Постанова

Іменем України

26 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 461/2035/17

Провадження № 14-552 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах яких діє Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів», до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про захист прав споживачів фінансових послуг

за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в інтересах яких діє Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів», на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 19 листопада 2018 року, постановлену суддею Волоско І. Р., і постанову Львівського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, прийняту у складі колегії суддів Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., Савуляка Р. В.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

1. У березні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах яких діє Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів», звернулись до суду з позовом до уповноважених осіб Фонду гарантування вкладників фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - ПАТ «Банк Михайлівський») ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 про неправомірність дій останніх щодо безстрокового блокування їх грошових коштів на банківських рахунках, відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський».

2. Позовна заява мотивована тим, що протягом 2015-2016 років позивачі як споживачі банківського продукту користувалися різноманітними фінансовими послугами ПАТ «Банк Михайлівський», у тому числі відкрили на своє ім`я поточні розрахункові рахунки.

3. Грошові кошти, які внесені ними на поточні розрахункові рахунки, банк мав повернути їм на першу вимогу, але не пізніше ніж впродовж 15 днів з дня введення тимчасової адміністрації банку.

4. Востаннє позивачі розмістили на своїх поточних розрахункових рахунках свої грошові кошти 19 травня 2016 року.

5. Рішенням Національного банку України ПАТ «Банк Михайлівський» внесено до категорії неплатоспроможних та з 23 травня 2016 року введена тимчасова адміністрація. 13 липня 2016 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський».

6. Вказували на те, що у зв`язку з введенням тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» їх кошти уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заблокувала та створила перешкоди в отриманні належних їм грошових коштів, а також у відшкодуванні їх за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд).

7. Позивачі зазначали, що уповноважені особи Фонду діяли незаконно, а саме: ОСОБА_11 з 25 травня 2016 року по 04 вересня 2016 року заблокував поточні розрахункові рахунки з метою заборони виплати позивачам вкладених грошей. ОСОБА_13 продовжив блокування коштів на рахунках. Разом із тим позивачам відмовлено у включенні до списків кредиторів банку.

8. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 просили:

8.1. Захистити їх права як споживачів фінансових послуг у спосіб визнання неправомірними дії відповідачів ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , керівників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» щодо незаконного блокування грошових коштів на банківських рахунках/поточних розрахункових рахунках, відкритих у ПАТ «Банк Михайлівський» на ім`я: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі - 7 500,00 грн, ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі - 9 000,00 грн, ОСОБА_2 рахунок № НОМЕР_3 в загальній сумі - 13 500,00 грн, ОСОБА_8 рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі - 3 500,00 грн, ОСОБА_4 рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_6 рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_7 рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_5 рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_9 рахунок № НОМЕР_9 в загальній сумі - 140 891,80 грн;

8.2. Зобов`язати відповідачів надати Фонду на затвердження інформацію про вкладників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 стосовно включення їх до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський»;

8.3. Стягнути з відповідачів на їх користь матеріальні збитки - неотриману вигоду в розмірі 20 % річних від суми заблокованих коштів на поточних розрахункових рахунках у ПАТ «Банк Михайлівський», а саме грошові кошти у наступних сумах: ОСОБА_1 , рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі - 7 500,00 грн, ОСОБА_3 , рахунок № НОМЕР_2 в загальній сумі - 9 000,00 грн, ОСОБА_2 рахунок № НОМЕР_3 в загальній сумі - 13 500,00 грн, ОСОБА_8 рахунок № НОМЕР_4 в загальній сумі - 3 500,00 грн, ОСОБА_4 рахунок № НОМЕР_5 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_6 рахунок № НОМЕР_6 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_7 рахунок № НОМЕР_7 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_5 рахунок № НОМЕР_8 в загальній сумі - 40 500,00 грн, ОСОБА_9 рахунок № НОМЕР_9 в загальній сумі - 28 000,00 грн, а також стягнути з відповідачів моральну шкоду в сумі 10 % від суми заблокованих грошових коштів;

8.4. Зобов`язати відповідачів всі належні їм грошові кошти скерувати у ПАТ «ПУМБ», а останніх зобов`язати прийняти ці кошти та виплати їх позивачам на першу їх вимогу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

9. Ухвалою Галицького районного суду міста Львова від 19 листопада 2018 року провадження у цій справі закрите.

10. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що вказані позовні вимоги не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

11. Постановою Львівського апеляційного суду від 28 травня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах яких діє Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів», залишена без задоволення, ухвала суду першої інстанції залишена без змін.

12. Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат, інші питання, що стосуються депозитних коштів вкладників, є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. У липні 2019 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , в інтересах яких діє Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів», подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просили скасувати вказані судові рішення, справу передати до суду першої інстанції.

14. Касаційна скарга мотивована тим, що суди дійшли помилкового висновку про те, що цей спір є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вказували, що предметом даного спору є ненадання інформаційних довідок про стан рахунків позивачів. Такі протиправні дії відповідачів встановлюють цивільно-правові відносини, а тому суди неправильно оцінили підстави та предмет позову. Зазначали, що предметом цього позову є обставини, які виникли до передачі банком боргів перед вкладниками до Фонду.

Позиція інших учасників справи

15. У серпні 2019 року Фонд та уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волков О. Ю. подали відзиви на касаційну скаргу, в якому просили відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані судові рішення без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Рух справи в суді касаційної інстанції

16. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 15 липня 2019 року, крім іншого, відкрите касаційне провадження у справі, а ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2019 року справа призначена до судового розгляду.

