ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Справа № 917/1815/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Бакуліної С.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського судувід18.04.2017у справі№ 917/1815/16Господарського судуДніпропетровської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс"провнесення змін та доповнення до договору,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 (суддя Рудовська І.А.) прийнято відмову позивача від позову; припинено провадження у даній справі; у витратах відповідача на послуги адвоката - відмовлено.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: Чередко А.Є - головуючий (доповідач), Коваль Л.А., Пархоменко Н.В., постановою від 18.04.2017, цю ухвалу місцевого суду залишив без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить вказані ухвалу та постанову в частині відмови у розподілі між сторонами судових витрат на правову допомогу адвоката скасувати, винести в цій частині нове рішення, яким стягнути з позивача на користь відповідача 15 000 грн., сплачених відповідачем за послуги адвоката у даній справі. Скарга мотивована неправильним застосуванням судами норм матеріального права та приписів ст. ст. 44, 48, 49, ч.3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, та не застосуванням ст.ст. 26, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що призвело до помилкових висновків про відмову у задоволені вищевикладених вимог.

Учасники судового процесу відповідно до приписів статті 1114 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялися про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак не використали наданого законом процесуального права на участь своїх представників у судовому засіданні, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги.

Переглянувши у касаційному порядку судові рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та слідує з матеріалів справи, Публічним акціонерним товариством "Кременчуцький колісний завод" (позивач) у листопаді 2016 року заявлено позов, з урахуванням уточнень, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" (відповідач) про внесення змін до Договору № 106 від 01.06.2012, укладеного між позивачем та відповідачем, шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 04.10.2016 в редакції позивача.

В судовому засіданні 14.03.2017 представником позивача подано до суду заяву про відмову від позову та припинення провадження у даній справі на підставі ст. 22, 78, 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що після подання позовної заяви відпала необхідність у подальшому розгляді даного спору.

Приймаючи відмову позивача від позову, припиняючи провадження у справі та відмовляючи у стягненні із позивача судових витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката, місцевий господарський суд, із яким погодився суд апеляційної інстанції, свою ухвалу у частині відшкодування судових витрат мотивував тим, що такі витрати пов'язуються із розглядом справи судом.

Залишаючи без змін цю ухвалу, суд апеляційної інстанції свою постанову у наведеній частині мотивував тим, що розподіл між сторонами судових витрат при припиненні провадження у справі, як це передбачено ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, може стосуватися лише судового збору.

Проте з такими висновками погодитись не можна, враховуючи наступне.

Із обставин справи вбачається, що між сторонами виникли цивільні відносини з приводу вирішення спору у яких позивач звернувся у суд з даним позовом, однак після порушення - провадження у даній справі було судом припинено.

В обґрунтування стягнення з позивача судових витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката відповідачем надано до матеріалів справи копії договору № 11-07/01 про надання правової (юридичної) допомоги від 11.07.2016, укладеного між адвокатським об'єднанням "Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери" та ТОВ "Стен-Плюс", додаткової угоди № 1 від 25.11.2016 до договору № 11-07/01 про надання правової (юридичної) допомоги від 11.07.2016, ордеру серії ДП № 49/000028 від 12.08.2016, виданого адвокатським об'єднанням "Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери" адвокату Сагайдак А.В., свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Сагайдак А.В. № 2612 від 27.08.2012 та квитанції банку від 28.02.2017 про перерахування ТОВ "Стен-Плюс" на рахунок адвокатського об'єднання "Адвокатське Бюро Кулаков, Біднягін та партнери" 15000,00грн. передоплати правових послуг за додатковою угодою № 1 від 25.11.2016 до договору № 11-07/01 від 11.07.2016.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Згідно з частиною 3 названої статті, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 44 названого Кодексу розділу судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже витрати із оплати послуг адвоката відносяться до судових і підлягають розподілу між сторонами у відповідності із положеннями частини 3 статті 80 ГПК України.

Відтак, висновки про те, що витрати на правову допомогу адвоката не входять до кола судових витрат, котрі мають бути розподілені між сторонами спору в порядку частини 3 статті 80 ГПК України, є помилковими, оскільки прямо суперечать положенням цієї норми з урахуванням приписів наведених вище положень статті 44 названого Кодексу.

Посилання суду апеляційної інстанції на неспіврозмірність спірних сум та заявлених у даній справі позовних вимог, також не може бути підставою для відмови у відшкодуванні судових витрат, оскільки такі висновки не ґрунтуються на положеннях частини 3 статті 80 ГПК України щодо вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат при припиненні провадження у справі і винесенні у зв'язку із цим ухвали суду.

При цьому за змістом визначеного у наведеній нормі права такого визначення як "вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат", наявність за наявності відповідного договору про надання правової допомоги адвокатом, за наявності доказів такої допомоги, та за наявності документу, що підтверджує сплату послуг адвоката, не вбачається, що такі судові витрати мають покладатися саме на іншу сторону, якою у даній справі є позивач.

За вказаних обставин оскільки судами обох інстанцій не дано належної правової оцінки правовідносинам сторін у цій частині, та не правильно застосовано положення статті 80 ГПК України, зокрема частини 3-ї, постанова апеляційного господарського суду та ухвала суду першої інстанції у вказаній частині підлягають скасуванню з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про розподіл між сторонами витрат із оплати послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 п.3, 11110 ч.1, 11111, 11112, 11113 Господарського процесуального кодексу України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 у справі №917/1815/16 в частині вирішення питання відшкодування витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Стен-Плюс" на послуги адвоката скасувати, справу в цій частині передати на розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

С.В. Бакуліна