Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Постанова ВГСУ від 29.03.2016 року у справі №923/547/15 Постанова ВГСУ від 29.03.2016 року у справі №923/5...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Постанова ВГСУ від 29.03.2016 року у справі №923/547/15

Державний герб України

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Справа № 923/547/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Коробенка Г.П.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро"на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016у справі№ 923/547/15 Господарського суду Херсонської областіза первісним позовомПрокурора Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області доПриватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро"простягнення 161554,51 грн., розірвання договору оренди та повернення комунального майна за зустрічним позовомПриватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" доПершоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської областіпровизнання недійсним пункту договору за участю представників: прокуратури Онуфрієнко М.В. -посвідч. № 036179позивача- не з'явився (про час і місце судового засідання повідомлені належно);відповідачаБрагінець І.В. - директор

ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 Прокурор Чаплинського району Херсонської області в інтересах держави в особі Першоконстянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області звернулося до господарського суду з позовом про: стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" заборгованості з орендної плати в сумі 161554,51 грн. за станом на 01.01.2015; розірвання укладеного 22.03.2012 з відповідачем договору № 5 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Першоконстянтинівської сільської ради, за яким відповідачу передано об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Першоконстянтинівської сільської ради, від насосної станції № 6 Р-2-1 залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300 грн., загальна залишкова вартість яких складає 775973,52 грн., що перебувають на балансі Першоконстянтинівської сільської ради; зобов'язання відповідача повернути Першоконстянтинівській сільській раді об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Першоконстянтинівської сільської ради, від насосної станції № 6 Р-2-1 залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300 грн., загальна залишкова вартість яких складає 775973,52 грн., що перебувають на балансі Першоконстянтинівської сільської ради, шляхом підписання акта прийому-передачі. Позовні вимоги вмотивовано систематичною несплатою орендарем орендної плати, що є підставою для розірвання договору за приписами частини другої статті 651, частини третьої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", наслідком чого є повернення орендованого майна орендодавцю.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" відхилило позов, вказавши, що спірні правовідносини врегульовано договором № 3 від 01.01.2008, який є чинним в силу умови про його пролонгацію, сплата орендної плати відбувається відповідно до умов договору № 3; йому не направлено пропозицію про розірвання договору № 5 від 22.03.2012 відповідно до приписів статті 181 Господарського кодексу України, розрахунок позивачем заборгованості з орендної плати здійснено від необґрунтовано визначеної вартості орендованого майна за залишковою вартістю, з порушенням порядку оцінки об'єкта оренди; питання законності рішення орендодавця про встановлення ставки за оренду об'єкту знаходиться на вирішенні Вищого адміністративного суду України.

Також 02.06.2015 Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" подало зустрічний позов про визнання недійсним пункту 1.1 договору оренди № 5 індивідуально визначеного майна від 22.03.2012, укладеного ним з розірвання договору оренди від 07.11.2012, укладеного ним з Першоконстянтинівською сільською радою, в частині визначення залишкової балансової вартості об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташованих на території Першоконстянтинівської сільської ради, від насосної станції № 6 Р-2-1 (рік введення в експлуатацію 1975, проектна площа зрошення 944,7 га) залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн. та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300 грн., загальна залишкова вартість яких складає 775973,52 грн. Підприємство посилалося на положення частин першої та другої статті 207 Господарського кодексу України та вказувало, що умови спірного пункту визначено з порушенням порядку оцінки майна у випадку його оренди, встановленим абзацом шостим частини другої статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", пунктами 19, 21 Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995 № 629.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 04.06.2015 зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Першоконстянтинівська сільська рада заперечила проти зустрічних позовних вимог, вказавши, що задоволення зустрічного позову спричинить неукладеність договору оренди через відсутність такої істотної умови договору як предмет оренди (в частині вартості об'єкта оренди), зазначила, що орендні правовідносини за договором № 3 від 01.01.2008 припинено підписанням нового договору оренди; також рада подала заяву про застосування позовної давності до вимог зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.06.2015 задоволено клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" про витребування доказів та відмовлено у клопотанні про зупинення провадження у справі через недоведеність обставин, що зумовлюють неможливість розгляду справи відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.09.2015 (суддя Александрова Л.І.) первісний позов задоволено; стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" на користь Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області 161554, 51 грн заборгованості; розірвано укладений Першокостянтинівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області та Приватним сільськогосподарським підприємством "Альфа-Агро" договір оренди № 5 від 22.03.2012; зобов'язано Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" повернути Першокостянтинівській сільській раді Чаплинського району Херсонської області об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Першокостянтинівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області, від насосної станції № 6 Р-2-1 залишковою вартістю 492673,52 грн та 7 дощувальних машин "Фрегат 463-90", залишковою балансовою вартістю 283300 грн, загальна залишкова вартість яких складає 775973,52 грн, що перебувають на балансі Першокостянтинівської сільської ради шляхом підписання акта прийому-передачі; в задоволенні зустрічного позову відмовлено; розподілено судові витрати.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 (судді: Таран С.В., Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постанову, передати справу на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди не надали оцінки доводам та доказам підприємства щодо необґрунтованості обчислення розміру орендної плати та, відповідно, не дослідили наданий позивачем розрахунок заборгованості; суди необґрунтовано відхилили клопотання підприємства про витребування доказів та призначення судової економічної експертизи, не розглянули повно, всебічно та об'єктивно зустрічний позов; суд першої інстанції застосував до вимог зустрічного позову позовну давність в порушення приписів статей 261, 264 Цивільного кодексу України щодо порядку перебігу позовної давності та підстав її переривання.

Першоконстянтинівська сільська рада відзив на касаційну скаргу не надала та не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.

Прокурор в судовому засіданні доводи касаційної скарги відхилив, як безпідставні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.03.2012 Першокостянтинівською сільською радою Чаплинського району Херсонської області (орендодавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Альфа-Агро" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна № 5 , за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності, а саме: об'єкти внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташовані на території Першокостянтинівської сільської ради, від насосної станції № 6 Р-2-1 (рік ведення в експлуатацію 1975, проектна площа зрошення 944,7 га) залишковою балансовою вартістю 492673,52 грн та 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90", залишковою балансовою вартістю 283300 грн, що перебуває на балансі Першокостянтинівської сільської ради, загальна залишкова балансова вартість майна складає 775 973,52 грн. Відповідно до пункту 1.2 договору № 5 від 22.03.2012 майно передається в оренду з метою використання для поливу сільськогосподарських культур на зрошувальних землях в адміністративних межах Першокостянтинівської сільської ради.

Пунктом 3.1 договору № 5 від 22.03.2012 узгоджено орендну плату, у розмірі 54318,17 грн на рік, що складає 7% від залишкової балансової вартості об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної системи, розташованих на території Першокостянтинівської сільської ради від насосної станції № 6 Р-2-1 та дощувальних машин "Фрегат-463-90". Згідно з пунктами 3.2, 3.4 договору № 5 від 22.03.2012 коригування щорічної орендної плати з урахуванням індексу інфляції провадиться по закінченню календарного року; орендна плата за рік сплачується рівними частинами до місцевого бюджету у безготівковому порядку таким чином:

- до 15 серпня відповідного поточного року - 13579,54 грн;

- до 15 вересня відповідного поточного року - 13579,54 грн;

- до 15 жовтня відповідного поточного року - 13579,54 грн;

- до 01 листопада відповідного поточного року - 13579,55 грн.

Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (пункт 5.2 договору № 5 від 22.03.2012).

Пунктом 5.9 договору № 5 від 22.03.2012 визначено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки в разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

В силу пункту 10.3 договору № 5 від 22.03.2012 зміни до умов цього договору або його розірвання допускається за взаємною згоди сторін. Чинність договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря - юридичної особи (пункт 10.6 договору).

Згідно з пунктом 10.7 договору № 5 від 22.03.2012 у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю.

Умовами пункту 3.7 договору № 5 від 22.03.2012 також передбачено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно; закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до бюджету орендодавця.

Суди встановили, що за актом приймання - передачі від 22.03.2012 орендоване майно передане від орендодавця орендарю; натомість орендар взяті на себе зобов'язання в частині своєчасного внесення плати за користування майном не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість з орендної плати за 2012-2014 роки, яка станом на 01.01.2015 складає 161554,51 грн.

За інформацією Управління Державної казначейської служби України у Чаплинському районі Херсонської області, викладеною у листі від 23.03.2015 за № 03-35/41, відповідач за весь час користування майном сплатив протягом 2012 року -0,00 грн, 2013 року - 1400 грн та 2014 року -0, 00 грн.

