначення судді ОСОБА_4. жодним чином не могли вплинути на права й обов'язки ОСОБА_3
Щодо посилання ОСОБА_3 на звернення до суду з цим позовом з метою формування доброчесного суддівського корпусу в Україні Велика Палата Верховного Суду зазначає, що виконання таких функцій можливе виключно компетентними органами і лише в порядку, передбаченому Конституцією та законами України.
Так, для забезпечення формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів в Україні на постійній основі діє ВРП, яка є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування (стаття 1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя»).
За правилами статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється Президентом України за поданням ВРП в порядку, встановленому законом.
Ураховуючи наведене, ВеликаПалата Верховного Суду погоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки відсутність у ОСОБА_3 прав чи обов'язків у зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення ВРП та неповерненням цього рішення Президентом України для його відміни не породжує для ОСОБА_3 і права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, правових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду скаржник не спростував.
Керуючись статтями 242, 266, 292, 311, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 4 жовтня 2018 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.Б. Прокопенко Судді: Н. О. Антонюк Л.М. Лобойко С.В. Бакуліна Н.П. Лященко В.В. Британчук Л.І. Рогач Д.А. Гудима І.В. Саприкіна О.С. Золотніков О.М. Ситнік О.Р. Кібенко В.Ю. Уркевич В.С. Князєв О.Г. Яновська