Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року Справа № 905/2372/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоГубенко Н.М.суддівБарицької Т.Л. Картере В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз"на постанову відДонецького апеляційного господарського суду 28.12.2016у справі№ 905/2372/16Господарського судуДонецької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз"простягнення заборгованостіу судовому засіданні взяли участь представники:- позивача Вознюк Є.В.;- відповідача Лєпорська О.В.;Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 24.03.2017, у зв'язку із запланованою відпусткою судді Козир Т.П., призначено проведення автоматичної зміни складу колегії суддів у справі № 905/2372/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 24.03.2017, у зв'язку із запланованою відпусткою судді Козир Т.П., для розгляду касаційної скарги визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Губенко Н.М. (доповідач), судді Барицька Т.Л., Картере В.І.

ВСТАНОВИВ:

06.08.2016 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про стягнення: - пені за період з 20.11.2014 по 03.09.2015 у розмірі 111649,66 грн. (з урахуванням письмових пояснень - т. 1 а. с. 165).; - 3% річних за період з 20.02.2014 по 03.09.2015 у розмірі 10581,55 грн.; - інфляційних втрат за період березень 2014 року - серпень 2015 року у розмірі 147843,12 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.11.2016 у справі № 905/2372/16 (колегія суддів у складі: Ніколаєва Л.В. - головуючий суддя, судді Огороднік Д.М., Філімонова О.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 7451,32 грн., інфляційні втрати у розмірі 75983,16 грн. В іншій частині у позові відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2016 у справі № 905/2372/16 (колегія суддів у складі: Скакун О.А. - головуючий суддя, судді Татенко В.М., Чернота Л.Ф.) рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2016 у справі № 905/2372/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 458,86 грн. та інфляційних втрат у сумі 6525,46 грн. Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2016 у справі № 905/2372/16 викладено у наступній редакції: "Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3% річних у розмірі 7910,18 грн., інфляційні втрати у сумі 82508,62 грн. та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1356,28 грн.". В іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2016 у справі № 905/2372/16 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2016 у справі № 905/2372/16, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надало відзив на касаційну скаргу, в якому з нею не погоджується та просить касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" залишити без задоволення.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Враховуючи те, що відповідачем не оскаржується рішення судів попередніх інстанцій в частині позовних вимог про стягнення пені за період з 20.11.2014 по 03.09.2015, в свою чергу, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі досліджень обставин справи та доказів, поданих сторонами на їх підтвердження, дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, а відтак прийняті у справі судові рішення підлягають перегляду в оскаржуваній частині, а саме щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, 28.04.2014 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2014 у справі № 910/22775/13, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014, між позивачем та відповідачем було укладено типовий договір на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) № 08/1866-13.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється покупцем протягом 5-ти календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі газу за розрахунковий місяць. (пункт 6.1 договору № 08/1866-13).

Договір набуває чинності з 01 січня 2014 року і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості (ст. 11 договору № 08/1866-13).

Додатковою угодою № 1 від 28.04.2014 п. 6.1 договору № 08/1866-13 викладено в наступній редакції: "Оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами у національній валюті шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. У разі неповної оплати остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі газу."(пункт 5 додаткової угоди).

Відповідно до п. 9 додаткової угоди № 1 від 28.04.2014 до договору № 08/1866-13 дана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін, поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.01.2014 в частині пунктів 1, 2, 3, 4 та з 18.03.2014 в частині пунктів 5, 6, 7.

Додатковими угодами № 4 від 22.12.2014 та № 5 від 27.03.2015 продовжено строк дії договору в частині реалізації газу до 31.03.2015 та до 31.12.2015 відповідно.

19.06.2015 між сторонами укладена додаткова угода № 6, відповідно до умов якої сторони дійшли згоди щодо строку дії договору в частині реалізації газу - до 30.06.2015 (включно), в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення, а також щодо припинення дії договору № 08/1866-13 від 28.04.2014 в частині поставки природного газу - з 01.07.2015.

Так, за період січень-грудень 2014 року, січень-червень 2015 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1748099,95 грн., а саме: у січні 2014 року на суму 250342,12 грн., у лютому 2014 року на суму 256021,78 грн., у березні 2014 року на суму 171724,25 грн., у квітні 2014 року на суму 81002,22 грн., у травні 2014 року на суму 17466,96 грн., у червні 2014 року на суму 14671,03 грн., у липні 2014 року на суму 12738,44 грн., у серпні 2014 року на суму 10859,90 грн., у вересні 2014 року на суму 11989,93 грн., у жовтні 2014 року на суму 52879,93 грн., у листопаді 2014 року на суму 127025,56 грн., у грудні 2014 року на суму 159723,84 грн., у січні 2015 року на суму 168331,75 грн., у лютому 2015 року на суму 132114,32 грн., у березні 2015 року на суму 104047,46 грн., у квітні 2015 року на суму 122781,96 грн., у травні 2015 року на суму 35295,13 грн., у червні 2015 року на суму 19083,37 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - передачі природного газу, підписаними сторонами та скріпленими печатками підприємств (т. 1 а. с. 33-50).

Оплату за отриманий природний газ відповідач здійснив в повному обсязі, але з порушенням строків визначених умовами типового договору на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) № 08/1866-13 від 28.04.2014, а саме, 30.05.2014 - 55491,03 грн., 05.06.2014 - 703 599,34 грн., 26.06.2014 - 17466,96 грн., 31.07.2014 - 14671,03 грн., 26.08.2014 - 12738,44 грн., 25.09.2014 - 10859,90 грн., 27.10.2014 - 11989,93 грн., 25.11.2014 - 52879,93 грн., 29.12.2014 - 127025,56 грн., 26.03.2015 - 159723,84 грн., 22.05.2015 - 168331,75 грн., 03.07.2015 - 132114,32 грн., 03.09.2015 - 281207,92 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т. 1 а. с. 88-100).

