Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року Справа № 918/549/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил, Є.Борденюк, І. Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуФізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівнина постановувід 18.10.2013Рівненського апеляційного господарського судуу справі№ 918/549/13за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк"доФізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівни простягнення 197 629, 71 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачаКвашнін М.О. (довіреність від 11.05.2012)відповідачаНегрей О.М. (договір від 06.08.2013)Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівни про стягнення заборгованості з орендної плати та комунальних платежів у розмірі 119 471,35 грн, неустойки у розмірі 31 200,00 грн, пені у розмірі 671,42 грн та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення.

Позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 144 158,29 грн заборгованості, 52 800,00 грн неустойки та 671,42 грн пені.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29.07.2013 (суддя А.Горплюк) позов задоволений у повному обсязі з огляду на таке.

28.12.2012 між ПАТ "Перший Український Міжнародний Банк" (орендодавець) та ФОП Кічановською Л.В. (орендар) укладений договір оренди нежитлового приміщення № 1920/112.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 та 1.3 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого за адресою м. Рівне вул. Міцкевича, 32, загальною площею 571,4 кв.м., в тому числі 298,3 кв.м. у підвальному приміщенні і 273,1 кв.м. на першому поверсі, для використання в господарський діяльності.

Згідно із пунктом 4.1 Договору розмір орендної плати за користування об'єктом оренди за даним Договором становить 36 000,00 грн.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що окрім орендної плати орендар компенсує орендодавцю на підставі показників відповідних лічильників та пропорційно займаній площі витрати по оплаті комунальних платежів.

На виконання умов Договору згідно із актом приймання-передачі від 18.01.2013, позивач передав, а відповідач прийняв у своє користування об'єкт оренди.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем виставленні відповідачу рахунки на оплату орендних та комунальних платежів на загальну суму 214 528,29 грн, які останнім оплачені частково, а саме у розмірі 70 370,00 грн.

Позивач направляв відповідачу листи № DHO-10/32 від 12.02.2013, № DHO-10/49 від 15.03.2013 в яких вимагав від відповідача сплатити суму заборгованості по орендній платі. Однак відповідач залишив вказані претензії без відповіді та задоволення.

Листом від 26.03.2013 позивач повідомив відповідача про розірвання договору в порядку пункту 11.2 Договору, який позивач отримав 28.03.2013.

В порушення умов Договору, відповідач не повернув об'єкт оренди з моменту дострокового розірвання Договору - 28.03.2013, а здійснив таке повернення по акту приймання-передачі лише 01.05.2013, в зв'язку з чим позивачем нараховано відповідачу неустойку передбачену частиною 2 статті 785 ЦК України, за період з 28.03.2013 до 18.04.2013 у розмірі 52 800,00 грн.

З огляду на зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості у розмірі 197 629,71 грн, яка складається з суми заборгованості по орендним та комунальним платежам у розмірі 144 158, 29 грн, неустойки у розмірі 52 800 грн та пені у розмірі 671,42 грн.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2013 (колегія суддів: Г. Савченко, І. Павлюк, М. Миханюк) рішення Господарського суду Рівненської області від 29.07.2013 скасоване в частині стягнення основного боргу у сумі 2000 грн та в частині стягнення неустойки в сумі 5800 грн, припинене провадження у справі в частині вимоги щодо повернення орендованого приміщення. В іншій частині рішення залишене без зміни.

Судове рішення мотивоване наступним.

Як вбачається з квитанції від 15.04.2013 відповідач сплатив 2000 грн орендної плати за квітень 2013 року. Тому сума заборгованості по орендній платі становить 142 158,29 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено після розірвання договору 3800 грн 29.03.2013 року, 2000 грн 15.04.2013 року. Договір розірвано 28.03.2013 року.

Оскільки неустойка повинна стягуватись за мінусом сум орендної плати сплачених після розірвання договору, тобто як різниця між подвійною платою, визначеною ч. 2 ст. 785 ЦК України та фактично сплаченою орендарем орендною платою після розірвання договору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що від суми 52 800 грн слід відняти суму 3800 грн сплачену 29.03.2013 та суму 2000 грн сплачену 15.04.2013 року для уникнення потрійного стягнення розміру орендної плати.

Водночас, суд апеляційної інстанції вирішив припинити провадження у справі в частині вимоги про повернення предмету оренди на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, оскільки в цій частині місцевий господарський суд прийняв зменшення розміру позовних вимог, проте під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зменшення кількісної величини, а не вимоги немайнового характеру.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, просить рішення та постанову скасувати частково та прийняти нове рішення, яким зменшити заборгованість з орендних платежів на суму 16 258,00 грн та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення неустойки.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з такого.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій стягнули з відповідача виставлену позивачем заборгованість з орендних та комунальних платежів у період з 18.01.2013 до 30.04.2013 та передбачену ст. 785 Цивільного кодексу України неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період з 28.03.2013 до 18.04.2013, тобто за період з 28.03.2013 до 18.04.2013 суди одночасно стягнули як неустойку так і оренду плату за фактичне користування приміщенням, що є неправомірним, оскільки за цивільне правопорушення застосовується відповідальність один раз певного різновиду.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне стягнути з відповідача передбачену ст. 785 ЦК України неустойку за період з 28.03.2013 до 18.04.2013, а отже, з огляду на зазначене вище, стягнення з відповідача орендної плати за фактичне користування приміщенням у період з 28.03.2013 до 18.04.2013, що, враховуючи обумовлений у Договорі місячний розмір орендної плати, становить 25 200 грн (36000 грн /30 днів*21 день), є необґрунтованим, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Крім цього, висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача заборгованості за фактичне користування орендованим приміщенням у період з 18.04.2013 до 30.04.2013 у розмірі 16 259,47 грн є помилковим, оскільки судами встановлений факт опечатування позивачем орендованого приміщення 18.04.2013, а отже і відсутність можливості фактичного користування приміщенням відповідачем у період з 18.04.2013 до 01.05.2013.

Відповідно до ч.6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, а тому судові рішення в частині стягнення заборгованості за фактичне користування предметом оренди у період з 18.04.2013 до 01.05.2013 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким в цій частині позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівни задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2013 у справі № 918/549/13 скасувати в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівни на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 41 459,47 грн заборгованості за фактичне користування орендованим приміщенням, прийняти нове рішення, яким в цій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

В решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 18.10.2013 у справі № 918/549/13 залишити без зміни.

Судові витрати розподілити наступним чином.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівни на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" 3 122,55 грн за подання позовної заяви.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на користь Фізичної особи-підприємця Кічановської Людмили Василівни 516,15 грн за подання апеляційної скарги та 559, 16 грн - за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк