ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 28/32

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі),суддівКоваленка В.М., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 22.02.2017 року Господарського суду Львівської області від 21.12.2016 рокуу справі Господарського суду№ 28/32 Львівської областіза заявою до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4про визнання банкрутом, Представники сторін в судове засідання не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року у справі № 28/32 (судді: Артимович В.М. - головуючий, Чорній Л.З., Фартушок Т.Б.), задоволено заяву арбітражного керуючого Надлонка А.І. про дострокове припинення повноважень ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та вирішено інші процедурні питання.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № 28/32 (судді: Желік М.Б. - головуючий, Данко Л.С., Орищин Г.В.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судами процесуальними актами, скаржник фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № 28/32 та направити справу № 28/32 на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів ст.ст. 25, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон про банкрутство), ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою місцевого суду від 19.03.2010 року порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено Надлонка А.І.

Ухвалою від 20.09.2010 року затверджено реєстр вимог кредиторів.

Постановою суду від 20.10.2010 року ФОП ОСОБА_4 визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Надлонка А.І.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року продовжено строк ліквідаційної процедури на шість місяців.

Водночас, судами з'ясовано, що місцевим судом двічі виносились ухвали про припинення провадження у даній справі, однак постановами суду апеляційної інстанції такі ухвали скасовувались та повертались до суду першої інстанції для розгляду на стадію ліквідації.

08.12.2016 року на розгляд суду першої інстанції ліквідатор Надлонок А.І. подав клопотання з проханням звільнити його від посади ліквідатора.

Враховуючи приписи п. 1-1 Прикінцевих положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про банкрутство в редакції Закону від 22.12.11 № 4212-VІ, який набрав чинності 19.01.13, суди дійшли вірного висновку, що до даних правовідносин застосовуються положення Закону (надалі Закону про банкрутство) в редакції, чинній до 19.01.13, так як до набрання чинності нової редакції Закону про банкрутство, а саме 20.10.2010, господарським судом було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Частиною 4 статті 3-1 Закону про банкрутство визначено, що арбітражний керуючий має право подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх обов'язків.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для відмови у задоволенні клопотання про припинення повноважень арбітражного керуючого Надлонка А.І. як ліквідатора у справі № 28/32.

Разом з тим, колегією суддів місцевого суду здійснено дії для призначення іншої кандидатури ліквідатора для участі у даній справі. Однак, у зв'язку з тим, що від арбітражного керуючого Чорнія М.В. надійшла заява про відмову від участі у даній справі у зв'язку з тими обставинами, що до складу суду у даній справі входить суддя Чорній Лідія Захарівна, яка перебуває у шлюбних відносинах з арбітражним керуючим Чорній М.В., місцевим судом так і не було призначено ліквідатора у даній справі.

Оскільки в силу Закону про банкрутство саме на ліквідатора покладена організація здійснення ліквідаційної процедури, припинення повноважень ліквідатора до призначення нового ліквідатора унеможливлює продовження ліквідаційної процедури.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне змінити ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № 28/32, доповнивши резолютивну частину наступним абзацем: "Арбітражному керуючому Надлонку А.І. виконувати обов'язки ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до призначення у встановленому порядку нового ліквідатора".

Твердження скаржника стосовно того, що розгляд справи у невірно обраній процесуальній судовій процедурі може істотно вплинути на обсяг прав і обов'язків учасників процесу на будь-яких його стадіях є безпідставним і необґрунтованим, а також жодним чином не спростовує прийнятого судами рішення про припинення повноважень арбітражного керуючого Надлонка А.І. як ліквідатора у даній справі. Скаржником не вказано, чиї права та яким чином порушені прийнятим рішенням.

Щодо заперечень скаржника з посиланням на закінчення ліквідаційної процедури у даній справі у четвертому місяці 2012 року, колегія суддів вважає їх безпідставними і такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, оскільки у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_4 триває ліквідаційна процедура і переходу до іншої процедури згідно з ухвалами суду не відбувалося.

У силу приписів ст.ст. 1115, 1117 ГПК України, що визначають повноваження суду касаційної інстанції та межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, касаційна інстанція не має процесуальних повноважень самостійно встановлювати обставини справи, а на підставі обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, перевіряє застосування судами норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведені вище обставини, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, однак вважає за необхідне змінити ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № 28/32, доповнивши резолютивну частину наступним абзацем: "Арбітражному керуючому Надлонку А.І. виконувати обов'язки ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до призначення у встановленому порядку нового ліквідатора".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 21 грудня 2016 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22 лютого 2017 року у справі № 28/32 змінити, доповнивши резолютивну частину наступним абзацем: "Арбітражному керуючому Надлонку А.І. виконувати обов'язки ліквідатора фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до призначення у встановленому порядку нового ліквідатора".

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді В.М. Коваленко

Н.Г. Ткаченко