ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Справа № 10/5026/1698/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.суддів:Панової І.Ю., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу Ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Зевс" Ярмолінського Юрія Васильовича

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.02.2017

у справі№ 10/5026/1698/2012 господарського суду Черкаської областіза заявою доПрокурора Катеринопільського району в інтересах держави в особі Звенигородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Селянського (фермерського) господарства "Зевс"провизнання банкрутомарбітражний керуючийЯрмолінський Юрій Васильовичв судовому засіданні взяли участь представники :

Ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Зевс" Ярмолінського Юрія Васильовича Крупа Р.А.Цацько О.О. Генеральної прокуратури УкраїниСеменченко Р.І. Доценко Т.О.В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.11.2012 порушено провадження у справі № 10/5026/1698/2012 про банкрутство Селянського (фермерського) господарства "Зевс" (далі - СВГ "Зевс") за заявою прокурора Катеринопільського району в інтересах держави в особі кредитора - Катеринопільської об'єднаної державної податкової інспекції в порядку норм ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду Черкаської області від 26.11.2012 СФГ "Зевс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В.

При проведенні ліквідаційної процедури, ліквідатором банкрута виявлено, що на момент порушення провадження у справі про банкрутство банкруту на праві власності належало майно, а саме: комплекс нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1037,60 м.кв., у складі: адмінбудинок "А", ганок "а", прохідна "Б", ганок "б", ганок "1", інкубаційний цех з прибудовою "В", гараж з прибудовою "Г, г", госпкорпус з прибудовою "Д, д", ганок "д1", ганок "д2", сарай "Ж", електропідстанція "з", ворота "1", тин "2", ємкості "3", колонка заправочна "4", туалет "5", водонапірна башня "6", навіс "7", що знаходиться за адресою: Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Черкаська, №19 (далі - нерухоме майно). Зазначене нерухоме майно було реалізовано в ході здійснення виконавчого провадження № 18628050 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 20.03.2010 у справі № 02/186.

Ліквідатор банкрута звернувся до господарського суду із заявою від 02-01/06-01 від 12.12.2015, в якій просив визнати недійсними прилюдні торги, які проведені 29.09.2011 ПП "СП "Юстиція" з реалізації арештованого нерухомого майна СФГ "Зевс", що знаходиться за адресою Черкаська обл., смт. Катеринопіль, вул. Черкаська,19, оформлених протоколом прилюдних торгів №16/114-11А-1 від 29.09.2011 та актом головного державного виконавця ДВС Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області Міняйло В.В. про проведення публічних торгів від 07.10.2011, затвердженим начальником відділу ДВС Катеринопільського районного управління юстиції Поштаренко В.П.

В обґрунтування заяви ліквідатор банкрута посилався на те, що прилюдні торги, які проведені 29.09.2011 ПП "СП "Юстиція" з реалізації арештованого нерухомого майна СФГ "Зевс" проведені без врахування вимог Закону України "Про іпотеку", за заниженою ціною, всупереч наявних обтяжень.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 01.11.2016 (суддя Боровик С.С.) заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. задоволено частково; визнано недійсними прилюдні торги, які проведені 29.09.2011 ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" з реалізації арештованого нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель та споруд, загальною площею 1037,60 м.кв., у складі: адмінбудинок "А", ганок "а", прохідна "Б", ганок "б", ганок "1", інкубаційний цех з прибудовою "В", гараж з прибудовою "Г, г", госпкорпус з прибудовою "Д, д", ганок "д1", ганок "д2", сарай "Ж", електропідстанція "з", ворота "1", тин "2", ємкості "3", колонка заправочна "4", туалет "5", водонапірна башня "6", навіс "7", що знаходиться за адресою: Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Черкаська, №19, оформлених протоколом прилюдних торгів №16/114-11А-1 від 29.09.2011 з реалізації арештованого нерухомого майна та актом головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції у Черкаській області Міняйло Василем Вікторовичем про проведення публічних торгів від 07.10.2011, затвердженим начальником відділу державної виконавчої служби Катеринопільського районного управління юстиції Поштаренко В.П.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, Цацько О.О. звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2016 в частині визнання недійсними прилюдних торгів, які були проведені 29.09.2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора СФГ "Зевс" Ярмолінського Ю.В. відмовити повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 (колегія суддів: Остапенко О.М., Верховець А.А., Шапран В.В.) ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2016 про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна боржника, які проведені 29.09.2011 скасовано; прийнято нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Ярмолінського Ю.В. про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна боржника, які проведені 29.09.2011 відмовлено.

Ліквідатор СФГ "Зевс" Ярмолінський Ю.В. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017, ухвалу господарського суду Черкаської області від 01.11.2016 залишити в силі. При цьому заявник посилається на невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної постанови.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Черкаської області від 02.03.2010 у справі № 02/186 задоволено позов ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Черкаської обласної дирекції та стягнуто із СФГ "Зевс" борг по кредиту та процентах в сумі 48 976,48 грн. відповідно до договору № 010/02-34/542-08 про відкриття невідновлювальної кредитної лінії, 18 097,44 грн. пені, 670,74 грн. витрат на сплату державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. На виконання цього рішення видано наказ господарського суду Черкаської області від 20.03.2010 у справі № 02/186.

Постановою державного виконавця ВДВС Катеринопільського РУЮ від 02.04.2010 відкрито виконавче провадження № 18628050 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 20.03.2010 у справі № 02/186.

В ході здійснення виконавчого провадження № 18628050 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 20.03.2010 у справі № 02/186, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Оспорювані прилюдні торги, які відбулися 29.09.2011, були оформлені протоколом прилюдних торгів № 16/114-11А-1 від 29.09.2011 з реалізації арештованого нерухомого майна та актом головного державного виконавця ВДВС Катеринопільського РУЮ про проведення публічних торгів від 07.10.2011. Переможцем аукціону став Цацько О.О. На підставі акту про проведення публічних торгів від 07.10.2011 державним нотаріусом 13.07.2012 видано свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів. Виручені кошти були розподілені між стягувачами згідно черговості задоволення вимог стягувачів. Вимоги ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" були повністю погашені і виконавче провадження з виконання наказу №02/186 було закінчено.

Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ліквідатора, виходив з того, що відчуження нерухомого майна боржника, оформлене протоколом прилюдних торгів № 16/114-11А-1 від 29.09.2011 з реалізації арештованого нерухомого майна, здійснювалося з порушенням порядку проведення, встановлених пунктами 1.4, 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майно, який затверджений наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 №68/5, ст.ст.41, 54 Закону України "Про іпотеку", ст.54 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки державний виконавець передав на реалізацію предмет іпотеки в ході примусового виконання рішення суду про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов'язань, незважаючи на те, що у боржника було інше майно, на яке можна було звернути стягнення; у боржника була наявна заборгованість перед іншими кредиторами; проведення прилюдних торгів здійснювалося з порушенням порядку щодо публікації про їх проведення в місцевих засобах масової інформації; станом на дату проведення спірних торгів майно перебувало під обтяженням іпотеки; початкову вартість реалізації визначено з порушенням ч. 2 ст. 43 Закону України "Про іпотеку", що призвело до реалізації майна за заниженою ціною.

Відповідно до ч.1, 2 ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, норми Закону України "Про іпотеку", ст.54 Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, судом апеляційної інстанції встановлена невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи. Суд апеляційної інстанції відмовив ліквідатору у задоволенні заяви про визнання прилюдних торгів недійсними виходячи з наступного.

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим Наказом Міністерства Юстиції України 27.10.1999 року за № 68/5. Вказаним Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

Таким чином, встановлення порушення саме цих правил, визначених Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, може бути підставою для визнання спірних торгів недійсними.

Враховуючи правову позицію Верховного суду України від 24.10.2012 року по справі №6-116цс12 та від 23.09.2014 року у справі №3-112гс14, суд апеляційної інстанції встановив, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, визначених Тимчасовим положенням, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

При цьому, судом апеляційної інстанції взято до уваги, що ліквідатором СФГ "Зевс" оскаржено в межах справи №02/186 господарського суду Черкаської області дії відділу державної виконавчої служби, спрямовані на звернення стягнення на майно, обтяжене іпотекою, за відсутності судового рішення і в незаконній передачі на реалізацію нерухомого майна СФГ "Зевс" та про зобов'язання відділу ДВС призначити рецензування звіту про оцінку майна щодо оцінки нежитлових приміщень, належних СФГ "Зевс". Ухвалами господарського суду Черкаської області від 04.03.2013 року та від 11.03.2013 зазначені скарги були залишені судом без задоволення. Зазначені судові рішення в передбаченому законом порядку не скасовані, набрали законної сили.

Враховуючи приписи ст.35 ГПК України, суд апеляційної інстанції правомірно зробив висновок, що ухвали суду у справі № 02/186, якими залишено без задоволення скарги ліквідатора на незаконність дій державного виконавця, мають преюдиційне значення для розгляду даної справи під час розгляду законності проведення прилюдних торгів, та спростовують твердження ліквідатора про порушення державним виконавцем положень Закону України "Про виконавче провадження" з реалізації предмета іпотеки.

Судом встановлено, що 10.04.2008 між ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" (кредитор) та СФГ "Зевс" (позичальник) укладено кредитний договір №010/02-34/542-08. В забезпечення виконання зобов'язань по вказаному кредитному договору 15.04.2008 між ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" та СФГ "Зевс" укладено договір іпотеки №010/02-34/542-08і, за умовами якого останній забезпечує вимоги банку, що витікають з кредитного договору №010/02-34/542-08 за рахунок звернення стягнення на спірне нерухоме майно, яке є предметом іпотеки та яке належить СФГ "Зевс", що знаходиться за адресою: Черкаська область, смт. Катеринопіль, вул. Черкаська, №19.

У зв'язку із невиконанням умов кредитного договору, банк звернувся до суду про стягнення заборгованості з позичальника за кредитним договором №010/02-34/542-08 від 10.04.2008 року. Як зазначено вище, рішенням господарського суду Черкаської області від 02.03.2010 року у справі №02/186 задоволено позов ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" та стягнуто на його користь з СФГ "Зевс" борг по кредиту та процентах. На виконання рішення суду 20.03.2010 року судом було видано наказ.

Отже, прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, ВАТ "Райфайзен Банк Аваль" надав згоду на відчуження майна, його вимоги були повністю задоволені, отже прав іпотекодержателя порушено не було.

Суд апеляційної інстанції, посилаючись на правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України у справах №6-174цс14 та №6-199цс14, вказав, що за встановлених обставин норми Закону України "Про іпотеку" до спірних правовідносин не застосовуються, оскільки прилюдні торги з продажу майна проводились на виконання судового рішення про стягнення кредитної заборгованості, тому при вирішенні судом питання про наявність чи відсутність порушення встановлених законодавством правил проведення торгів застосовуються загальні норми, що регулюють правовідносини з реалізації нерухомого майна з прилюдних торгів, - норми Закону України "Про виконавче провадження" та Тимчасового положення.

Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст.101 ГПК України, спростував доводи суду першої інстанції відносно оцінки та реалізації арештованого майна за заниженою вартістю, встановивши, що оцінку було здійснено суб'єктом оціночної діяльності, з результатами цієї оцінки було ознайомлено боржника, ніким зазначений висновок суб'єкта оціночної діяльності не оскаржувався та будь-яких заперечень до відділу ДВС з приводу оцінки не надходило.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції, щодо порушення прав боржника під час організації та проведення публічних торгів, а саме, відсутність повідомлення про проведення прилюдних торгів та не повідомлення боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Так, враховуючи вимоги Тимчасового положення, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що саме організатор прилюдних торгів забезпечує будь-якій зацікавленій особі доступ до інформації про умови проведення прилюдних торгів та про предмет іпотеки, що підлягає продажу.

Реалізація майна на прилюдних торгах здійснювалася ПП "Спеціалізоване підприємство "Юстиція". Судом встановлено, що торгуюча організація припинена 04.07.2014, що унеможливлює встановлення фактичних обставин у справі з даного питання, оскільки перевірити доводи ліквідатора щодо відсутності оголошення у друкованих засобах масової інформації про проведення спірних торгів, так само як і доводи ВДВС щодо наявності вказаного оголошення, неможливо.

Разом з тим, як встановлено судом апеляційної інстанції, на веб-сайті trade.informjust.ua, у відповідності до п. 2.4.3. договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та приписів Тимчасового положення, організатором торгів було розміщено інформацію про реалізацію арештованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з вказаного сайту, який є загально доступним в мережі Інтернет. На даному сайті зазначена вся необхідна інформація щодо нерухомого майна, що реалізується, визначена в пункті 3.6. Тимчасового положення.

Крім того, до матеріалів справи надана засвідчена Міністерством юстиції України копія інформації про повідомлення про торги з реалізації належного позивачу майна із інформацією про таке майно, його ціну, суми гарантійного внеску та дату публікації повідомлення - 02.09.2011.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції та вважає, що доводи викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків апеляційного суду, всім обставинам справи було надано вірну юридичну оцінку, підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення відсутні, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що ліквідатором банкрута не доведено наявність підстав, відповідно до яких спірні прилюдні торги, які проведені 29.09.2011 та їх результати можуть бути визнані недійсними на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст.ст. 203, 215 ЦК України) чи порушення Тимчасового положення "Про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна".

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ліквідатора Селянського (фермерського) господарства "Зевс" Ярмолінського Юрія Васильовича залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 у справі №10/5026/1698/2012 залишити без змін.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді І.Ю. Панова

В.Ю. Поліщук