Історія справи
Постанова ВГСУ від 24.03.2015 року у справі №922/4191/14
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 березня 2015 року Справа № 922/4191/14 Вищий господарський суд України у складі: суддя Харченко В.М. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В.
розглянув касаційну скаргу приватно-орендного підприємства "Русь Єдина", м. Вовчанськ, Вовчанський район, Харківська область
на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014
зі справи № 922/4191/14
за позовом Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків (далі - відділення АМК України)
до відповідача приватно-орендного підприємства "Русь Єдина", м. Вовчанськ, Вовчанський район, Харківська область (далі - Підприємство)
про стягнення 136 000,00 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Новицький М.З.;
відповідача - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2014 року відділення АМК України звернулося з позовом, згідно з яким просило стягнути з Підприємства 68 000,00 грн. штрафу та 68 000,00 грн. пені за період з 12.11.2013 по 22.09.2014.
Рішенням господарського суду Харківської області від 05.11.2014 у справі № 922/4191/14 (суддя Кухар Н.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 (колегія суддів у складі: суддя Істоміна О.А. - головуючий, судді Барбашова С.В. і Білецька А.М.), позов задоволено частково. Стягнуто з Підприємства в доход державного бюджету України 68 000,00 грн. пені за означений період. В частині стягнення штрафу в розмірі 68 000,00 грн. провадження у справі припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у зв'язку з його оплатою відповідачем.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить скасувати рішення господарського суду від 05.11.2014, постанову апеляційного господарського суду від 16.12.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення пені відмовити. Скарга мотивована тим, що рішення у справі прийняті судами з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідного висновку суд дійшов на підставі такого.
Як встановлено судами, 27.08.2013 відділенням АМК України було прийнято рішення № 191-К у справі № 3/12-162-13 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції", яким визнано, що Підприємство, подавши відділенню АМК України інформацію в неповному обсязі згідно з запитом від 16.04.2013 № 02-26/3-1874/37 у встановлений головою позивача строк, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді подання інформації в неповному обсязі відділенню АМК України у встановлені головою цього відділення строки. За вказане порушення на Підприємство був накладений штраф у розмірі 68 000,00грн., який підлягав сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.
Судами також встановлено, що копію рішення № 191-К позивачем надіслано відповідачу листом від 06.09.2013 та отримано останнім 09.09.2013, тобто кінцевий строк оплати штрафу сплив 11.11.2013, оскільки 09.11.2013 припадало на вихідний день. Однак Підприємство означену суму штрафу сплатило тільки 23.09.2014 відповідно до платіжного доручення № 769.
У зв'язку з невиконанням відповідачем згаданого рішення у відведені законом строки відділення АМК України звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 136 000,00 грн., з яких: 68 000,00 грн. штрафу за порушення з боку останнього законодавства про захист економічної конкуренції та 68 000,00 грн. пені, нарахованої відповідно до частини п'ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та із застосуванням законодавчого обмеження її максимального розміру, за період з 12.11.2013 по 22.09.2014.
Сукупності встановлених по справі обставин суди дали належну оцінку і, з урахуванням вимог ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", обґрунтовано взявши до уваги невиконання відповідачем рішення відділення АМК України у відведенні законом строки, дійшли правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом стягнення з відповідача суми несплаченої пені.
При цьому суди попередніх інстанцій, врахувавши вимоги частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", правильно виходили з того, що присікальний строк для оскарження рішення відділення АМК України від 27.08.2013 № 191-К сплив і, оскільки протягом цього строку дане рішення у встановленому законом порядку не оскаржувалося, то це рішення є обов'язковим до виконання.
Висновок суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України в частині стягнення штрафу у розмірі 68 000,00 грн., з яким погодився й апеляційний суд, є законним та обґрунтованим і не оскаржується жодною із сторін.
Посилання відповідача на факт оскарження рішення АМК України в порядку адміністративного судочинства господарські суди за обставинами цієї справи обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що відповідно до вимог частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ з цих спорів віднесено до компетенції господарського суду.
Враховуючи зазначене, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовують, суд не бере їх до уваги і вважає, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119,11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Харківської області від 05.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 у справі № 922/4191/14 залишити без змін, а касаційну скаргу приватно-орендного підприємства "Русь Єдина" - без задоволення.
Суддя В. Харченко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Палій