Історія справи

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 року

м. Київ

справа № 990/264/24

провадження № 11-222заі25

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідачки Усенко Є. А.,

суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Ємця А. А., Кишакевича Л. Ю., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Ступак О. В., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Шевцової Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 990/264/24 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправною та скасування ухвали, зобов`язання вчинити певні дії, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 (судді Стеценко С. Г., Стародуб О. П., Бевзенко В. М., Кравчук В. М., Стрелець Т. Г.),

У С Т А Н О В И Л А:

1. Короткий зміст та обґрунтування наведених у позовній заяві вимог

1.1. ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Касаційний адміністративний суд) як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада), у якій просила:

- визнати протиправною та скасувати ухвалу ВРП від 23.07.2024 № 2263/0/15-24 «Про зупинення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку»;

- зобов`язати ВРП розглянути заяву судді ОСОБА_1 про звільнення у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України з урахуванням обставин, які були актуальні для розгляду заяви у місячний строк з дня її подання, тобто станом на 25.07.2024.

1.2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що, зупинивши розгляд її заяви про відставку, ВРП діяла не у спосіб, встановлений законом, оскільки дисциплінарна скарга Служби безпеки України (далі - СБУ) щодо неї (позивачки) не містить доводів щодо підстав дисциплінарної відповідальності судді, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

Припинення повноважень судді у зв`язку з набуттям громадянства іншої держави, на що посилається СБУ в дисциплінарній скарзі щодо неї, передбачені частиною сьомою статті 126 Конституції України. Відтак відповідно до частини третьої статті 55 Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) ВРП не мала підстав для зупинення розгляду питання про її звільнення у відставку, оскільки стаття 55 цього Закону передбачає можливість зупинення розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України.

1.3. Окрім того, позивачка посилається на те, що стаття 55 Закону № 1798-VIII надає право ВРП зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади на час розгляду дисциплінарної скарги. Тобто законодавець уповноважив ВРП правом зупинення розгляду питання про відставку судді лише за умови відкритого дисциплінарного провадження. Натомість станом на 23.07.2024 (дата ухвалення оскаржуваної ухвали) відносно неї, судді ОСОБА_1 , дисціплінарна справа не відкрита.

1.4. Позивачка доводить, що оскаржувана ухвала ВРП є проявом дискримінації («відмінність у ставленні до осіб, які знаходяться в аналогічних або відповідним чином схожих ситуаціях», що «ґрунтується на ознаці, яку можна ідентифікувати») під час розгляду питання про звільнення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку. Згідно з доводами ОСОБА_1 , щодо суддів інших судів, які мають невідкриті дисциплінарні провадження по значній кількості дисциплінарних скарг, ВРП вирішує питання про відставку, тоді як щодо неї, судді зазначеного суду, розгляд питання про відставку зупинено через безпідставну (штучну) скаргу, яка подана за день до розгляду питання про відставку.

1.5. Наголошує позивачка й на порушенні ВРП принципу правової визначеності, посилаючись на неврахування інформації СБУ про відсутність актуальних даних щодо наявності у неї громадянства російської федерації, а також власних висновків у своїх інших рішеннях щодо характеру звинувачень судді в інтернет-ресурсах як оціночних судженнях.

2. Стислий виклад змісту рішення суду першої інстанції

2.1. Касаційний адміністративний суд рішенням від 16.04.2025 відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 .

2.2. Рішення вмотивоване висновком суду, що ВРП правомірно зупинила розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку на час розгляду дисциплінарної скарги Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБУ (вхідний № 395/0/13-24 від 22.07.2024). До такого висновку суд дійшов, застосувавши норму частини третьої статті 55 Закону № 1798-VIII, відповідно до якої ВРП вправі зупинити розгляд питання про звільнення судді, якщо розгляд дисциплінарної скарги може зумовити звільнення цього судді з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

2.3. Касаційний адміністративний суд зазначив, що позивачка необґрунтовано вільно тлумачить такі поняття, як «дисциплінарна скарга», «дисциплінарна справа» та «дисциплінарне провадження», та помилково вважає, що Законом № 1798-VIII надано право ВРП зупиняти розгляд питання про звільнення судді виключно у випадках відкритої дисциплінарної справи.

2.4. Суд першої інстанції зауважив, що статус судді у відставці надає певний обсяг гарантій особі, яка його набуде, тож зупинення розгляду цього питання для з`ясування обставин, які можуть свідчити про існування підстав для звільнення судді відповідно до пунктів 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, має легітимну мету і є пропорційним способом реагування у ситуації, коли приватний інтерес особи (бути звільненим у відставку) може суперечити інтересу публічному (суспільному), як-от авторитет правосуддя.

2.5. Відхиляючи довід позивачки про прояв ВРП дискримінаційного підходу при вирішенні її заяви про відставку, суд першої інстанції виходив з того, що вона не зазначила і не обґрунтувала наявності в неї певної ознаки (раса, колір шкіри, стать, вік та ін.), яка б могла вплинути на прийняття ВРП щодо неї іншого рішення, а також обставин, які б свідчили про певну вибірковість звільнення суддів у відставку. З огляду на це суд виснував про припущення позивачки про обмеження її прав як про дискримінацію.

2.6. Щодо позовних вимог про зобов`язання ВРП розглянути заяву позивачки про звільнення у відставку, то, відмовляючи в їх задоволенні, Касаційний адміністративний суд виходив з похідного характеру цих позовних вимог відносно позовних вимог про скасування ухвали ВРП від 23.07.2024 № 2263/0/15-24 «Про зупинення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку», а також із встановленого факту, що згідно з ухвалою ВРП від 18.03.2025 № 539/0/15-25 заяву ОСОБА_1 про звільнення у відставку залишено без розгляду.

3. Короткий зміст та обґрунтування вимог, наведених в апеляційній скарзі

3.1. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025 ОСОБА_1 просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позов задовольнити.

3.2. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не розглянув усі її аргументи, якими вона обґрунтовує позов (йдеться про аргументи, які наведені в пунктах 1.2-1.4 цієї постанови). На порушення вимог статей 242 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд першої інстанції не встановив обставини (факти), зазначені нею як підстави позову, та не надав їм оцінку; водночас ці обставини мають значення для вирішення справи.

4. Рух апеляційної скарги

4.1. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 05.06.2025 відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду від 16.04.2025, а ухвалою від 25.06.2025 призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

5. Позиція відповідача щодо апеляційної скарги позивачки

5.1. ВРП у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи її безпідставною, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам статті 242 КАС щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

6. Обставини справи

6.1. Указом Президента України від 17.06.2008 № 552/2008 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва в межах п`ятирічного строку.

6.2. Постановою Верховної Ради України від 16.05.2013 № 248-VII суддю ОСОБА_1 обрано на посаду судді безстроково.

6.3. Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_1 25.06.2024 подала до ВРП заяву про звільнення у відставку (заяву зареєстровано за № 2416/0/6-24.22).

6.4. Ухвалою ВРП від 23.07.2024 № 2263/0/15-24 зупинено розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку на час розгляду дисциплінарної скарги Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБУ (вх. № 395/0/13-24 від 22.07.2024).

7. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, та висновки Великої Палати Верховного Суду щодо їх застосування в цій справі

7.1. Заслухавши суддю-доповідачку, дослідивши матеріали справи та наведені в апеляційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

7.2. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

7.3. Згідно із частинами першою, другою статті 112 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює ВРП у порядку, встановленому Законом № 1798-VIII.

7.4. Так, відповідно до частини шостої статті 126 Конституції України визначено, що підставами для звільнення судді є:

1) неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я;

2) порушення суддею вимог щодо несумісності;

3) вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;

4) подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;

5) незгода на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;

6) порушення обов`язку підтвердити законність джерела походження майна.

7.5. Згідно із частинами першою, третьою - п`ятою статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до ВРП, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.

За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

7.6. Частина сьома статті 126 Конституції України, в свою чергу, визначає підстави для припинення повноважень судді, зокрема, у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

7.7. Статтею 131 Конституції України передбачено, що в Україні діє ВРП, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

7.8. Відповідно до статті 1 Закону № 1798-VIII ВРП є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України.

7.9. Частиною четвертою статті 55 Закону № 1798-VIII передбачено, що ВРП за результатами розгляду питання про звільнення судді з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, ухвалює вмотивоване рішення.

7.10. У своїй роботі ВРП керується Регламентом ВРП, який регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України № 1798-VIII, № 1402-VIII, іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття ВРП, її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

7.11. Відповідно до Регламенту ВРП питання про звільнення судді з таких підстав, як: неспроможність виконувати повноваження за станом здоров`я (пункт 1 частини шостої статті 126 Конституції України); подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України) - розглядається Радою на засіданні у пленарному складі. Підготовку питань, пов`язаних із звільненням судді з посади, здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ. За результатами попереднього розгляду заяви про звільнення судді доповідач складає висновок.

