Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2014 року Справа № 927/988/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий), Вовк І.В. (доповідач), Могил С.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Остерської квартирно-експлуатаційної частини району на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року у справі № 927/988/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Остерської квартирно-експлуатаційної частини району про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовною заявою до відповідача про стягнення пені в сумі 6 525,24 грн., 3% річних в сумі 1 305,04 грн. та 1 925,34 грн. інфляційних сум у зв'язку з простроченням оплати поставленого у жовтні - грудні 2012 року природного газу за договором про закупівлю природного газу від 26.10.2012 року № 12/1058-ТЕ-39 за період з 01.08.2009 року по 30.11.2012 року.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 12.08.2014 року (суддя Лавриненко Л.М.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 5 827,47 грн., 3% річних в сумі 1 165,49 грн. та 1 925,34 грн. інфляційних сум, а врешті позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року (судді Лобань О.І., Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними рішення скасувати, та в позові відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що 26.10.2012 року між НАК "Нафтогаз України" (продавець) та Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району (покупець) було укладено договір № 12/1058-ТЕ-39 про закупівлю природного газу, відповідно до умов якого продавець взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ НАК "Нафтогаз України"), а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору.

Згідно з п. 1.2 договору позивач передає відповідачу в період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 1498,8 тис. куб.м., в тому числі по місяцях: у жовтні - 282,0 тис.м.куб.; у листопаді - 534,0 тис.м.куб.; у грудні - 682,8 тис.м.куб., всього у IV кварталі 2012 року - 1498,8 ти.м.куб.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що загальна вартість цього договору на дату укладення становить 1635190,80 грн., крім того ПДВ - 327038,16 грн., разом з ПДВ - 1 962 228,96 грн.

Відповідно до п. 4.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем (відповідачем) виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

За п. 5.1 договору термін поставки газу: з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно.

Додатковою угодою від 20.12.2012 року № 1 до договору про закупівлю природного газу від 26.10.2012 року № 12/1058-ТЕ-39 сторонами викладено п. 1.2 в новій редакції, відповідно до умов якої продавець передає покупцю в період з 01 жовтня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 890,241 тис.м.куб., в тому числі по місяцях: у жовтні - 154,929 тис.м.куб.; у листопаді - 327,312 тис.м.куб.; у грудні - 408,0 тис.м.куб., всього у IV кварталі 2012 року - 890,241 тис.м.куб. Також викладено останній абзац п. 3.1 в новій редакції, відповідно до умов якої загальна вартість цього договору на дату укладення становить 971252,93 грн., крім того ПДВ - 194250,59 грн., разом з ПДВ - 1165503,52 грн.

Відповідно до п. 2.2 додатку № 1 до договору № 12/1058-ТЕ-39 обсяг газу, визначений згідно з п. 2.1 цього додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі. Приймання-передачі газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем.

Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати продавцю для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газорозподільним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Згідно п. 7.3 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.3 договору передбачено, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення, зокрема, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що даний договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України "Про здійснення державних закупівель") з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 жовтня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

На виконання умов договору позивач поставив за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року природний газ на загальну суму 1 165 503,52 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.10.2012 року на суму 202 833,05 грн.; від 30.11.2012 року на суму 428 516,87 грн.; від 31.12.2012 року на суму 534 153,60 грн., які підписані сторонами та скріплені печатками обох сторін.

Відповідач здійснив оплату за поставлений природний газ: за актом приймання-передачі від 31.10.2012 року на суму 202 833,05 грн. - 28.11.2012 року, згідно з платіжним дорученням від 28.11.2012 року № 752; за актом приймання-передачі від 30.11.2012 року на суму 428 516,87 грн. - 21.12.2012 року, згідно з платіжним дорученням від 21.12.2012 року № 801 на суму 105 398 грн. та платіжним дорученням від 21.12.2012 року № 799 на суму 323 118,87 грн.; за актом приймання-передачі від 31.12.2012 року на суму 534 153,60 грн. - 25.01.2013 року, згідно з платіжним дорученням від 25.01.2013 року № 33 на суму 188 877,00 грн. та 345 277,04 грн. згідно з платіжним дорученням від 29.01.2013 року № 46.

Предметом даного судового розгляду є вимоги продавця до покупця про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум у зв'язку з простроченням оплати за поставлений природний газ згідно з договором про закупівлю природного газу.

Висновок судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову мотивовано обґрунтованістю вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних сум, та відмову в решті позову мотивовано перерахунком розміру пені та 3 % річних.

За вимогами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами обох інстанцій встановлено обставини належного виконання зобов'язання позивачем за спірним договором та неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати за отриманий природний газ у жовтні - грудні 2012 року, і наявність правових підстав та передбачених договором умов для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних сум.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій дали належну оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих правових норм та умов договору, здійснивши власний перерахунок заявлених сум, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача пені в сумі 5 827,47 грн., 3% річних в сумі 1 165,49 грн. та 1 925,34 грн. інфляційних сум, відмовивши в решті позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Остерської квартирно-експлуатаційної частини району залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2014 року - без змін.

Головуючий суддя Є.Борденюк

Судді І.Вовк

С.Могил