Рішенням ХІV сесії Першоконстантинівської сільської ради ради VІ скликання від 09.12.2011 № 116 встановлено ставки орендної плати за користування об'єктами внутрішньогосподарської меліоративної системи та дощувальними машинами "Фрегат-463-90", визначеної, виходячи з загальної залишкової балансової вартості в сумі 775973,52 грн

За наявними в матеріалах справи даними бухгалтерського обліку станом на дату укладення договору загальна балансова вартість орендованого майна становила 775973,52 грн, в тому числі внутрішньогосподарська меліоративна система - 492673,52 грн, 7 дощувальних машин "Фрегат-463-90" - 283300 грн, що відповідає умовам договору.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" зверталося з позовом до Першоконстантинівської сільської ради про визнання дій Першоконстантинівської сільської ради з прийняття рішення ХІV сесії ради VІ скликання від 09.12.2011 № 116 протиправними та його скасування. Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 28.12.2012 у справі № 2-а-461/12-22, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014, в задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи первісний позов, суди попередніх інстанцій вказали, що матеріалами справи підтверджено, а підприємством не спростовано порушення своїх зобовязань щодо сплати орендної плати, встановленої договором, систематичність вчинюваного порушення, його істотність в силу співвідношення фактично сплаченої протягом трьох років суми оренди (1400 грн) та заборгованості (161554,51 грн), вказані обставини є підставою для розірвання договору, повернення орендованого майна та стягнення заборгованості у розмірі відповідно до умов укладеного договору.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, господарські суди вказали, що договір укладено та спірний пункт визначено відповідно до змісту рішення органу місцевого самоврядування - орендодавця про встановлення орендної плати; зазначене рішення є чинним, а орендну плату узгоджено сторонами в договорі оренди, порушень приписів законодавства під час укладення якого підприємство не навело.

Доводи Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" підприємства на недотримання Першоконстянтинівською сільською радою порядку визначення балансової вартості об'єктів внутрішньогосподарської меліоративної системи суди відхилили з тих підстав, що перевірка правомірності ведення бухгалтерського обліку сільською радою не належить до функцій підприємства.

Відповідно у рішенні та постанові господарські суди відхилили клопотання Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа-Агро" щодо призначення судової експертизи, вказавши, що для розгляду справи потреба у роз'ясненні питань, запропонованих на вирішення судової економічної експертизи відсутня

Судова колегія зазначає, що згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є обов'язковим для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити ньому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Приписами статті 217 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Пункт договору, про недійсність якого подано зустрічний позов, встановлює умови щодо об'єкта оренди (його вартості), що належить за змістом статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" до істотних умов договору оренди, за якими сторони обов'язково повинні досягти згоди, відтак, вчинення правочину без включення до нього спірної частини не допускається.

Таким чином, у зустрічному позові Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" звернулося до способу захисту шляхом визнання недійсним частини правочину всупереч наведеним вище положенням законодавства; вимоги про недійсність правочину в цілому підприємство не заявляло.

Також судова колегія констатує, що господарськими судами попередніх інстанцій належно перевірено відповідність умов договору положенням законодавства, які регулюють правовідносини оренди, зміст волевиявлення сторін, визначено обсяг обставин, які підлягають доказуванню та докази, які є належними, та вірно вказано на недоведеність порушень законодавства при укладенні договору.

Доводи касаційної скарги в частині зустрічного позову не спростовують наведеного вище; посилаючись на порушення судами положень Цивільного кодексу України про позовну давність, Приватне сільськогосподарське підприємство "Альфа-Агро" не врахувало, що підставою відмови зустрічного позову є саме недоведеність позовних вимог, а наявності порушеного права, щодо якого могла б застосовуватися позовна давність у спорі, суди не виявили.

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача. При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Оскільки орендоване майно є комунальним, на спірні правовідносини поширюється також дія Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з частиною третьою статті 26 якого підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Отже, з врахуванням особливостей регулювання правовідносин оренди державного та комунального майна, визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна", факт систематичного порушення орендарем такої істотної умови договору оренди комунального майна, як внесення орендної плати, є достатньою підставою для його розірвання в судовому порядку.

Згідно з правилами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Розглядаючи вимогу про розірвання договору суди попередніх інстанцій встановили зміст зобов'язання сторони договору та порушення цього зобов'язання, врахували тривалий характер та критерій істотності порушення, дійшовши висновку про достатність встановлених обставин для його розірвання договору та повернення орендованого майна орендодавцю відповідно до положень статті 785 Цивільного кодексу України.

Доводи касаційної скарги не спростовують наведених вище встановлених судами обставин справи та суперечать вірно застосованим судами положенням законодавства, які регулюють спірні правовідносини.

Також є необґрунтованими доводи касаційної скарги про порушення судами процесуального законодавства щодо необґрунтованого відхилення клопотань сторони, що спростовується змістом судових рішень.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків, що господарські суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно та об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосували норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини. Як наслідок, прийняті судами рішення та постанова відповідають статтям 43, 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України вимогам щодо законності та обґрунтованості судового рішення, підстав для їх скасування з мотивів, наведених у касаційній скарзі, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Альфа - Агро" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.01.2016 у справі № 923/547/15 Господарського суду Херсонської області та рішення Господарського суду Херсонської області від 23.09.2015 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г. Коробенко

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати