Історія справи
Постанова ВГСУ від 25.03.2015 року у справі №910/17055/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2015 року Справа № 910/17055/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя : Корсак В.А.
судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)
розглянувши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. у справі господарського суду№910/17055/14 міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ" дотовариства з обмеженою відповідальністю "СК БНВ-БУД" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - стягнення 208 592,67грн. пр. Позняк В.В. - дов. №04 від 19.01.15р. керівник Басик М.В. - витяг з ЄДРПО №212701 від 07.10.13р.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СК БНВ-БУД" про стягнення суми передплати в розмірі 208592,67грн. за договором на виконання робіт (підряду) №4/14-1 від 02.04.2014р.
Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2014р. (суддя Зеленіна Н.І.), залишеним без змін постановою Київького апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. (судді Буравльов С.І., Андрієнко В.В., Шапран В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами надано невірну оцінку доказам по справі.
Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення і постанови та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 02.04.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СК БНВ-БУД" (замовник) було укладено договір на виконання робіт (підряду) №4/14-1 від 02.04.2014р.
За умовах п.1.1 вказаного договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується власними силами та з власних матеріалів, виконати роботи по ремонту рулонної покрівлі нежитлових приміщень та влаштуванню парапету на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 11, літера Б, при цьому частина матеріалів може надаватись виконавцю замовником.
Відповідно до п.1.2 договору найменування, обсяг, вартість та інші умови виконання робіт за цим договором визначаються сторонами в додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною, за умови підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками.
Згідно із пп.2.2.2 договору остаточний розрахунок замовник здійснює після повного виконання робіт та їх приймання відповідно до пункту 5.2 цього договору протягом 10 робочих днів.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що датою завершення виконавцем робіт вважається дата передачі замовнику виконаної роботи та підписання акту здачі-прийому виконаних робіт.
Згідно із 4.1.3 договору, замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати акт здачі-прийому виконаних робіт протягом 5 робочих днів з дати отримання такого акту, крім випадку коли він має право відмовитись від прийняття виконаних робіт.
Відповідно до пп.4.2.3 договору, якщо виконавець своєчасно не розпочав роботу, або виконує її настільки повільно, що її закінчення в строк стає явно неможливим, або якщо стане очевидним, що робота не буде виконана належним чином, замовник має право відмовитися від виконання договору, повідомивши виконавця про це не менш як за 5 календарних днів до дати розірвання договору, та вимагати повернення передплати в повному обсязі та відшкодування збитків, які виконавець зобов'язаний повернути протягом 1 банківського дня з дати висунення вимоги замовником.
Підпунктом 4.2.4 договору передбачено, що замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання і не можуть бути усунені виконавцем, замовником або третьою особою.
За умовами пп.4.3.6 договору, виконавець зобов'язаний у разі порушення терміну виконання робіт без додаткової вимоги замовника, повернути замовнику суму першого платежу, сплаченого замовником відповідно до пункту 2.2.1 цього договору, протягом одного календарного дня після закінчення терміну виконання робіт.
Відповідно до п.5.2 договору факт виконання робіт виконавцем підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Обов'язок по складанню акта здачі-прийому виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та наданню їх замовнику покладається на виконавця.
Згідно із п.5.3 договору замовник протягом 5 робочих днів з дати одержання акту здачі-прийому виконаних робіт зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі-прийому виконаних робіт або вмотивовану відмову від прийняття робіт.
У пункті 8.3 договору сторонами передбачено, що всі зміни та доповнення до договору можуть мати місце за узгодженням сторін з письмовим оформленням додаткових угод. Одностороння зміна умов договору не допускається. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, та завірені печатками підприємства.
Згідно з п.3.1 договору термін виконання робіт за погодженням сторін встановлюється до 30.04.2014 р.
10.04.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №1, відповідно до п.1.2 якої термін виконання робіт продовжено до 31.05.2014р.
17.06.2014р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду №2, відповідно до п.1.2 якої термін виконання робіт продовжено до 30.06.2014р.
Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно із ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Згідно із ч.4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Відповідно до п.п.4, 6 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до умов договору та додаткових угод позивач здійснив передплату у розмірі 208592,67грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
На думку позивача, відповідач свої зобов'язання за договором підряду не виконав, роботи по ремонту рулонної покрівлі нежитлових приміщень та влаштуванню парапету на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 11-Б, в строки, передбачені договором підряду, не закінчив.
Відповідач, в свою чергу, зазначав, що роботи, передбачені договором підряду, виконав та направив позивачу Акти виконаних робіт форми КБ-2в, однак позивач відмовився їх підписати.
Судами встановлено, що листами №24/1а від 24.07.2014р. та №1/23-09 від 23.09.2014р. з описом вкладення відповідач надіслав на адресу позивача для підписання відповідні Акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3 на суму 242405,94грн.
Позивач надіслані Акти прийому-передачі не підписав, також вмотивованої відмови від підписання Актів КБ-2 за договором підряду відповідачу не направив.
Щодо доводів позивача про те, що оскільки відповідач у строки, передбачені договором підряду, роботи не виконав, тому у позивача виникло право достроково розірвати вказаний договір підряду і вимагати повернення передплати у сумі 208592,67грн., то судами встановлено, що 28.07.2014р. позивач надіслав на адресу ТОВ "СК БНВ-БУД" лист №190 про відмову від договору на виконання робіт (підряду) №4/14-1 від 02.04.2014р. з 04.08.2014р. та з вимогою повернути сплачену суму грошових коштів у розмірі 208595,67грн.
При цьому, відповідно до п.8.3 договору всі зміни та доповнення до договору можуть мати місце за узгодженням сторін з письмовим оформленням додаткових угод. Одностороння зміна умов договору не допускається. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін, та завірені печатками підприємства.
Додаткових угод між ТОВ "Девелоперська компанія АРЦ" та ТОВ "СК БНВ-Буд" стосовно розірвання договору на виконання робіт (підряду) №4/14-1 від 02.04.2014р. в матеріалах справи відсутні, а тому суди дійшли до висновку, що Акти КБ-2в виконаних робіт були направлені відповідачем на адресу позивача в період дії вказаного договору.
Крім того, позивачем, у встановленому законом порядку, не було доведено прострочення терміну виконання робіт за цим договором підряду з боку відповідача, оскільки жодних актів, які б зафіксували таке прострочення, в матеріалах справи не міститься.
Також позивачем не надано доказів, що роботи по ремонту рулонної покрівлі нежитлових приміщень та влаштуванню парапету на об'єкті: м. Київ, вул. М. Раскової, 1-Б відповідачем взагалі не виконані.
Враховуючи викладене, суди дійшли до висновку, що позивачем не доведено невиконання робіт відповідачем за договором підряду №4/14-1 від 02.04.2014р., а тому позовні вимоги про стягнення суми передплати в розмірі 208592,67грн. за вказаним договором не підлягають задоволенню.
Статтею 1117 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.
Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська компанія АРЦ" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2015р. у справі №910/17055/14 господарського суду міста Києва залишити без змін.
Головуючий суддя В. Корсак
Судді М. Данилова
Т. Данилова