17. 11 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі доводів, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Згідно із цією частиною статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

18. 11 вересня 2019 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з мотивів наявності в касаційній скарзі доводів, передбачених частиною шостою статті 403 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України) у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, згідно з якою справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.

19. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 07 жовтня 2019 року прийняла та призначила зазначену справу до розгляду в порядку письмового провадження.

Позиція Великої Палати Верховного Суду

20. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи щодо порушення судами апеляційної інстанції правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.

21. У контексті конкретних обставин цієї справи зміст (суть) спірних правовідносин обмежується встановленням реальної правової природи відносин, які виникли між позивачем, Фондом та уповноваженою особою Фонду і визначення яких залежить від з`ясування прав позивача, статусу Фонду, мети його створення, завдань, поставлених перед ним, повноважень та обов`язків Фонду і його уповноважених осіб, функцій, які на нього покладаються.

22. Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини першої та другої статті 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

23. Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

25. Частиною першою статті 19 ЦПК України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

26. Разом з тим відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлений інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 7 КАС України). Термін «публічно-правовий спір» охоплює, зокрема, спори, у яких хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 7 КАС України).

27. З аналізу наведених процесуальних норм вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб`єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

28. Натомість визначальні ознаки приватноправових відносин - це юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило, майнового) певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

29. При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

30. З позовних вимог вбачається та встановлено судами попередніх інстанцій, що позивачі оскаржують дії щодо невключення їх до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру такого відшкодування.

31. Законом № 4452-VI встановлені правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами. Цим Законом також регулюються відносини між Фондом, банками, НБУ, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

32. Відповідно до пункту 17 частини першої статті 2 зазначеного Закону уповноважена особа Фонду - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

33. За змістом статті 3 Закону № 4452-VI Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

34. Згідно із частиною першою статті 4 вказаного Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

35. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою статті 4 Закону № 4452-VI, серед яких, зокрема: здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами; акумулювання коштів, отриманих з джерел, визначених статтею 19 цього Закону; здійснення регулювання участі банків у системі гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організація відчуження активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

36. Крім того, відповідно до статті 6 Закону № 4452-VI Фонд наділено повноваженнями видавати нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації в порядку, установленому законодавством, з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

37. Відповідно до частин першої, другої та сьомої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн. Вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

38. Нормами статті 27 Закону № 4452-VI встановлений порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, і покладено на уповноважену особу Фонду обов`язок складати перелік рахунків вкладників та визначати розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Затвердження реєстру відшкодувань вкладникам для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, покладено на виконавчу дирекцію Фонду. Здійснення виплати гарантованих сум відшкодування покладено на Фонд та визначено порядок здійснення розрахунків з вкладниками (стаття 28 цього Закону).

39. За приписами частини першої статті 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону НБУ, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

40. Таким чином, за змістом наведених правових норм Фонд є державною спеціалізованою установою, юридичною особою публічного права, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб. Уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

41. Суд апеляційної інстанції при вирішенні цієї справи обґрунтовано керувавсясхожими за змістом висновками, викладеними Великою Палато Верховного Суду у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16 (провадження № 11-126апп18), від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16 (провадження № 11-409апп18), від 13 березня 2019 року у справі № 554/22/18 (провадження № 14-81цс19). Аналогічні висновки підтверджені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справі № 727/8505/15-ц (провадження № 14-180цс18), від 19 червня 2019 року у справі № 752/17889/17-ц (провадження № 14-239цс19) та від 15 січня 2020 року у справі № 334/452/18 (провадження № 14-527цс19).

42. Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 761/24881/16-ц, на який посилаються заявники в касаційній скарзі, стосується узгодженості вимог до сплати судового збору та умов звільнення від такої сплати, передбачених Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» та Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів», в контексті позовних вимог, безпосередньо заявлених до Фонду як спеціального органу в системі гарантування вкладів, передбаченої Законом про гарантування вкладів. Тому вони не можуть бути доводами відступлення від правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування зазначених норм права, якими керувався апеляційний суд у цій справі.

43. Матеріали справи не містять доказів звернення позивачів з відповідними заявами про включення кредиторських вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів банку, що ліквідується, якщо позивачі вважали б, що такі вимоги не входять до гарантованої суми відшкодування вкладів, що виплачується за рахунок Фонду, та підлягають задоволенню в порядку встановленої черговості за рахунок ліквідаційної маси банку.

44. Вимоги позивача про відшкодування збитків є похідними від основних вимог та за правилами частини п`ятої статті 21 КАС України підлягають розгляду адміністративним судом, оскільки заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

45. Отже, позовні вимоги, заявлені позивачами, які за своєю природою випливають зі спору щодо правильності нарахування та виплати Фондом коштів за відповідним вкладом в межах гарантованої суми відшкодування, є вимогами саме до Фонду, що підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

46. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає , що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що ця справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

47. Згідно із частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

48. Велика Палата Верховного Суду вважає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм процесуального права, а тому ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 19 листопада 2018 року і постанову Львівського апеляційного суду від 28 травня 2019 рокувідповідно до частини першої статті 410 ЦПК України необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

49. Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

50. Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, Верховний Суд не здійснює розподілу судових витрат.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 402-404, 409, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в інтересах яких діє Львівський обласний осередок Всеукраїнської громадської організації «Товариство українських офіцерів», залишити без задоволення.

2. Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 19 листопада 2018 року та постанову Львівського апеляційного суду від 28 травня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. В. ПророкСудді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко Т. О. Анцупова Н. П. Лященко С. В. Бакуліна О. Б. Прокопенко В. В. Британчук Л. І. Рогач М. І. Гриців О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна О. С. Ткачук О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич О. Р. Кібенко О. Г. Яновська