ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 915/577/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач), Грек Б.М., Вовк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Руслана Володимировича на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 та рішення господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016 у справі № 915/577/15 господарського суду Миколаївської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" докомпанії "Sandypool Limited"третя особаприватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Нікітін Руслан Володимировичпровизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,за участю представників

позивача: Мандригеля Р.С.,

відповідача: не з'явились,

третьої особи: Білецького О.П.,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до компанії "Sandypool Limited" (за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіна Р.В.), з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, про визнання виконавчого напису нотаріуса (про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь компанії "Sandypool Limited" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 в сумі 26 269, 63 дол. США за період з 04.02.2015 по 22.03.2015 та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.) таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 04.08.2016, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016, позов задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.03.2015 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Русланом Володимировичем, зареєстрований в реєстрі за № 187, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь компанії "Sandypool Limited" заборгованості з нарахованих та несплачених відсотків в сумі 26 269, 63 доларів США за період з 04.02.2015 по 22.03.2015 за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 зі змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів, третя особа звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Компанією "Sandypool Limited" (кредитором) та товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" (позичальником) 30.03.2010 укладено кредитний договір № S/30/03/10 та додаткові угоди до нього від 25.05.2010 № 1, від 05.11.2010 № 1, від 17.05.2011 № 2, від 23.06.2011 № 3, від 27.08.2012 № 4, від 15.04.2013 № 5, від 11.10.2013 № 6, відповідно до умов яких кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у сумі 10 000 000 дол. США для поповнення обігових коштів, а позичальник - повернути їх до 31.12.2020 включно та за користування ними сплатити відсотки за ставкою 5,2 % річних.

Згідно з п. 2.1 договору надання коштів здійснюється кредитором після реєстрації даного договору Управлінням Національного банку України в Миколаївській області та отримання позичальником реєстраційного свідоцтва.

Згідно з п.п. 3.2.3 договору (в редакції додаткової угоди від 23.06.2011 № 3) позичальник зобов'язується погашати відсотки за користування кредитом за фактичний період користування кредитом на фактичну суму заборгованості з розрахунку 5,2 % річних щомісяця в останній день поточного місяця за поточний місяць, а також у день повернення заборгованості по кредиту в повній сумі.

Пунктами 6.1, 9.1 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань сторону несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та даним договором; відносини, не врегульовані даним договором, регламентуються чинним законодавством України.

Укладений договір та додаткові угоди до нього зареєстровано Управлінням Національного банку України в Миколаївській області, про що видано реєстраційне свідоцтво від 12.04.2010 № 6 з додатками від 24.11.2010 № 1, від 15.08.2011 № 2.

До приватного нотаріуса Нікітіна Руслана Володимировича від Компанії "Sandypool Limited" 22.03.2015 надійшла заява про вчинення виконавчого напису нотаріуса про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 зі змінами та доповненнями в сумі 26 269, 84 доларів США та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.

До заяви стягувачем були додані: 1) оригінал кредитного договору № S/30/03/10 від 30.03.2010 та додаткові угоди до нього № 1-6; 2) оригінал виписки № 9 від 17.02.2015 по кредитному договору № S/30/03/10 від 30.03.2010; 3) оригінал Висновку № 9/08/12 від 20.01.2015 експертного економічного дослідження документів фінансово-кредитних операцій; 4) довіреність представника Компанії "Sandypool Limited"; 5) свідоцтво від 19.03.2015, видане приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Димовим О.С. про те, що ним на підставі ст. 84 Закону України "Про нотаріат" 03.03.2015 передано заяву Компанії "Sandypool Limited" товариству з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера". Заява містила відомості щодо необхідності перерахування суми заборгованості за кредитним договором в семиденний термін після одержання заяви.

На підставі зазначеної заяви та доданих до неї документів приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. 22.03.2015 вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 187, про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт "Ніка-Тера" на користь компанії "Sandypool Limited" заборгованості по нарахованим та несплаченим відсоткам в сумі 26 269, 63 дол. США за період з 04.02.2015 по 22.03.2015 за кредитним договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 зі змінами та доповненнями та витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 142 000 грн.

Посилаючись на те, що договір № S/30/03/10 від 30.03.2010 не є за своєю правовою природою договором кредиту, відповідач не є а ні банком, а ні фінансовою установою в розумінні чинного законодавства України, та вказуючи при цьому, що надані нотаріусу документи не підтверджували та не могли підтверджувати безспірність заборгованості боржника перед стягувачем, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання зазначеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивач звернувся з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач є резидентом Республіки Кіпр, але не є банком або іншою фінансовою установою за законодавством України, а договір № S/30/03/10 від 30.03.2010 не є за своєю правовою природою договором кредиту, у зв'язку з чим до правовідносин, які виникли між сторонами, слід застосувати положення цивільного законодавства щодо позики. Крім цього, в оскаржуваному виконавчому написі зазначено, що заборгованість у зазначеній сумі виникла за період з 04.02.2015 по 22.03.2015, у той час як з доданих до згаданої вище заяви відповідача про вчинення виконавчого напису нотаріусом документів вбачається, що заборгованість виникла саме за період з 30.03.2010 по 01.12.2014. Відтак зміст оспорюваного виконавчого напису нотаріуса не відповідає даним, наявним у поданих третій особі документах, що мають підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів з огляду на таке.

Відповідно до 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 зазначеного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону України "Про нотаріат" у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання.

Відповідно до розділу 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік), для стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим судами обох інстанцій встановлено, що 03.03.2015 позивачу приватним нотаріусом Димовим О.С. була передана заява Компанії "Sandypool Limited", в якій Компанія просила в семиденний термін з дати одержання цієї заяви перерахувати всю суму заборгованості, яка була нарахована за договором № S/30/03/10 від 30.03.2010 за період з 30.03.2010 по 01.12.2014 в сумі 26 269, 63 доларів США, яка складається з невиплачених відсотків за користування кредитом на розрахунковий рахунок Компанії.

В свою чергу позивач у відповідь на вказану заяву направив приватному нотаріусу Димову О.С. лист від 13.03.2015, в якому зазначив, що заборгованість не є безспірною, оскільки щодо порядку її нарахування не досягнуто погодженості між представниками сторін кредитного договору.

До того ж в оскаржуваному виконавчому написі зазначено, що заборгованість у зазначеній сумі виникла за період з 04.02.2015 по 22.03.2015, у той час як з доданих до згаданої вище заяви відповідача про вчинення виконавчого напису нотаріусом документів вбачається, що заборгованість виникла саме за період з 30.03.2010 по 01.12.2014.

Таким чином колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недотримання однієї з необхідних умов вчинення виконавчого напису нотаріуса - безспірності заборгованості боржника перед стягувачем, та як результат - про задоволення позовних вимог.

До того ж суди обох інстанцій встановили, що Компанія "Sandypool Limited" є резидентом Республіки Кіпр, але вона не є банком або іншою фінансовою установою за законодавством України, а договір № S/30/03/10 від 30.03.2010 не є за своєю правовою природою договором кредиту, у зв'язку з чим до правовідносин, які виникли між сторонами, слід застосувати положення цивільного законодавства щодо позики. При цьому до спірних правовідносин з огляду на положення п.п. 6.1, 9.1 договору № S/30/03/10 від 30.03.2010 підлягають застосуванню норми законодавства України.

Доводи скаржника про те, що нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів, визначених Переліком, жодним чином не спростовують висновки місцевого та апеляційного господарських судів, які відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішень господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків місцевого та апеляційного господарських судів.

Керуючись ст.ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 - без змін.

Головуючий суддя Могил С.К. Судді: Грек Б.М. Вовк І.В.