Ухвала ВП ВС від 15.12.2019 року у справі №9901/572/19

Друк

Пошук

650

Просмотров

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Постанова

велика палата верховного суду ( ВП ВС )

Історія справи

Ухвала ВП ВС від 15.12.2019 року у справі №9901/572/19

Державний герб України

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня2020 року

м. Київ

Справа № 9901/572/19

Провадження № 11-1248заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С.В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 9901/572/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, треті особи: Вища рада правосуддя, Президент України про визнання протиправними та скасування рішень,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (суддя Шишов О. О.) від 18 листопада 2019 року,

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1.14 листопада 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , уякій позивач просив:

? визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України(далі ВККСУ, Комісія): № 529/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_2 ; № 530/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_3 ; № 531/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_4 ; № 534/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_5 ; № 536/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_6 ; № 538/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_7 ; № 540/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_8 ; №545/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_9 ; №546/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_10 ; №547/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_11 ; №548/вс-І9 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_12 ; №550/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_13 ; №554/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_14 ; № 556/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_15 ; № 558/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_16 ; №562/вс-19 від 06 березня 2019 року про визначення результатів кваліфікаційного оцінювання кандидата на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду ОСОБА_17 у зв`язку з проведенням кваліфікаційного оцінювання з порушеннями законодавства;

? визнати протиправним та скасувати рішення ВККС № 28/зп-19 від 06 березня 2019 року в частині затвердження рейтингів кандидатів на вакантні посади суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду;

? визнати протиправним та скасувати рішення ВККС: № 593/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_2 ; № 594/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_3 ; № 595/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_4 , № 596/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_5 ; № 597/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_6 ; № 598/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посадисуддів Касаційного господарського суду ОСОБА_7 ; № 599/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_8 ; № 600/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_9 ; № 601/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_10 ; № 602/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_11 ; №603/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_12 ; № 604/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_13 ; № 605/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_14 ; № 606/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_15 ; № 607/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_16 ; № 608/вс-19 від 06 березня 2019 року про надання рекомендації щодо призначення кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду ОСОБА_17 ;

? зобов`язати ВККС провести в належному складі та у встановлений чинним законодавством спосіб повторне кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. Позов обґрунтованотим, що незаконним, на думку позивача, незаконним рішенням щодо кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду Верховного СудуВККС порушила права ОСОБА_1 у частині можливості отримання справедливого, чесного та неупередженого судочинства.

3.Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 18 листопада 2019 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі ? КАС України).

4.Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з тих підстав, що висновки, викладені в ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та прийняті з порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року і направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.

5.Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 грудня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року та призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України, а саме з огляду на те, що предметом перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження, а також ураховуючи характер спірних правовідносин, який не вимагає участі сторін.

6. 26 грудня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ВККС надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 листопада 2019 року ? без змін.

7.20 лютого 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від Вищої ради правосуддя надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа не погоджується з вимогами апеляційної скарги, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення ? без змін, а також врахувати письмові пояснення Вищої ради правосуддя при прийнятті законного та обґрунтованого рішення у справі № 9901/572/19.

8.25 березня 2020 року суддя Великої Палати Верховного Суду Власов Юрій Леонідович подав заяву про самовідвід від участі в розгляді справи № 9901/572/19, яку мотивував тим, що позивач, серед іншого, оскаржує рішення ВККС, прийняті за результатами проходження ОСОБА_6 кваліфікаційного оцінювання як кандидатом на зайняття вакантної посади судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

9.Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 31 березня 2020 року заяву судді Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_6 про самовідвід задоволено.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

10.Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

11.Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

12. Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

13. Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

14.Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі ? Конвенція)кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

15. Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди повинні дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю ? змагальні документи, що стосуються прав і свобод, гарантованих Конвенцією.

16. У параграфі53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі ? ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. параграф57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ashingdane проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom).

17. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

18. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 поняття «порушене право», за захистом якого особа може звертатися до суду і яке вживається в низці законів України, має той самий зміст, що й поняття «охоронюваний законом інтерес». Щодо останнього, то в цьому ж Рішенні Конституційний Суд України зазначив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

19. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

20. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України (тут і далі ? у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

21. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (пункт 2 частини першої); законності актів Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (пункт 3 частини першої).

22. Відповідно до частини четвертої статті 266 КАС України Верховний Суд за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині, застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.

23. Рішенням ВККС від 06 березня 2019 року № 28/зп-19 затверджено рейтинг кандидатів на зайняття вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду в межах проведеного конкурсу (у тому числі рейтинг кандидатів до Касаційного господарського суду з 16 осіб), що підтвердили здатність здійснювати правосуддя в судах.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є учасником судових справ, як адвокат України представляє інтереси інших осіб у судових процесах, які відбуваються в Касаційному господарському суді. На думку позивача, рішення ВККС є протиправним, оскільки відповідно до пункту 2.1.3 Регламенту Комісії, затвердженого рішенням ВККС від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16, Комісія може здійснювати кваліфікаційне оцінювання кандидатів лише в тому складі, який установлений законом, а саме кваліфікаційною палатою ВККС (у складі Щотки С. О., Устименко В. С., Мішина М. І., Тітова Ю. Г., Шилової Т. С.). Однак кваліфікаційне оцінювання кандидатів на посади суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду здійснювала колегія ВККС (у складі ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ).

ОСОБА_1 вважає, що незаконним прийняттям рішень щодо оцінки кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду Верховного Суду в межах кваліфікаційного оцінювання здійснено серйозне ущемлення його прав у частині можливості отримання справедливого, чесного та неупередженого судочинства.

24. Відповідно до статті 83 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі ? Закон № 1402-VIII) кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС із метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

25. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

26. Кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

27. Підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі в конкурсі; 2) рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

28. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

29. Згідно зі статтею 84 Закону № 1402-VIII ВККС протягом трьох місяців з дня надходження відповідної письмової заяви ухвалює рішення про призначення кваліфікаційного оцінювання, крім випадку проведення кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення чи інших випадків, визначених законом.

30. За результатами проведення кваліфікаційного оцінювання ВККС ухвалює одне з рішень, визначених цим Законом.

31. Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. При розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.

32. Відповідно до частин першої і другої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

33. Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням ВККС щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому КАС України.

34. У цьому позові йдеться про оскарження акта індивідуальної дії, ухваленого ВККС за результатами кваліфікаційного оцінювання стосовно кандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

35. З викладеного вище вбачається, що право на оскарження рішень (актів індивідуальної дії) ВККС, що приймаються за результатами кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), має лише суддя, якого це рішення стосується, у порядку, передбаченому КАС України.

36. Отже, оскаржуване рішення відповідача визначає права та обов`язки конкретних осіб, тобто є актом індивідуальної дії.

37. За приписами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

38. Індивідуальний акт ? це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України).

39. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято або щодо прав, свобод та інтересів якої це рішення (індивідуальний акт) стосується.

40. Оскільки позивач не є учасником (суб`єктом) правовідносин, щовиникли з прийняттям оскаржуванихрішень, якіє правовими актами ненормативного характеру, то такірішення, відповідно, не породжують для позивача й права на захист, тобто права на звернення із цим адміністративним позовом.

41. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 9901/815/18 (провадження № 11-1323заі18), від 12 червня 2019 року у справі № 9901/50/19 (провадження № 11-126заі19) та від 19 лютого 2020 року у справі № 9901/594/19(провадження № 11-1284заі19).

42. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не має права на оскарження рішень, ухваленихВККС за результатами кваліфікаційного оцінюваннякандидатів на посади суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

43. Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду також обґрунтовано зауважив про те, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а також спорів, стосовно яких законом установлені імперативні вимоги щодо суб`єктного складу, у зв`язку із чим правильно не зазначив, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

44. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України (тут і далі ? у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

45. Згідно з положеннями статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

46. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 266, 308, 311, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду