Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 910/22945/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Ходаківської І.П.суддівСибіги О.М., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників:позивачів1) не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) 2) Борисюк О.В., дов. від 12.01.15відповідачаКучеренко О.І., дов. від 21.11.14Генеральної прокуратури України Попенко О.С., посв. від 17.09.14розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуЗаступника прокурора міста Києвана постановуКиївського апеляційного господарського суду від 18.03.15у справі№910/22945/14 господарського суду міста Києваза позовомЗаступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі 1. Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Борд"простягнення 1 486 638,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 20.05.2015, для розгляду касаційної скарги у справі №910/22945/14 господарського суду міста Києва, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді - Сибіга О.М., Фролова Г.М. (доповідач).

Заступник прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі: Департаменту суспільних комунікацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Борд" 1097671, 94 грн. основної заборгованості, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 16.05.2011 №481/767/11 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи самоврядування міста Києва; 155 869, 42 грн. втрат від інфляції; 161 944, 20 грн. 15% річних та 71 153, 18 грн. пені. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу та обґрунтовано приписами статей 525, 526, 530, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, статей 193, 230, 231 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.12.2014 (суддя Марченко О.В.) у справі №910/22945/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2015 (судді: Рябуха В.І. - головуючий, Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.) у задоволенні позову відмовлено. Мотивуючи рішення та постанову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що внаслідок скасування усіх дозволів, наданих розповсюджувачу та в силу пункту 8.2 договору правочин припинив свою дію з дати скасування таких дозволів, а відтак відповідач правомірно припинив сплачувати позивачу плату за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламних засобів.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову у справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 525, 526, 610, 629, 631 Цивільного кодексу України, Закону України "Про рекламу". Скаржник, зокрема, вказує на те, що договір на право розміщення зовнішньої реклами не припиняв свою дію, а дозволи на розміщення реклами є такими, що не скасовувались. Крім того, як зазначає заявник, демонтаж рекламних засобів відповідачем здійснено не було.

Відповідач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін та Генеральної прокуратури України, присутніх у судових засіданнях, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 16.05.2011 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайф Борд" (розповсюджувач) укладено договір №481/767/11 на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальні власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва за умовами якого на підставі відповідного наказу робочого органу про встановлення пріоритету на місце(-я) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), дозволу(-ів) розміщення зовнішньої реклами на певний строк та у певному місці, наданого(-их) на підставі розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), розповсюджувачеві надається право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення РЗ, що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади міста Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження яким(-и) здійснюють органи місцевого самоврядування міста Києва (право тимчасового користування), за умов повного дотримання розповсюджувачем договору та Порядку розміщення зовнішньої реклами в місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.09.2010 №767, а розповсюджувач зобов'язується користуватися наданим йому правом тимчасового користування у відповідності до умов цього договору, Порядку, інших норм чинного законодавства України, встановлюють вимоги до розміщення РЗ, своєчасно та згідно з умовами цього договору перераховувати плату за право тимчасового користування виключно на поточний рахунок підприємства, належним чином, своєчасно та у повному обсязі виконувати свої обов'язки за договором та не зловживати наданими розповсюджувачу правами.

Відповідно до пункту 4 договору підприємство має право нараховувати, своєчасно отримувати та вимагати від розповсюджувача плату за право тимчасового користування, сплати штрафів, пені, коригувати розмір несплаченої плати за право тимчасового користування з урахуванням індексу інфляції, у разі прострочення розповсюджувачем строків (термінів) сплати та порушення розповсюджувачем інших пунктів договору, здійснювати контроль за надходженням будь-яких платежів за договором. Пунктом 4.1.2 договору встановлено, що на підставі відповідних рішень робочого органу та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підприємство має право визначати розмір плати за право тимчасового користування, змінювати розмір плати за право тимчасового користування, у разі змін в технологічній (конструктивній) схемі РЗ, площі рекламного засобу, зонального коефіцієнту та базового тарифу. Згідно з пунктом 4.1.6 підприємство має право в порядку, передбаченому Порядком розміщення зовнішньої реклами у м.Києві, організовувати, здійснювати власними силами та засобами демонтаж РЗ та складних РЗ, їх частин та механізмів, а саме у разі: відсутності маркування РЗ; самовільно розміщених РЗ; коли термін дії дозволу закінчився і не був продовжений; скасування дії дозволів на розміщення РЗ; закінчення строку їх дії; коли технічний стан РЗ створює загрозу життю або здоров'ю людей та/або заподіяння шкоди (майнової чи немайнової) третім особам; невідповідності технічних характеристик РЗ та/або місця їх встановлення наданому дозволу на розміщення зовнішньої реклами; наявності заборгованості розповсюджувача зі сплати коштів за право тимчасового користування більш ніж за 2 місяці; несплати розповсюджувачем у строки, встановлені підприємством штрафних санкцій та інших платежів за договором, а також в інших випадках, передбачених договором та законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 договору сторони домовились, що ціною договору є плата за право тимчасового користування, розрахована згідно з вимогами Порядку, договору, згідно з встановленими розповсюджувачем пріоритетів та наданих дозволів, вказаних у відповідних адресних програмах.

Розмір плати за право тимчасового користування встановлюється виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) і підприємством відповідно до вимог Порядку та умов договору (пункт 6.2 договору). Підставою для нарахування плати за право тимчасового користування є відповідні рішення робочого органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (пункт 6.3 договору). На підставі відповідних рішень робочого органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), а також за наявності інших підстав, передбачених договором та Порядком, підприємство в односторонньому порядку здійснює перерахунок та самостійно коригує розмір плати за право тимчасового користування (пункт 6.4 договору).

Рахунок підприємства із наведеним в ньому розрахунком розміру плати за право тимчасового користування підтверджує факт надання такого права у відповідному розрахунковому періоді та підлягає сплаті у встановленому договором порядку. Зазначений рахунок одночасно є актом приймання-передачі згідно з договором за відповідний розрахунковий період (пункт 6.7 договору).

Плата нараховується з дати прийняття рішення про встановлення пріоритету на місце для розміщення зовнішньої реклами. Нарахування підприємством плати за право тимчасового користування відповідним місцем припиняється з дати реєстрації робочим органом супровідного листа розповсюджувача (в якому зазначається реєстраційний номер заяви), поданого ним робочому органу разом з оформленими у встановленому порядку двома примірниками дозволу. З дати видання виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) розпорядження про надання дозволу нарахування плати здійснюється в розмірах та порядку, передбачених договором та відповідними розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), та сплачується щомісячно розповсюджувачем на підставі рахунку підприємства (пункт 6.11 договору).

Згідно з пунктом 8.1 договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Припинення пріоритету або дозволу щодо окремого місця для розміщення РЗ, у разі наявності у розповсюджувача інших діючих пріоритетів та/або дозволів не тягне за собою припинення договору в цілому.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що договір припиняється внаслідок: скасування (припинення) усіх дозволів, наданих розповсюджувачу; втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на місця пріоритет надано не було; у разі не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством.

Як установлено судами попередніх інстанцій, Розпорядженням КМДА від 04.07.2011 №1141 позивачу було надано дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

04.07.2011 сторонами укладено адресну програму № 2, в якій обумовлено перелік місць для розміщення РЗ, їх вид, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про базовий тариф, що відповідає виду РЗ та визначається згідно відповідного розпорядження виконавчого органу КМДА.

Також установлено, що Розпорядженням від 03.02.2012 №177 скасовано розпорядження від 04.07.2011 № 1141 в частині надання дозволу на встановлення реклами відповідачем у місці розміщення РЗ, а розпорядженням від 29.03.2012 №491 КМДА скасувала дозволи на розміщення реклами відповідача № 23928-08-П-1; № 23930-08-П-1; № 23931-08-П-1.

Установлено судами і те, що постановою Вищого адміністративного суду України від 20.08.2013 у справі № К/800/23709/13 визнано нечинними та скасовано Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03.02.2012 №177 про вжиття всіх організаційно-правових заходів щодо самовільного встановлення рекламного засобу (щит, що стоїть окремо) за адресою: м. Київ, Дніпровський район, праворуч за виїздом з Русанівської набережної на міст Патона та виключення пункту 37 додатку до розпорядження від 04.07.2011 №1141 "Про надання дозволів на розміщення реклами"; визнано нечинною та скасовано вимогу №400003/2 від 06.02.2012 Головного управління з питань реклами про демонтаж ТОВ "Лайф Борд" рекламного засобу (щита, що стоїть окремо) праворуч за виїздом з Русанівської набережної на міст Патона; визнано нечинною та скасовано вимогу №120542/К від 07.02.2012 Комунального підприємства "Київреклама" про демонтаж ТОВ "Лайф Борд" рекламного засобу (щита, що стоїть окремо) праворуч за виїздом з Русанівської набережної на міст Патона.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Статтею 628 Кодексу визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Кодексу).

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайф Борд" 1097671, 94 грн. заборгованості за договором на розміщення рекламних засобів, а також 155 869, 42 грн. втрат від інфляції; 161 944, 20 грн. 15% річних та 71 153, 18 грн. пені.

Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України "Про рекламу" (в редакції, чинній на момент укладання договору) розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Згідно з пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 "Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами", для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільська, селищна, міська рада може утворювати відділ, управління, інший виконавчий орган або покладати відповідні функції на існуючий відділ, управління. Робочий орган не вправі подавати заяву та одержувати дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 24 Правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Пунктом 31 Типових правил визначено, що дозвіл скасовується до закінчення строку дії на підставі рішення виконавчого органу ради за письмовою заявою розповсюджувача зовнішньої реклами, у разі невикористання місця розташування рекламного засобу безперервно протягом шести місяців або не переоформлення дозволу в установленому порядку.

Пунктом 3.1.1. Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.09.2010 № 767 (чинному на момент укладання договору) КП "Київреклама" укладає з розповсюджувачем зовнішньої реклами договір на право тимчасового користування місцем(-ями) для розміщення рекламного(-их) засобу(-ів), що перебуває(-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, за формою, затвердженою робочим органом (далі - договір на право тимчасового користування місцем).

Згідно з пунктом 15.1. Порядку підставою для нарахування плати за право тимчасового користування місцями, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва (далі - плата), укладення договору на право тимчасового користування місцем та внесення розповсюджувачем зовнішньої реклами відповідної плати є рішення робочого органу та/або виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, пунктом 8.1 договору погоджено, що цей договір вступає в юридичну силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками та діє щодо кожного місця розміщення РЗ, протягом строку дії встановленого пріоритету та/або дозволу. Пунктом 8.2 договору встановлено, що договір припиняється внаслідок: скасування (припинення) усіх дозволів, наданих розповсюджувачу; втрати (скасування) пріоритету на місце розміщення РЗ, у разі, якщо на місця пріоритет надано не було; у разі не переоформлення дозволу у встановлених законодавством випадках та порядку; в інших випадках, передбачених договором та чинним законодавством.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Дослідивши матеріали справи, господарські суди попередніх інстанцій установили, що у спірному періоді у відповідача були відсутні дозволи на розміщення зовнішньої реклами, а відтак були відсутні підстави для нарахування та внесення плати за право тимчасового користування місця для розміщення рекламного засобу.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рахунки підприємства, які, відповідно до пункту 6.7 договору, підтверджують факт надання права тимчасового користування та одночасно є актами приймання-передачі, у спірний період КП "Київреклама" не виставлялись.

З огляду на викладене, господарські суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.15 у справі №910/22945/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий І.Ходаківська

Судді О.Сибіга

Г.Фролова