7.12. Як встановлено судом першої інстанції, 25.06.2024 до ВРП надійшла заява ОСОБА_1 про звільнення її з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку.

7.13. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.06.2024 здійснено розподіл цієї заяви члену ВРП ОСОБА_2 .

7.14. Питання щодо звільнення судді ОСОБА_1 у зв`язку з поданням її заяви про відставку було призначено до розгляду в засіданні ВРП 23.07.2024.

7.15. Ухвалою ВРП від 23.07.2024 № 2263/0/15-24 зупинено розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку на час розгляду дисциплінарної скарги Головного управління з протидії системним загрозам управлінню державою Департаменту захисту національної державності СБУ (вх. № 395/0/13-24 від 22.07.2024). Голосування з відповідного питання відбулось за пропозицією члена ВРП ОСОБА_2 відповідно до абзацу третього пункту 10.4 Регламенту ВРП. За вказану пропозицію щодо зупинення розгляду заяви про звільнення у відставку проголосували 14 членів ВРП, проти - 0.

7.16. Мотивуючи рішення про зупинення розгляду заяви судді про звільнення у відставку, ВРП зазначила, що в дисциплінарній скарзі наведено інформацію про отримання ОСОБА_1 паспорта рф, у зв`язку із чим у скарзі порушено питання щодо вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII,- допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

7.17. Зважаючи на те, що наслідки розгляду дисциплінарної скарги не виключають звільнення судді з посади з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України, ВРП вважала можливим зупинити розгляд її заяви про звільнення у відставку.

7.18. Відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 1798-VIII ВРПмає право зупинити розгляд питання про звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 1 та 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

7.19. Такого ж змісту правило закріплено у пункті 16.8. Регламенту ВРП, згідно з яким розгляд питання про звільнення судді з посади відповідно до пунктів 1, 4 частини шостої статті 126 Конституції України може бути зупинено Радою на час розгляду скарги або заяви, наслідком якої може бути звільнення судді з посади з підстав, визначених пунктами 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України.

7.20. Пунктом 10.1. Регламенту ВРП передбачено, що результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їх компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах: а) рішення; б) ухвала; в) протокольна ухвала. Розгляд справи (питання порядку денного) закінчується ухваленням рішення (постановленням ухвали). Питання, пов`язані з відкриттям, зупиненням, поновленням розгляду, залишенням без розгляду та поверненням, об`єднанням, а також в інших випадках, визначених Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

7.21. За наведеного регулювання суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ВРП наділена повноваженнями зупиняти розгляд питання про звільнення з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку на час розгляду дисциплінарної скарги.

7.22. При цьому (в контексті положень частини третьої статті 55 Закону № 1798-VIII) визначальним є надходження скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (що відповідно до статті 42 цього Закону є днем початку дисциплінарного провадження), а не факт відкриття дисциплінарного провадження за скаргою.

Довід позивачки, що набуття суддею громадянства іншої держави є підставою для припинення повноважень судді, а не звільнення з посади судді, що (в продовження доводу позивачки) виключає зупинення розгляду заяви судді про звільнення у відставку, не є переконливим, адже підставою для зупинення розгляду питання про її звільнення з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку з поданням заяви про відставку була дисциплінарна скарга щодо неї, в якій наводилися обставини щодо отримання нею громадянства рф.

7.23. Наведені у скарзі Головного управління з протидії системним загрозам управління державою СБУ обставини щодо належності позивачки до громадян рф стосуються дисциплінарного провадження, в межах якого такі обставини підлягають перевірці та оцінці. Водночас зазначення в дисциплінарній скарзі обставин, які в разі їх підтвердження могли свідчити про наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку, за який суддя може бути звільнений на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України, вимагало перевірки цих обставин, а відтак і відтермінування вирішення питання про звільнення судді у відставку. Наявність в українського судді громадянства рф в умовах розв`язаної цією державою-агресором війни проти України, без сумніву, може оцінюватися як поведінка, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

7.24. У Рішенні від 11.10.2018 № 7-р/2018 [справа № 1-123/2018(4892/17)] Конституційний Суд України зазначив, що принцип юридичної визначеності як один з елементів верховенства права не виключає визнання за органом публічної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними.

До такого механізму належить судовий контроль у разі оскарження особою рішення органу публічної влади до суду.

Європейський суд з прав людини, досліджуючи межі дискреційних повноважень адміністративного органу, виснував, що суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості актів, які прийняті органом влади, однак все ж таки суди повинні проконтролювати, чи не є викладені в них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, не підтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору [рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus), заяви № 32181/04 та № 35122/05, пункти 156, 157; у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria), заява № 38780/02, пункти 47-56; у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom), заява № 19178/91, пункт 44].

7.25. Рішення ВРП про зупинення розгляду заяви судді ОСОБА_1 про звільнення у відставку не виглядає безпідставним та/або свавільним, зважаючи на зазначення в ньому фактичних та правових підстав, на яких воно базується. На підтвердження цих підстав ВРП надала суду світлокопію листа заступника начальника Головного управління з протидії системним загрозам управління державою Департаменту захисту національної державності СБУ від 26.07.2024 № 14/5/3-5137, в якому наведено інформацію, згідно з якою ОСОБА_1 (дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Єкатеринбург) під час проживання на території рф при досягненні 16-річного віку отримала паспорт громадянки рф (серія НОМЕР_1 ). У подальшому при досягнення 25-річного віку ОСОБА_1 Октябрським РУВД м. Єкатеринбургу 22.07.2002 видано паспорт громадянки рф (№ НОМЕР_2 ). Наявність у ОСОБА_1 громадянства рф на той час підтверджується також відомостями з автоматизованої системи «СПО СК:АС российский паспорт». Доказів, які б спростовували ці обставини або підтверджували, зокрема, що суддя ОСОБА_1 не була обізнана про них чи не мала іноземного громадянства за час виконання повноважень судді, в розпорядженні ВРП на час прийняття рішення про зупинення дисциплінарного провадження не було. У всякому випадку позивачка про зворотне не заявляє і доказів на спростування обставин, у зв'язку з якими ВРП зупинила розгляд її заяви, суду не надає.

7.26. Стосовно доводів позивачки щодо прояву з боку ВРП дискримінаційного підходу в питанні звільнення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва у відставку, зокрема її звільнення, слід зазначити, що, по-перше, як правильно зауважив суд першої інстанції, позивачка не зазначила і не обґрунтувала певної ознаки, яка б могла вплинути на прийняття ВРП щодо неї іншого рішення, а також обставин, які б свідчили про певну вибірковість звільнення суддів у відставку (доводи позивачки ґрунтуються фактично на припущеннях про обмеження її прав, порівняно з іншими суддями), а по-друге, ВРП приймає рішення щодо судді з урахуванням конкретних обставин, які стосуються його кар'єри, що виключає оцінку доводу позивачки про упереджене ставлення до неї (судді Окружного адміністративного суду міста Києва) як обґрунтованого.

7.27. За таких обставин, враховуючи, що статус судді у відставці надає певний обсяг гарантій особі, яка його набуде, а отже, зупинення розгляду цього питання для з`ясування кола питань, які можуть свідчити про існування підстав для звільнення судді відповідно до пунктів 2, 3, 6 частини шостої статті 126 Конституції України, має легітимну мету і є пропорційним способом реагування у ситуації, коли приватний інтерес особи (бути звільненим у відставку) може суперечити інтересу публічному (суспільному), як-от авторитет правосуддя, Касаційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про правомірність ухвали від 23.07.2024 № 2263/0/15-24 «Про зупинення розгляду питання про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Окружного адміністративного суду міста Києва у зв`язку із поданням заяви про відставку».

7.28. У справі встановлено, що ухвалою ВРП від 18.03.2025 № 539/0/15-25 заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді у відставку залишено без розгляду. Ця обставина разом із похідним характером вимог позивачки про зобов`язання ВРП розглянути її заяву про звільнення у відставку від вимог про визнання протиправною та скасування оскаржуваної ухвали обґрунтовано оцінена судом першої інстанції як підстава для відмови в задоволенні позову в повному обсязі. Правомірність ухвали ВРП від 18.03.2025 № 539/0/15-25 не є предметом спору у цій справі.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

8.1. Велика Палата Верховного Суду вважає, що Касаційний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог статті 316 КАС є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а зазначеного рішення - без змін.

Керуючись статтями 266 308 311 315 316 322 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 990/264/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачка Є. А. УсенкоСудді:О. О. БанаськоО. В. Кривенда О. Л. БулейкоМ. В. Мазур І. А. ВоробйоваС. О. Погрібний О. А. ГубськаН. С. Стефанів А. А. ЄмецьО. В. Ступак Л. Ю. КишакевичІ. В. Ткач В. В. КорольВ. Ю. Уркевич Н. В. Шевцова