Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року Справа № 904/11245/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полянського А.Г. - головуючого (доповідача), Коробенко Г.П., Мачульського Г.М.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп" на постановувід 09.06.2016Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Дніпропетровської області № 904/11245/15за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс"до товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп"про стягнення 18 929,21 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Байрамов О.А. дов. від 08.01.2016 р.,

відповідача - не з"явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 р. (суддя - Мельниченко І.Ф.) стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестгруп" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтранс" 18 929 грн. 21 коп. основного боргу, 1 218 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 р. (судді - Дмитренко Г.К., Виноградник О.М., Антонік С.Г.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ТОВ "Укрінвест Груп" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржувані рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 року між ТОВ "Укрінвест груп" (орендодавець) і ТОВ "Металургтранс" (орендар) укладено договір оренди № 85А/10, на підставі якого, згідно акту приймання передачі, орендар отримав від орендодавця в оренду чотири вагони-окатишевози моделі 20-480 № № 59157495, 59157305, 59157453, 59111997.

Сторони домовились, що орендодавець і організовує необхідний ремонт вагонів, і оплачує його за власний рахунок (в тому числі тарифи за перевезення вагонів для проведення ремонту, збори за їх подачу-прибирання при проведенні ремонту).

Згідно ч. 1 ст. 776 Цивільного кодексу України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

У рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 року у справі № 904/3469/15 за позовом ТОВ "Укрінвест Груп" до ТОВ "Металургтранс" встановлено, що "сторони не погодили продовження строку дії договору на 2015 рік, відповідно, договір діяв до 31.12.2014 року на підставі додаткової угоди від 15.10.2013 року № 3 до договору" (т.1, а.с. 47- 49).

З матеріалів справи вбачається, що в період строку дії договору у листі від 12.09.2014 року № 18463 позивач звертав увагу відповідача на те, що у зв'язку з простроченням ним строку проведення планових ремонтів вагони не можуть курсувати по коліям загального користування. Тобто, без проведення таких ремонтних робіт, орендар був позбавлений можливості повернути вагони з оренди, про що повідомляв орендодавця (відповідача) заздалегідь.

Відповідач був обізнаний про необхідність проведення ремонту вагонів оскільки про це свідчить його лист від 17.09.2014 року № 17/14, адресований ТОВ "Металургтранс", в якому вказано, що "вагоны, переданные вашему предприятию в аренду согласно договора № 85А/10 от 01.10.2010г., не первый год с простроченным сроком проведения плановых ремонтов" (т.1, а.с. 104).

Листом від 20.10.2014 року № 20/14 ТОВ "Укрінвест груп" просило позивача направити вагони в ремонт на станцію Знам'янка Одеської залізниці. Листом від 08.12.2014 року № 08/12 ТОВ "Укрінвест груп" просило позивача направити вагони на станцію Горяїново Придніпровської залізниці.

У листі від 24.12.2014 року № 28075 ТОВ "Металургтранс" повідомило відповідача: "Учитывая, что вагоны №№ 59157305, 59157453, 59157495, 59111997 исключены из инвентарного парка УЗ, для организации проведения передислокации на станцию Горяиново ГП "Приднепровская железная дорога" необходимы отдельные приказы от Луганской дирекции ГП "Донецкая железная дорога" и службы вагонного хозяйства ГП "Донецкая железная дорога.

Также в соответствии с инструкцией ЦВ-0143 полная ревизия колесных пар проводится один раз в 5 лет. Согласно справки ГИВЦ УЗ 2731 полная ревизия колесных пар данным вагонам последний раз проводилась в 2006-2009 г.г. Без проведения полной ревизии колесных пар отправка вагонов невозможна.

Учитывая вышеизложенное, просим согласно договора № 85А/10 от 01.10.2010 г. организовать полную ревизию колесных пар в условиях вагонного депо Коммунарск или в срок до 26.12.2014г. направить ООО "Металлургтранс" письменное поручение организовать выполнение данных работ и гарантировать возмещение расходов" (т.1, а.с. 107).

У листі від 12.01.2015 року № 12/01 ТОВ "Укрінвест груп", звертаючись до позивача, просило дати вказівку розрахувати вартість ревізії колісних пар та вартість необхідних заходів для відправлення вагонів №№ 59111997, 59157305, 59157453, 59157495 (00000997, 00000305, 00000453, 00000495), які є власністю ТОВ "Укрінвест груп", на станцію Горяїново.

Умовами договору обов'язок з проведення та оплати ремонту вагонів покладено на відповідача, як орендодавця, і останньому було відомо про прострочення ним планових ремонтів та повної ревізії колісних пар вагонів, однак він не організував ремонт вагонів в період строку дії договору.

У відповідь на лист відповідача від 12.01.2015 року № 12/01 ТОВ "Металургтранс" повідомило про орієнтовну вартість повної ревізії однієї колісної пари і орієнтовну вартість ремонту одного вагона з урахуванням подачи-прибирання. Водночас цим листом позивач просив письмово погодити організацію виконання ремонту ТОВ "Металургтранс" з наступним відшкодуванням витрат (лист від 12.01.2015 року № 818 (т.1, а.с. 26)).

Листом від 13.01.2015 року № 13/01 відповідач повідомив про свою згоду на компенсацію витрат на ремонт вагонів (т.1, а.с. 10). Додатково листом від 10.02.2015 року № 10/02 відповідач підтвердив відправлення ТОВ "Металургтранс" листа від 13.01.2015 року № 13/01 про те, що гарантує відшкодування витрат на ремонтні роботи (т.1, а.с. 108). Листом від 27.02.2015 року № 4950 позивач повідомив відповідача, що орієнтовна вартість ремонту вагонів буде складати 52000 грн. з ПДВ. Фактична вартість ремонтних робіт буде визначена відповідальними спеціалістами вагонного депо у відповідності до калькуляції (т.1, а.с. 109).

Оскільки сума передоплати від відповідача не надійшла, позивач згідно виставленого вагонним депо рахунку здійснив попередню оплату в сумі 52 502 грн. 06 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 29.04.2015 року № 1128 (т.1, а.с. 92, 208).

Позивачем та відповідачем було складено звіти про понесені витрати, в яких зазначено суму, що підлягає відшкодуванню орендодавцем (відповідач) орендареві (позивач), а також розрахунки суми витрат та винагороди до кожного звіту.

Сторонами був підписаний звіт від 31.08.2015 року № 01/124 на суму витрат 12 019 грн. 03 коп. з ПДВ (т.1, а.с. 23, 24); звіт від 30.09.2015 року № 02/140 на суму витрат 7 595 грн. 70 коп. з ПДВ та доповнення до звіту від 30.09.2015 року № 02/140, яким у зв'язку з допущеною помилкою суму витрат зменшено на 685 грн. 52 коп. з ПДВ (т.1, а.с. 18, 19, 13, 14). Позивачем та відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень узгоджено загальну суму витрат 18 929 грн. 21 коп., які були понесені ТОВ "Металургтранс" на ремонт вагонів з вини відповідача.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 року у справі № 904/3469/15 встановлено, що "неповернення відповідачем (товариством з обмеженою відповідальністю "Металургтранс") орендованих вагонів після закінчення строку дії договору відбулося із-за прострочки позивача (товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест груп"), який не забезпечив своєчасну підготовку вагонів до відправки на вказану ним адресу".

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обов'язок відповідача щодо проведення ремонту вагонів виник в період строку дії договору і його невиконання перешкоджало зустрічному обов'язку позивача своєчасно повернути вагони із оренди.

Судами вірно було вказано, що проведення ремонту вагонів після закінчення строку дії договору відбулося з вини відповідача.

Згідно з пунктом 8.1. договору від 01.10.2010 року № 85А/10, у випадку документально підтвердженого невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона відшкодовує добросовісній стороні всі понесені у зв'язку з цим збитки, відповідно Статуту залізничних шляхів та діючого законодавства України.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 ст. 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При прийняті рішення про задоволення позовних вимог попередніми судовими інстанціям було враховано, що проведення ремонту вагонів хоча і відбувалося після закінчення строку дії договору, але необхідність в його проведенні виникла в період дії договору; проведення ремонту було обов'язком відповідача (п. 2.4., 6.3. договору), який ним не виконувався, що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015 року у справі № 904/3469/15; проведення ремонту вагонів було неминучим заходом, оскільки без такого ремонту вагони не могли бути допущені до курсування на коліях загального користування (були виключені з інвентарного парку Укрзалізниці), що унеможливлювало їх повернення з оренди ТОВ "Укрінвест груп"; ремонт вагонів позивач організував та оплатив за погодженням з відповідачем; закінчення строку дії договору не звільняє відповідача від відповідальності (відшкодування збитків) за порушення обов'язку щодо проведення ремонту, що мало місце в період дії договору.

Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвест Груп" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2016 р. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2016 у справі № 904/11245/15 залишити без змін.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді Г.П. Коробенко

Г.М. Мачульський