Обгрунтовуючи позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних позивач послався на те, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо своєчасної оплати спожитого природного газу.

Статтею 625 ЦК встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.11.2010 у справі № 4/720, від 04.07.2011 у справі № 13/210/10, від 12.09.2011 у справі № 6/433-42/183, від 24.10.2011 у справі № 16/5/5022-103/2011 (2/43-654), від 14.11.2011 у справі № 12/207).

Суд першої інстанції встановивши строки виконання обов'язків по оплаті отриманого газу та періоди прострочення відповідачем оплати за газ дійшов висновку, що розмір 3% річних становить 7451,32 грн., а саме: - за період з 06.05.2014 по 04.06.2014 за зобов'язаннями за січень 2014 року - 589,92 грн.; - за період з 06.05.2014 по 04.06.2014 за зобов'язаннями за лютий 2014 року - 631,29 грн.; - за період з 20.05.2014 по 04.06.2014 за зобов'язаннями за березень 2014 року - 225,83 грн.; - за період з 20.05.2014 по 04.06.2014 за зобов'язаннями за квітень 2014 року - 106,52 грн.; - за період з 20.06.2014 по 25.06.2014 за зобов'язаннями за травень 2014 року - 8,61 грн.; - за період з 22.07.2014 по 30.07.2014 за зобов'язаннями за червень 2014 року - 10,85 грн.; - за період з 20.08.2014 по 25.08.2014 за зобов'язаннями за липень 2014 року - 6,28 грн.; - за період з 22.09.2014 по 24.09.2014 за зобов'язаннями за серпень 2014 року - 2,68 грн.; - за період з 20.10.2014 по 26.10.2014 за зобов'язаннями за вересень 2014 року - 6,90 грн.; - за період з 20.11.2014 по 24.11.2014 за зобов'язаннями за жовтень 2014 року - 21,73 грн.; - за період з 22.12.2014 по 28.12.2014 за зобов'язаннями за листопад 2014 року - 73,08 грн.; - за період з 20.01.2015 по 25.03.2015 за зобов'язаннями за грудень 2014 року - 853,32 грн.; - за період з 20.02.2015 по 21.05.2015 за зобов'язаннями за січень 2015 року - 1259,03 грн.; - за період з 20.03.2015 по 02.07.2015 за зобов'язаннями за лютий 2015 року - 1140,16 грн.; - за період з 20.04.2015 по 02.09.2015 за зобов'язаннями за березень 2015 року - 1163,05 грн.; - за період з 20.05.2015 по 02.09.2015 за зобов'язаннями за квітень 2015 року - 1069,72 грн.; - за період з 22.06.2015 по 02.09.2015 за зобов'язаннями за травень 2015 року - 211,77 грн.; - за період з 20.07.2015 по 02.09.2015 за зобов'язаннями за червень 2015 року - 70,58 грн.

Отже, суд першої інстанції встановивши факт невиконання Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" взятих на себе зобов'язань за типовим договором на купівлю-продаж природного газу (між власниками та постачальниками природного газу) № 08/1866-13; встановивши строки виконання обов'язків по оплаті та періоди прострочення оплати; здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення 3% річних; правильно застосував положення вказаних правових норм та дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав стягнення 3% річних у розмірі 71734,06 грн.

Крім того, місцевим господарським судом здійснено перерахунок суми заявлених інфляційних втрат за зобов'язаннями за грудень 2014 року, січень - березень 2015 року та встановлено, що загальний розмір інфляційних втрат становить 75983,16 грн., а саме: - за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 на суму боргу 159723,84 грн. за зобов'язаннями за грудень 2014 року - 8 465,36 грн.; - за період з березня 2015 року по квітень 2015 року на суму боргу 168331,75 грн. за зобов'язаннями за січень 2015 року - 44291,45 грн.; - за період з квітня 2015 року по червень 2015 року на суму боргу 132114,32 грн. за зобов'язаннями за лютий 2015 року - 22425,13 грн.; - за період з травня 2015 року по серпень 2015 року на суму боргу 104047,46 грн. за зобов'язаннями за березень 2015 року - 801,22 грн.

Водночас, суд апеляційної інстанції приймаючи постанову про скасовування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 458,86 грн. та інфляційних втрат у сумі 6525,46 грн., в порушення вимог п. 8 ч. 2 ст. 105 ГПК України, не навів доводів, за якими не погодився з висновками суду першої інстанції, тобто не спростував їх, а саме не зазначив які із наведених розрахунків суду першої інстанції здійснено невірно із зазначенням конкретних періодів. До того ж, задовольняючи позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за період з червня 2014 року по серпень 2015 року, в той час як позивач просив стягнути інфляційні втрати за зобов'язаннями за грудень 2014 року, січень-березень 2015 року, апеляційний господарський суд вийшов за межі позовних вимог.

Відтак, суд апеляційної інстанції припустився порушення та неправильного застосування норм процесуального права (приписів ч. 1 ст. 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності).

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що постанова апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" задовольнити.

Скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.12.2016 у справі № 905/2372/16.

Рішення Господарського суду Донецької області від 22.11.2016 у справі № 905/2372/16 залишити в силі.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО

Судді Т.Л. БАРИЦЬКА

В.І. КАРТЕРЕ